Як відлучити від грудей?

Запис вебінару "Завершення грудного вигодовування"



Тут вже давалися посилання на статті але я вирішила ще раз їх подати і додати нові

Как долго кормить грудью?
Как долго кормить: ответы сомневающимся
Время отлучения ребенка от груди. Когда оно наступит? (часть 1)
Время отлучения от груди (часть 2)
Отлучение от груди. Готов ли малыш?
ТЕСТ: Готов ли Ваш малыш к отлучению от груди?
Отлучение
Отлучение от груди (По срочной необходимости, Ребенок младше года, Возраст ребенка от года до двух, Ребенок старше двух лет)
Отлучение от груди (Что это, когда, как, воздействие на мать, экстренное отлучение)
Отлучение от груди. Спроси меня, как.
Когда наступит инволюция?

Как научить малыша засыпать без груди?

і ще

Спойлер

Мастит. Причины и ведение

ДЕПАРТАМЕНТ ЗДОРОВЬЯ И РАЗВИТИЯ РЕБЕНКА И ПОДРОСТКА.
Всемирная Организация Здравоохранения.
Женева. 2000

Приложение 3. Подавление лактации
В прошлом подавление лактации часто было включено в ведение нагрубания груди и мастита. В настоящее время предпочтение отдается поддержанию лактации. В случае возникновения необходимости прекращения грудного вскармливания, действительным рекомендуемым методом является физиологический, а использование фармакологических методов подавления
лактации больше не рекомендуется.

Физиологические методы
Такие методы заключаются в поддержке груди с помощью удобного бюстгальтера или корсета и сцеживание достаточного объема молока для поддержания груди в комфортабельном и здоровом состоянии по мере того, как происходит естественный процесс инволюции. Женщина может испытывать боль, и ей следует давать болеутоляющие средства.

Фармакологические методы
Ранее использовались следующие медицинские препараты, однако, они больше не является рекомендуемым видом лечения.

�� Стилбоэстрол.
Побочные эффекты включают повторные приступы нагрубания груди и кровотечение после прекращения лечения, тромбоэмболию, а также аномалии развития плода, если женщина беременна.

�� Эстроген, один или в комбинации с тестостероном Этот вид лечения не является очень эффективным и связан с повышенным риском тромбоэмболии (85; 173). После прекращения приема данного препарата боль и нагрубание
груди могут возобновиться.

�� Бромокриптин.
Бромокриптин игибирует секрецию пролактина и может быть эффективным, если дается на ранней стадии лактации, пока уровень пролактина в крови высокий. Однако, этот препарат может быть менее эффективным через несколько недель, когда уровень пролактина будет низкий. Этот препарат был снят с применения по данному показанию в нескольких странах вследствие риска инфаркта миокарда, повышенного давления, судорог или припадков. Другие побочные эффекты включают тошноту, головокружение, пониженное давление и
сильная головная боль (57; 85).

�� Каберголин.
Каберголин по действию подобен бромокриптину и так же ингибирует секрецию
пролактина. Действие этого препарата более продолжительное. При использовании данного препарата могут быть такие же незначительные побочные эффекты, включая головную боль, головокружение, пониженное давление и носовые кровотечения,
однако, этот препарат считается менее опасным (57).

Модераторське:
Якщо посилання не працюють:
а) натисніть кнопку "Поскаржитись" під відповідним постом і там опишіть що саме не працює
б) Статтю можна почитати через гугл - в полі пошуку напишіть назву статті, натисніть на стрілочку біля лінку, і читайте збережену версію.

​

 

Саме через це з форуму пішло багато цікавих людей
Тому що ті хто виправляє, таке враження що намагаються це зробити максимально грубо.
Невже це того кому написали спонукатиме заглибитись у вивчення якогось питання??
Неа, хочеться йти подалі.
Вже не одна форумлянка про то писала в різних темах.
Нмсд, поправити, скорегувати людину можна акуратніше.

 

Свідомо ховаю в офтоп.
Я дуже довго мала муки совісті після того, як відлучила. І дуже довго сумувала за ГВ. І, при всій, здавалось би, готовності відучати, я зробила величезну помилку, коли забрала всі нічні годування одним махом. Рано було Ані, рано було мені. Нікому не побажаю це відчувати! Чесно, місяці 3-4 я мала депресію, потім почала приймати ситуацію, а зараз - аж рік минув - вже можу якось +/- критично мислити. Напевно, для мене було би значно краще відчувати щастя і гордість! І я не розумію, як можна свідомо жінку спонукати відчувати сором, жаль, сум, біль, почуття провини і весь той спектр емоцій замість того, що відчуває вона зараз! Покритикувати метод можу і я, бо не з чуток знаю, що сумнівний, але ж можна толерантніше якось.

 

@Mansikat ви читали всю переписку з самого початку? Прочитайте, пліз. Я написала що своїм подібним досвідом не горджуся і не вважаю що є чим, незважаючи на ті полегшення які він мені дав, але пішли нападки найбільші в мою сторону. В мене теж є почуття якісь, давайте не будемо вибірковими, з ярликами, хто в нас тут страждальник, а хто без серця. Я між іншим відкрила щиро те що відчуваю як годуюча мама, Я що керівник групи чи однодумців? 5 разів повторити що я самій форумлянці і слова поперек не сказала, недостатньо цього? Я відповідаю тільки за свої слова, а не те що писали інші дівчата. Замість дискусії це перетворюється в якусь гру чи змагання за суспільну підтримку. Просто огидно вже.

Надіслано від мого SM-J700H, використовуючи Tapatalk

 

Дівчата ,перестаньте виясняти хто що кому сказав....гидко читати.
І по темі... моя історія (готуйте тапки)
В кінці січня після 2,3 роки ГВ , я намагалася (мабуть зле пробувала ) поступово згорнути ГВ і мені це не вийшло. Нерви здали і я намастила груди полином. Увага - я знала про те що це "недобре", готова була ,що буде важко. Доня ,спробувавши, сказала-"Циця вже гірка" побігла собі весело бавитися. (Я з народження доні працювала віддалено вдома(бухгалтерія таке дозволяє). Але останні кілька місяців напруження, нерви і потреба доні в циці швидше як в маминому теплі і спілкуванні (могла прибігти щомиті і зі словами - "дай цицю, і т.д ", А я на телефоні з клієнтами .... Одним словом нерви здали і зваживши всі за і проти, я вирішила "різко" це зробити. Бо псіхована мама дитині менш потрібна ніж весела, ласкава і спокійна)
Я наївно втішилась, що доня спокійно це сприйняла і так відреагувала.,але наступний тиждень (ночі) то було пекло- вона прокидалась вночі, шукала цицю, згадувала про гіркоту плакала, потім сердилась на мене і била...Потім тулилась і зі сльозами засинала.Це все жах як важко.

І от саме цікаве - у ці важкі моменти для нас обох з донечкою , я написала допис у цій темі, намагаючись передати всі відчуття , страх і прохання підказки і допомоги до ВАС , бо була в розпачі...пост проіснував 15хв. Чому??? Бо трішки заспокоївшись я його видадила, бо
переживаючи важкі моменти, я боялась ось таких слів і реакції як ті, що я щойно прочитата по відношенню до Gajka.
Я уявила дописи на кшталт -" А що ти хотіла, сама винна, ти-жахлива мама " ( мені це було геть лишнє, бо саме це я сама собі в думках говорила).

Тому , велике прохання-звернення:

Шановні Супермами, Супержінки, Супергосподині (і Суперкоханки також)
Будь ласка, будьте лояльніші до інших , терпиміші до помилок , бо не всі можуть бути такими ідеальними, і не факт що ви не робите помилок. У вас справді є хороший позитивний досвід, але ним ви можете ділитись, творити добро і нести радість і знання іншим, а не затюкувати і закльовувати і так переляканих і розгублених дівчат (мам, жінок). Саме тому форум збіднів на цікавих і харизматичних людей-не всім хочеться марнувати час на непотрібні дебати. А читаючи часом як цькуєте новеньких, приходить на думку- "дідовщина". Форум це не засідання групи суперлюдей , де лише їм надано право описувати свої мегапозитивні історії (стосунки, вагітність, пологи, ГВ і т.д.) і яким надано право зацьковувати інакомислячих і тих хто помилився, на мою думку,це місце , де можна поділитись, порадитися, почерпнути інфо і розвиватись далі. Навіть покритикувати і допомогти людині зрозуміти про помилковість своєї думки чи рішення можна делікатніше і ніжніше.

ну і знову про нас- ми з Даринкою цей важкий період пережили разом. Стосунки навіть стали кращими-цицяня переросло в частіше обнімання, цьомання і розмови про те, як ми любимо один одного. Так що у нас все гаразд. Єдине, що жаль- можливо з вами ми пережили це легше і швидше....
Будьмо добріші

 

Кожна мама, яка відлучає від грудей дитину, переживає вагання і різні думки. 2,5 роки годування - це багато.
@Ольоля, дякую, що Ви все ж написали

 

а я тут подумую якраз вже давненько про відлучення, та не знаю з чого почати.
Нещодавно були в інф. лікарні, мала багато рвала, просила цицию вдень і вночі, а потіім всерівно рвала. То я одну ніч старалася цицю не давати, щоб вже зайво ту рвоту не провокувати. Зазвичай то вона прокидається - знаходить цицю і ми собі спимо далі. А тоді я мусила вставати, люляти її на руках поки не засне аби не дати цицю. Але в звичайних умовах я собі таке не уявляю.
Та і бачу, що здебільшого спочатку народ завязує з денними годуваннями, а потім вже з нічними. Та я не знаю з чого то все почати.

 

Наше ГВ плавно крокує до фінішу. Принаймі я так думаю. Протягом дня доця вже давно не прикладається. Це суто з моєї ініціативи бо в неї часткова лактозна непереносимість. Декілька місяців груди є тільки наніч і вночі. А останнім часом доця уже цілу ніч спить і не будиться. То циця є тільки перед сном. А вчора взагалі, просто притулилась і заснула. Я уже готова повністю згорнути наше ГВ. Думаю, до місця часу ми завершимо.

Надіслано від мого Mi-4c, використовуючи Tapatalk

 

Не хочеться продовжувати розбиратись в дусі "хто кому що сказав", але оскільки Ви мене абсолютно невірно зрозуміли і в мене мирне послання), все ж напишу, щоб внести ясність - мені шкода, що Ви сприйняли так гостро мої слова, але я не нападала на Вас жодним словом. Те, що я Вас цитувала, стосувалось обговорення "як на форумі спілкуватись на гострі теми", але аж ніяк Вас особисто, це були загальні коментарі. Чесно кажучи, я здивована, що Ви розгледіли там нападки в свою сторону, хоч як я вже намагалась добирати слова, щоб не образити і тих, хто вживав ті "фрази-камені спотикання", не кажучи вже про Вас, котра цього не говорила - я уважно читаю теми, де коментую. Прикро, що вийшло таке непорозуміння(

 

потрібно чи не потрібно, то дуже індивідуально Коли виявилась ЛН, то педіатр нічого не казала про припинення ГВ - єдине, щоб давала при ГВ мамалак. Навіть, справді, казала, щоб не припиняти. Я не припиняла. Але, перепрошую за деталі, дитина у 8 місяців какала по 3-5 раз на день і перестала набирати вагу. Зменшення кількості прикладань десь в 9-10 місяців протягом дня зробили задля експеременту - стало трішки краще. Нічні не рухала - зараз, просто почала цілу ніч спати. І як наслідок, кількість прикладань стала 1-2 рази на добу. А вчора взагалі не було. Тому і припускаю, що ми на контретному фініші.

 

Наш досвід.
1 рік 3 місяці, а думка, що пора завязувати, не покидає вже з 6 місяців . На 5му місяці молока катастрофічно не вистачало, дитина висіла і висіла.. Тим не менш, ввели кашки, прикорми, трохи сціджувалась ел.молоковідсосом, бовтала суміші і наладилось. Останні півроку їлось мамине молоко разів 8 раз в добу: перед сном/після сну, вночі і коли захочеться)). Мене це певним чином дратувало, але щасливі очі і цокотання малечі розтоплювало розпач всієї грудної привязки .
А тепер бачу, що дитина наїдається вже декілька місяців дорослою їжею, ГВ більш для заспокоєння капризів і по звичці, мені треба більше працювати і ГВ реально вимагає часу..
Отже, залишила годування перед/після обіднього сну та нічне (точніше, підранково-ранкове). Через 4 дні ГВ вдень взагалі забрала. З тих пір пройшло 5 днів. Молока прибуває менше, і ніби-то останні два ранки спостерігаю певний ігнор дитини до ГВ. Сьогодні прокинувся, повалявся поруч, пішли вдягатись і снідати (7-8 ранку). Капризи-сльози-крики щодо "лягаєм спати, а де моя няма?" пройшли на 3й день, як взагалі почала прибирати ГВ.

п.с. шалено протікала практично до року, що, знову ж таки, дратувало . Дитина без проблем напротязі місяця підгодовувалась з пляшечки, пила суміші, потім поновилось ГВ. В віці майже рік сильно перехворіли 2 тижні, ГВ спасало, бо їв тільки няму-молоко.

п.п.с. перший досвід: до 4х місяців грудне молоко сціджене (з пляшечки), потім молоко перестало вироблятись, перейшли на суміші.

 

То ж причина роздратування не ГВ безпосередньо, а брак часу на себе, думаю. Тобто не факт, якщо згорнеться ГВ, що той час для себе з'явиться. Його може на себе перетягнути щось інше. Вибачте, що так собі аналізую. То я вчора читала причини дратівливості загалом.

 

Тобто зараз дитина п"є з пляшки з соскою?

 

Це скоріш за все певні незручності, повязані з доглядом за дитиною взагалі. Такі роздратування ззовні ніяк не проявляються, а ось всередині думка точить: коли ж це все закінчиться? Я не змогла організувати ГВ по графіку.. воно було більш спонтанне і часте (на мою думку). А я не люблю спонтанність))
Звісно, з народженням дітей та й з виходом заміж - міняється розпорядок, додаються зобовязання, обовязки, задачі по догляду за кимось чи чимось (чоловік, діти, дім..), і коли-не-коли згадується: а колись я могла собі взяти та й вийти куди хочу і коли захочу, а хочу - цілий день валялась і читала)). Але навіть з такими думками все рівно годуєш-прибираєш-розважаєш-плануєш заради своєї сімї

Дитина пила з пляшечки з соскою в 5місячному віці, майже місяць. Зараз пє з поїльника, чашок, стаканчиків. І ГВ зранку як прокинеться, тобто в проміжку 5-7.00.

 

Це було відомо.
Але коли я "годую дитину, годую, годую і годую, а він кричить і напівсонний" замість "погодувала - поспав, погодувала - поспав", це наштовхує на певні роздуми.. І от прикорм кашками, сумішшю (спершу тиждень вони замінювали 2-4 прийоми їжі), розціджування дали зразу результат - дитина перестала кричати, нормалізувався сон. Через місяць, вже в віці півроку, дитина з 6 прийомів їжі - 2 мала замінних на кашку. При тому, півночі ми могли так само продовжувати ГВ через сон .
Чи то молоко не так інтенсивно виділялось, щоб дитина наїлась одразу, чи то дитина народилась крупна, що трохи випереджала показники, і в 5 місяців вже була готова до кашок.. Я не знаю точно.

При тому всьому, найінтенсивніше молоко в мене вироблялось (по відчуттям і по протіканням ) на 1-2 місяці та на 7-9 місяцях, обливало мене і дитину під час їжі конкретно

 

@Freedom UK ви описуєте кожну другу маму з ГВ після року) я як почну розказувати свою історію, в віці 1.3 малий ще годувався що 2-3 години, від більшості дорослої їжі відмовлявся. Ми обоє були на строгій гіпоалергенній дієті з народження малого, голоднющі і нервові, суміші нам були заборонені всі, я не те що малого хотіла на них перевести, сама хотіла їх пити для вітамінів, таде, будь що неприроднього походження, втч аскорбінова кислота в дитячих пюрешках такі алергії давали. Все пізнається в порівнянні.

Надіслано від мого SM-J700H, використовуючи Tapatalk

 

Хіба про те, що ті всі казки про "дитина перші місяці лиш їсть і спить" неправда...

--- дописи об"єднано, 22 Березень 2017 ---

Це вам педіатри таке порозказували? Дуже типово... Дитина не від ваги стаж готова до прикорму

 

100%
Хоча я розумію тих мам, які рано відлучають, бо їх у ГВ напрягає все.