Якщо будеш чемний/а...

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

о, згадала
ще треба максимально старатися гоорити лише позитивні речення, без частки НЕ
хельго, от Ваше речення

краще сказати, "подивишся мультики, коли збереш іграшки

(сподіваюсь, то ніц, що використала Ваш допис як приклад...)

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

А мої діти від мене чують пестливі слова (звичайно в міру розумного і коли це доречно). Наприклад, коли мене болить голова і я хочу що в хаті було спокійно, я кажу "зайчики мої, я б так хотіла полежати і щоб в хаті ніхто не кричав, і не кидав нічого, і не тупотів, і не бігав".Діє безвідмовно.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

поділіться досвідом - коли починають діяти слова? бо малий любить до себе привертати увагу всякими забороненими речима. (мабуть як усі діти...) на хлопок по руці не часто реагує, на "но-но" сам починає показувати пальчиком і далі робити своє діло...
я проти застосування сили до дитини, але нерви деколи здають...то що ж робити...?

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Щоб до дитини почали діяти слова, треба, найголовніше (на мою думку) дивитися дитині в очі (і щоб дитина також дивилась вам в очі) і спокіно говорити. Набаго більше діє.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

згідна, дитина повиння відчувати Ваш авторитет, силу (моральну), мудрість і рівновагу. Знаю по собі (хоча не дитина вже), що перед такими людьми мимоволі стихаєш і підкоряєшся..

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

З народженням сестрички мій малий досить змінився, став більше неслухняний, чую більше його плачу(не істерики). Я тішилася що він не ревнує, в тому розумінні що не говорить щось погане на сестричку (заберіть, віднесіть і т.д.), але згодом побачила, що напевно він таким способом проявляє свою ревність, щоб йому приділяли більше уваги. Я закинула майже всю хатню роботу для виконання її ввечері, а вдень ми почали більше ходити гуляти, якісь спільні ігри проводили: хованки, доганялки(я з малою на руках), малий став геть іншим.
Коли я бачу що він погано себе поводить, то шукаю причину не лише в ньому а й в собі. Хоч я дуже люблю дисципліну, але постійно штудіюю менше казати слів "неможна", "зараз же" і т. п., замість давати по дупі ставлю в куток, наказово розмовляти так аби він бачив мої очі(а не мій живіт). Я далеко не ідеальна мама, інколи бувають зриви, ще треба працювати і працювати.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Я якось про авторитет не думала, я про те, що коли дитину зупинити, взяти за руку і сказати - подивись на мене- (а тоді вже говорити) тоді вона мене не тільки почує(звук) а й почує (зміст).

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

тепер я буду знати, як то називається, а то я думала, що в моєї дитини то просто бажання привернути особливу увагу

я думаю, то ненадовго

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

дуже важливо щоб любов була власне безумовною! без жодних умов, причин та обставин.

Дитину можна порівняти з дзеркалом - вона відбиває любов, вона не починає любити першою. Якщо дітям давати багато любові, вони її обов'язково повернуть, а якщо дитині нічого не дають, їй нічого повертати! А ще, любов обов'язково породжує послух.

Тому батькам надзвичайно важливо показувати дитині свою безумовну любов, для себе я вибрала кілька способів -

1. Навчити дитину вербально що любов безумовна - В дитинстві ще коли наша Юстя ще не розмовляла, але вже вміла робити тосі-тосі і т.д. ми навчили її наступне - питали її - покажи як мама і тато тебе сильно люблять?
Доця широко широко розводила руки і обіймала нас.
Далі ми запитували - а якщо мама чи тато каже "но-но, не можна", як вони тебе люблять? Доця так само широко розводила руки і обіймала нас.

2. Критикувати вчинок, а не дитину. Я ні в якому разі не кажу - ти нечемна, просто кажу - так робити негарно. Зараз я стараюся не говорити "не можна", і не починати розмову зі слова Ти, а завжди починаю зі слова Я або Мені, наприклад, -
Я дуже не люблю коли шумно, будь ласка, перестань гамселити по батареї, або, - Мені дуже не подобається коли ти ходиш босою, будь ласка, взуй тапочки.

3. Використовувати заохочувальні фрази а також підкреслювати достоїнства - постійно намагаюсь знаходити позитив у майже кожному її вчинку і хвалю - це дуже гарно вийшло, ти дуже гарно зробила, я пишаюсь тобою і т.д. Заохочувальних фраз має бути суттєво більше ніж критики.

4. Погляд і фізичний контакт - дуже важливо часто дивитись дитині у вічі, посміхаючись і показуючи їй свою любов, і ще важливо, щоб погляд так само був прямим та добрим, коли говориш не дуже приємні виховні фрази. Ну і не менш важливі цьоми, обійми та тримання дитини на руках.

5. Спільне проведення часу - в день я вибираю 30 хв чи 1 год залежно від обставин, коли я з дитиною сама, і не відволікаюсь на інші справи. Це її час коли вона знає - що вона по-особливому наодинці з мамою або з татом.

найкраща подяка для батьків за вияв любові, - це коли дитина вже вміє повернути частку своєї і вам - чи словами, як написала Ольга, чи ніжним поглядом, чи щирими обіймами, для мене і для мого чоловіка це найщасливіші моменти! а це гарантований спосіб бути щасливим щодня

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Ніко, тут дівчата дали вже гарні поради.
я поділюсь лишень тим, що не так давно почула для себе в одній телепередачі. Розповідала дитячий психолог.
Всі ми знаємо, що люди діляться на аудитів, візуалів, кінестетиків (і здається ще щось четверте, але в діток цих типів тільки 3, четвертий формується з часом).
Так от, щоб дитина "сприйняла інформацію", а в даному випадку почула батьків, для початку потрібно визначити до якого типу сприйняття інформації вона відноситься.
Якщо дитинка аудит (тобто сприйняття на слух) вона вас почує однозначно, ще допомагає її "переключити на сприйняття" різкий звук, наприклад хлопок в долоні.
Якщо візуал (на зір) - треба щоб при розмові був візуальний "контакт" очі в очі.
Якщо ж кінестетик (а це як по більшості виявилось моє Шило), то ти йому говори, говори - глухий номер. І очі в очі теж не допомагають. Аби дитина почула потрібен фізичний контакт, тобто взяти за руку, плече, обійняти. Будь-що і тоді дитина вас "почула" дотиком і готова слухати.
Поки я не подивилась ту передачу в нас дома мама моя казала "Він якийсь глухий! Говориш, що горохом об стінку!" а потім я спробувала розмовляти після дотику і все змінилось. Успіхів!

З.І. чистого виду практично не буває, але потрібно визначити які показники таки переважають і від них вже "танцювати" далі

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Погоджуюсь із Хельгою, що ми самі дитині задаємо модель поведінки, тобто треба намагатися внушити дитині, що вона чемна і ви в цьому маєте бути теж переконані. Я до такого дійшла в результаті прочитання кількох статей на ту тему. До прикладу, фраза "якщо будеш чемний" взагалі не повинна звучати, бо це означає, що ви чекаєте від дитини саме поганої поведінки.
В мене Катя таки вважає себе чемною дівчинкою і при поганій поведінці мені досить здивуватися, що від неї я такого не чекала, або сказати: "Катя, ти ж чемна, а це поганий вчинок" (це приблизно). Така розмова часто доводить дитину до сліз і вона просить пробачення.
Ну, звичайно, що це не в 100% випадках, бо іноді я таки користуюся обмеженням солодощів, або попередженням, що цукерочків завтра не буде.
Щодо Миколая, то в нас це зараз актуальна тема і мала просить розказувати про те, як нечемним дітям Миколай приносить різку, а чемним - подарунки. В певних ситуаціях можу сказати "А Миколай все бачить, цікаво, що він собі думає про таку поведінку?"
І ще для нас дієво розказувати історії про дітей, які, наприклад не миють руки, їдять багато солодощів, чи т.п. і чим це для них закінчується. Це не є погроза, воно ніби малої і не стосується, але вона сама переносить це на себе і приходить до висновку, що не хоче, щоб її болів живіт чи завелися глисти, як в тої дитинки з розповіді.
Тобто треба старатися узагальнювати, уникати погроз, ставлення умов дитині, щоб дитина відчувала, що сама вибирає як вчинити, а не що ви їй це нав`язали.
Стосовно купування забавок, Рассказов дає таку пораду. Якщо дитина страшенно хоче якусь річ, можна сказати, що цю річ внесете в список подарунків на день народження, і справді зробити такий список, записувати в блокнот при дитині, а тоді перед днем народження дозволити дитині з того списку вибрати найбажанішу. Але це швидше порада для батьків дітей від 3 років. Мені здається, що ідея гарна.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

В нас аналогічно. Частенько, коли малий щось не слухається, чи хочеться щоб він просто змінив поведінку, то ми йому перед сном розказуємо такі собі казочки з мораллю: просто придумуємо розповідь, де хлопчик/дівчинка не мили руки, чи погано поводилися, в гостях вередували і т.п. і які це мало наслідки. Тобто береться за основу поведінка малого і інтерпретується на якогось іншого уявного хлопчика. Поки що діє завжди. Або буває, що малий переживає за щось, то теж йому придумуємо казочки, де все закінчується добре.
Це мені свекруха порадила так робити

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Ні, я мала на увазі, що інколи вчиняю непедагогічно і тисну на те, що для малої важливо, наприклад, сказала, що цукерочків не буде і вона відразу виправляє поведінку, щоб ті цукерочки таки отримати. Мені не подобається взагалі такий шантаж і це просто легший спосіб добитися чемного поводження, ніж домовлятися, пояснювати, але намагаюсь тим не зловживати, щоб воно не мало ефекту навпаки: "я поводжусь добре, значить давай мені цукерки".
Мені не доводиться часто карати дитину, були поодинокі випадки, коли я забирала її до хати з прогулянки завчасно, бо вона показувала коники, але це було все їй пояснено і вона знала, що плачами тут не зарадиш. Можливо я ще зміню свою думку, але переконана, що покарання не допомагають будувати добрі стосунки між батьками та дітьми. Дуже добре пам`ятаю себе в дитинстві, і чим більше на мене тиснули, карали, повчали, тим більше мені хотілося зробити наперекір, не послухати, відстояти свою думку, навіть якщо знала, що батьки мають рацію.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Лілю, але виросли з нас люди. Спочатку я не розуміла свою маму, коли вона мене карала, привчала до праці, змушувала бути відповідальною... Коли я виросла, можу лише сказати велике дякую, за те що підхотувала мене для життя в цьому світі. Тому мені здається, дитину потрібно зразу привчати до відповідальності,роботи і реалії нашого світу. Дати зрозуміти, що в житті просто так нічого не буває. Робити закалку та витримку на майбутнє.Звісно при цьому, як ви і писали, робити великий акцент на вік дитини.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Легше вплинути на дитину, якщо її вихованням займається менша кількість людей - мама і тато. Коли в гру вступають бабаусі-дідусі, то відбувається щось неймовірне.
Деколи просто руки опускаються. І говорити, просити і пояснювати немає змісту.Діти швидше зрозуміють ніж бабуся.

 

Відповідь: Якщо будеш чемний/а...

Я не дозволяю бабусям-дідусям втручатися у виховання.

Пам"ятаю, як малому було 10 днів, свекруха мені наказовим тоном цінні вказівки давала: "купити дурник, водичкою щогодини допоювати, з собою в ліжко на ніч не класти, годувати грудьми не частіше, ніж раз на три години"

Це перший і останній раз я промовчала.

Вдруге сказала прямим текстом, що мама - я і лише я та тато, а не бабці-дідусі, несу відповідальність за дитину, отже лише ми вирішуємо що дитині треба, а що ні.

І зараз, коли починається "ну чому ти не дозволяєш, хай разок спробує", то одразу присікаю таку поведінку.