Якщо будеш чемний/а...

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Добре, що у вас лише свекор, а в мене ще й свекруха позволяє все підряд. То я іноді сміюсь і кажу, що бабуся лишень образів зі стіни ще не знімала щоб Остапчик бавився. А так - "мать анархія". За її словами все що він хоче треба дати, "ну бо ж він хоче". Я потім їй пояснюю, що в нас того не можна, а вона "ну то хай мама буде строга, а бабуся буде добра". От як дитині потім пояснити, що не можна їсти лише печенько і цукерки, що не можна взутому в кімнату, не можна заглядати в криницю і т.д.
Взагалі то шантажу з дітьми не признаю, типу "позбираєш іграшки - дам цукерку". І не уявляю як дитина має бути чемна, тобто стояти чи сидіти на місці. Ми до церкви ходимо, то він собі іноді сяде, іноді ходить від мами до тата, а люди дивляться бо "якийсь таки розпущений..."
Тому ота нечемність має бути в дітей, бо коли ще будуть такими...

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

нарешті добралась

я розберу той допис по пунктах як роблю я.
Наперед наголошую, що не вважаю свій підхід панацеєю.

я напевно відношусь до категорії лояльних мам-пофігісток мені легше дати дитині спробувати перцю на язик, аніж 20 хвилин боротьби з істерикою Чому ні...

Шкідлива їжа. Вона є і буде, і ІМНО чим більше забороняти, тим більше хочеться. Газовану бульку малий не п"є в принципі, що мене тішить. Але не п"є після того, як йому дали під ніс склянку з тою колою. Дитина сказала ФУ! і маю чистий спокій Солодощі йдуть нормовано, тобто немає строгого обмеження, а можна себе трошки потішити час від часу. Навіть якщо йому дати коробку цукерок їхнє поїдання завершиться на 3-5 штуці. Плюс, коли він бачить, що солодощів є багато він люб"язно ділиться зі всіма присутніми. Щодо інших напоїв - історія подібна з колою та ще й мама люб"язко пропонує на заміну того ФУ! компотик, чайок, сочок... Звісно, що я б не дала дитині алкоголю, але після ознайомлення на запах з вмістом склянки в малого бажання того скуштувати не виникло. Будуть якісь інші варіанти - буду думати як чинити далі.

Все що є небезпечним. Розетку закривала лише один раз і це викликало стільки інтересу, що почав ту затикачку виколупувати. Витягнула сама і урочисто вручила йому. Без тої втулки вона його не цікавить. Хоча теж пояснюю, що там "Тьотя електрика, яка вкусить за пальчик". Гострих предметів не ховала. Основне пояснення наголошую на тому, що це є небезпечним, але можна тим користуватись з дозволу мами (тата) і під наглядом відповідно. Нормоване користування ножем, ножицями чи вишивання голкою малому цілком достатньо (деякі фото я колись викладала в Меленьких чудах). Щодо газової плити: знає, що там гаряче (пробували разом дотулитись - бажання помацати відпало). А кулінарити допомагає завжди, лишень обираю те, що можна йому дозволити під наглядом. Наприклад, разом закидуємо вареники в воду, фрикадельки в зупку, овочі в комбайн-терку, чи, вчора наприклад, ябка в сокодавку. А вовтузитись з тістом - це окреме задоволення

Щодо чого я категорично Не можна - це те, що стосується чужих речей. Тобто наприклад сумочка, навіть якщо вона мамина - це заборонено, оскільки чуже. Хіба би мама дозволила. Тобто вчу питатись дозволу і сприймати відмову, плюс якщо ти хочеш взяти щось чуже будь готовим до того, що хтось візьме щось твоє. Якщо згідний мінятись - нема питань.

Щось я тут розкалякалась ))))))
Пам"ятаю, як років зо 10 назад гостювали ми в родини в Польщі. Дуже мене вразило те, що два хлопчаки перевертали хату вверх ногами і їм ніхто ніц не казав, але коли прийшов хтось із дорослих і сказав Давайте все збирайте, складайте по місцям і т.п., то ті всі скакання і перевертання в мить припинялись і наводився порядок. Нам би так

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Анута, підтримую твою позицію, теж намагаюся не забороняти категорично, а пояснити чим саме небезпеча річ і як зробити, щоб собі не нашкодити. Наприклад щодо ножа, то мала знає, що одна сторона є дуже гостра і нею можна порізатись і навіть якщо їй дуже кортить взяти ніж, вона кличе мене, щоб перепитати де саме гостра сторона, тоді я вже разом з нею ріжу що там їй треба. Насправді страшніше, коли дитина колись добереться до того ножа коли ніхто не буде бачити і буде експерементувати сама.
Але є певні моменти, в яких я не знаю як пояснити інакше, аніж віковими обмеженнями, може ви мені підкажете як правильно тут вчинити. Моя дівуля в садок не виходить без намальованих губ, і взагалі до косметики в неї неймовірний інтерес. Я вже купила їй дитячу гігієнічну помаду, але їй того мало, вона вже хоче пудру! Як пояснити чому я малююсь, а їй не можна?

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

якось мені викарбувалась в пам"яті розповідь батька з мого дитинства:
колись до них у гості приїхав його друг. Мені тоді було 4 роки. Побачив, що я сиджу з голкою і ниткою і щось так колупаю на тканині (типу шию), став мов вкопаний і каже до батька: в неї голка в руках! це ж небезпечно!
На що батько йому спокійно відповів: нехай вчиться обходитись з голкою під нашим наглядом, аніж знайде колись випадково і не буде знати що з тим предметом робити і накоїть біди

а щодо косметики, Ірусь, відверто не знаю, що тобі порадити. Спробуй побудувати розмову для початку з порівняння її шкірки, личка і твоєї. Типу твоя вже потребує "маскування", а її без маскування така гарненька і ще краща. І якби у мами була така гарна шкіра, то мама б тою пудрою не користувалась... Не знаю навіть як будувати лінію пояснення. Але цікаве питання - треба буде подумати

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

а Ви спробуйте не малюватись, або виходити ненамальованою, а потім десь швиденько підмалюватися (якщо інтенсивність макіяжу дозволяє). Може дитина Вас наслідує?

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

це однозначно.
навіть хлопчаки беруться мазюкатись помадою чи лаком для нігтів, бо "так робила мама і напевно то цікаво"
тут власне суть в тому чому мама робить, а мені не можна. як ось це пояснити аби не образити і частково не принизити вразливе дитя?

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Дякую Ануто, супер підхід, але в нас трохи так не виходить, бо вона менша і пояснення не завжди сприймає. Вона на кухні завжди зі мною, але ножа в руки ще не даю, бо координація не та, інколи промто даю столовий який не гострий,
розетки її трохи цікавлять, бо бачить як ми пхаємо туди зарядні до телефона і завжди сама витягне і пробує запхати назад, не акцентую на тому особливо увагу, щоб ще більше не зацікавлювати.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Я з тими ножами колись пережила жах. В мене на кухні в шухляді завжди лежали разом з іншими взбивалками-відкривачками 4 найбільших ножі з товстими широкими лезами. І от Дануся десь в півтора року вибрала один, взяла його за лезо пальцями так, як діти беруть шоколадку, і встромила кінець десь на 2-3 см до рота... І прийшла мені так показатися. Ну що вам сказати... Самі розумієте мій тодішній стан. Спокійно підійшла, вибрала, добре, що не смикалося чудо, бо то міліметр туди-сюди і вже маєш.... З того часу ті ножі тільки у верхній шафці.
А косметика, то можна довго говорити. І не втокмачиш їй ніяк. Хоча б раз на тиждень мусить намалюватися. Вже собі і брови пробувала вискубувати. І це теж небезпечно... Не знаю - не знаю, коли то перейде і чи перейде взагалі.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

ну у вас все попереду. Ясно, що пояснення змінюються з віком

в будь-якій ситуації головне не смикатись, бо різкі рухи можуть привести до дуже сумних наслідків

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Для себе ми схожу проблему вирішуємо так - свою доню завжди привчала до того, що кожен має свої особисті речі - рушник, гребінець, зубну пасту, щітку, крем, помаду, сумку і т.д. Мамину помаду вона може оглядати, але не користуватись нею; мамину сумку не треба брати, не запитавшись маму, татів компютер не можна вмикати не запитавшись тата...

Окрім того, завжди наголошую перевагу - дитячі речі - гарніші на вигляд, запах і т.д., - вона, подумавши і порівнявши, погоджується, що її зубна паста, щітка, гребінець, молочко для тіла і т.д. - гарніші, запашніші, мають яскравішу і барвистішу упаковку і т.д., і дуже тим тішиться...
У вашому випадку звісно неможливо знайти дитячий аналог пудри, тому спробуйте просто пояснити, що дитячі пудри не виробляють, їх просто не буває в магазинах, а дорослі шкідливі для її шкіри + пояснення, яке запропонувала Анута...
(якщо б дитина була меншою, можна було б використовувати метод переключення уваги, але в 3 роки то вже не дуже працює, або працює до наступного нагадування).

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

З косметикою я великої проблеми не робила. Хочеш малюватися - малюйся скільки влізе, але лишень вдома, бо на вулицю діткам так ходити не можна. Віддала донькам свої непотрібні невикористані запаси тіней, рум"ян. Пару днів ходили дома мої два чуда (7 і 4 роки) як клоуни намальовані. А потім інтерес малюватися пропав сам по собі. Менша ще любить просто в моїй косметичці, коли я малююсь, все перебирати, питати що для чого.
Розетки, газ, ножі - знають категорично не можна, від часів повзання їм втовкмачила строгим голосом. Запам"ятали. Що навіть як в піцерії їм подали виделку з ножем, то ще довго перепитували чи можна той ножик взяти. А от про небезпеку підвіконня не наголосила. Пережила я шок, коли мала вилізла туди і стала на повен зріст, спираючись на шибу. То ми якраз вікна поміняли і їй новий підвіконник так сподобався. Тепер ще й вікна в категорії заборон.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

мабуть це в цю тему... читаю зараз книжку про виховання і там є деякі моменти,де добре пояснюється як треба а як краще не робити.Наприклад



Вопрос
Пожалуйста, посоветуйте, как вести себя в следующей ситуации (ребенку 1 год 3 мес): при обращении к ребенку в тоне разочарования, упрека, запрета («Ну вот – разлила кискино молочко – что теперь киска пить будет?» или «Не трогай утюг – горячий!») - ребенок начинает бить себя ладонями по голове, рвать волосы. От боли начинает плакать. Успокоить можно только грудью.

Ответ
К ребенку не обращаются в тоне упрека и разочарования - это сильно бьет по его самооценке. Мы можем сказать о ситуации вообще, например: ой, жалко, молоко разлилось!
Ребенок - самый правильный и хороший, он стремится быть таким. Запрет выражается нейтрально - "мы не будем этого трогать, это горячо", мы не будем кидать игрушки и т.д.


Вопрос
Объясните, пожалуйста, почему не нужно использовать слово "нельзя". Я не знала об этом и научила сына реагировать на слово "нельзя". Сейчас когда он, например, хочет встать, держась за неустойчивую табуретку, я говорю строго: "Нельзя!", и ребенок замирает и смотрит на меня вопросительно... Что я делаю не так?
Ответ
Слово "нельзя" абстрактное, оно не несет никакой информации о характере опасности или запрета. Когда мы говорим "нельзя", то по сути обманываем ребенка. Нельзя - это значит невозможно. Но ребенок-то видит (или скоро увидит), что все это возможно. Посмотрите логически. Почему нельзя за табуретку? Можно, только упадешь. Почему нельзя рвать книжки? Можно, только эта книжка маме нужна, поэтому она не разрешает. Вот вы и должны учить ребенка ориентироваться в мире. Т.е. мамины слова должны ситуацию прояснять, а не запутывать. А Вы чему таким образом научили? Для вашего малыша "нельзя" -это способ мамы помешать мне развлекаться. Значит все это через некоторое время (подождите пару месяцев) будет "можно", когда мама не видит. Ваше "нельзя" связывается только с Вами, без относительно самого предмета. У ребенка пока нет абстракного мышления, оно очень конкретно, поэтому ему сначала нужно ПОКАЗАТЬ, что такое "нельзя". Например, если он пытается сдвинуть с места тяжелый шкаф, который явно ему не осилить, Вы говорите "нельзя". А с табуреткой, наоборот, нужно позволить ему пару раз встать, держась за нее, даже подкачнуть слегка, чтобы прочувствовал степень ее неустойчивости, и сам накрепко запомнил - табуретка - предмет неустойчивый. Тогда Вы смело можете отворачиваться, ему и в голову не придет опираясь на нее вставать

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Стосовно косметики, то, повірте, намагалась пояснювати про шкіру, але це все одно зводиться до того, що їй не треба косметики, бо вона ще не доросла, але ж то так цікаво мазюкатись перед зеркалом і вона мені доказує, що їй то треба. Щодо того, щоб дозволити малюватися в хаті, а з дому так не можна - теж не вихід, бо вона якраз хоче малюватись коли кудись іде. То треба бачити як вона намалює губи своєю "кумадою" і носить їх трубочкою, навіть не говорить і не дає її поцілувати, щоб часом кумада не стерлася.
Я просто для себе вирішила, що аргументи стосовно віку можна допустити, головне, щоб не забагато. Я ніколи не кажу "ти ще мала", я кажу "дітки користуються тим, а дорослі - тим". Якщо загалом сприймати дитину як особистість і спілкуватися нарівні, то таке пояснення не буде сильно її принижувати. Хоча, може я й помиляюся, чи шукаю собі виправдання.

Оленкастар, а що ви читаєте?

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

переслала подруга ,називається просто "Воспитание",сторінок 25-30,але всі моменти схвачені от і до. переслати вам?

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

olenkastar, може ви на якийсь обмінник скинете, щоб ми всі почитали.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Оксанко ,дякую за поміч. ось качайте і читайте http://depositfiles.com/files/dqv5e1amw (дасте знати чи правильно я загрузила,чи є там книжечка)

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Все правильно, книжечка є, дякую