Для мамусь і татусів (3)

Тема у розділі 'Діти-квіти', створена користувачем Zoryanazirka, 11 Травень 2007.

  1. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Дитина, яку складно любити. От недавно зловила себе на думці, що Влад мені вже стає трохи "важким", а то ж іще нвіть не близько підлітковий вік. Думаю, тут накладається одразу кілька факторів - і загалом складний та нервовий період для нашої сім"ї, і народження меншої , і, певно, ще й те, що у мої власні 5-10 років теж була купа складнощів , а, кажуть, що дорослі з ростом дітей теж часом заново "відкопують" власні болячки аналогічного віку... А, ну і абсолютна невизначеність та невлаштованість нашого побуту , та ще й ми зараз живемо з моєю мамою яка теж трохи "лиє олії у вогонь" :sad: А ще мама мені по 5 разів на день повторює, що хоч IQ у нього явно високий, але "емоційний інтелект" нижче плінтуса, а я, безалаберна мать, нічого з того приводу не роблю :girl_in_dreams:
    Влад казиться, біситься, кричить, протестує (то окрім звичної його поведінки яку теж не так легко витримати, бо він як в тому анекдоті про Мауглі "всіх дістане":girl_haha:), я теж трохи "на мілі", він стає "незручним" і любити його правда складно. Це мене трохи лякає (може, я добре пам"ятаю перші місяці його життя (коли все теж було "на автоматі", а любов прийшла вже пізніше а потім знов десь трохи розгубилася чи що? :girl_sad:)
    Люди ж якось люблять навіть прийомних дітей, а поміж всього-навсього двома влвсними гублюся і від того відчуваю себе якоюсь неповносправною... Як виявилося, рожевощокого пупса любити значно простіше, ніж довготелесого 5-річку, який активно "качає права" :girl_smile:
    Поки стараюся вводити хоч регулярні автоматично-ритуальні дії (ага отих 5-10-чи скількитам обнімашок на день, полежати з ним на ліжку, вечірнє читання, як мінімум 2 настольних гри на день і т.д). Але то теж якось не сильно правильно якщо я сама не вірю в половину того, що роблю... А ще, незважаючи на компанію бабусь, Владу зараз явно бракує тата (якого вже 2 міс не бачив, бо він тимчасово до вирішення всіх справ, живе в іншому місті)і він відчуває загальну невизначеність та напруженість обстановки і що з тим робити зараз я не дуже уявляю... А не робити нічого теж боюся, бо ж він дорослішає і з ним стає ще складніше. Чи то я сама собі надумую проблеми - "устаканиться" житття - увійдуть в колію і стосунки?
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
    • Подобається Подобається x 2
    • Співчуваю Співчуваю x 2
    • мімімі мімімі x 1
  2. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    О , та, дуже знайомі відчуття
    Я лишень пообіймати можу віртуал но
     
    • Подобається Подобається x 1
  3. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    @Akina ви шось дуже в психологію вдарилися. Обережно, то має побічні ефекти. По темі любові старшої дитини, то бувають періоди, коли та любов змінюється в проявах і всіх від того тимчасово плющить. Не будете ж ви його в п'яту точку до повноліття зацьомувати і пальчики рахувати. Усьо, минув той період. Тепер часом буде обійматися, але починається інший етап любові. В нас зі старшою (вона теж складно дається любити) то перейшло в захоплення сильними сторонами дитини. Також ми навчилися поважати складний характер дитини і хочемо від неї того самого. З середньою (вона по віку як Влад) в нас ще досі мімімі, але теж були якісь зміни емоційні. А тепер так вийшло, що я свою дитину маю можливість бачити в нових незвичних обставинах і теж прийшов етап захоплення її сильними сторонами. То якось так - нормально.
     
    • Подобається Подобається x 5
  4. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    @Akina, знаєш, який на то все є лік? Просто дозволити цим всім почуттям бути. Не жахатися, не винити себе, що "у доброї мами мало б бути якось інакше", а просто прийняти для себе то все, - та, злить, та, дратує, так, не відчуваю ніжності. Тоді легше кризові періоди проживаються. І нові грані стосунків обов'язково знайдуться, бо тобі ж не байдуже.
    Мене, до речі, дуже емоційно гойдало у почуттях до дітей десь в перші пів року меншого.

    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  5. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)


    От з ним і не було так багато того "мі-мі-мі" і мені здавалося, що так всім ок, і то нормально. Але з"явилася Яська і я зрозуміла, що її тіскати хочеться значно більше ніж його в свій час. І починає часом здаватися, що всі бзики Владові від того, що він "недолюблений-недотісканий", що я щось упускала і зараз упускаю з уваги.
    Дякую :girl_in_love:, певно, мені саме таке й хотілося почути :girl_yes:
     
  6. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    @Akina , є просто така категорія дітей з якими не розслабляєшся ніколи. Інколи здається,що вони одразу з почуттям власного "Я" осознаного вже народились. І не ти їх вчиш,як на світі жити , а ви разом знаходите компроміс. От тому й нема отого "міммііімійкання", бо вони й не були нігде
    .
    Від коли мій син почав говорити, я постійно "напрягаюсь" ,особливо в компанії дорослих. Особливо- незнайомих,особливо- правильних , ну і усяких бабусь. Бо ніколи не знаю точно ЩО він їм відповість. Ібо він відчуває себе на одному рівні з ними, відповідно і сказанути може фразу, яка логічна,але абсолютно нетипова для дитини його віку.
    А твоєму просто ще й бракує "вільних вух" і "зрітєлєй". В мене з цим теж проблема,бо він постійно щось говорить(навіть у сні)..мало того - він "діаложить". А це потребує глядачів.
     
    • Подобається Подобається x 4
  7. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    200% у нього "я - звєзда, дивіться на мене 24/7" і не інакше. Він і на майданчику так гуляє "ей, хлопці, дивіться, що я роблю" :girl_crazy:І оце щоденне насилля над моєю психікою "любіть мене, дивіться на мене, ей куди, сюди, на мене всі дивіться..." + рот, що не закривається РЕАЛЬНО ні на секунду мене сильно-сильно втомлює і напрягає (і ще щось в мене всередині бунтує проти "любові з примусу"). Ну баба "ясєн пєнь" - "то ти його так виховала, що він думає, що він пуп землі, егоїст і все таке " :girl_in_dreams:Хоч він може побачити і пошкодувати, і коли мені погано (а я думаю, що не подаю вигляду) приходить обійматися. Тобто нормальна в принципі дитина, але от його дійсно є БАГАТО і з ним непросто.
     
    • мімімі x 2
    • Подобається x 1
    • Погоджуюся x 1
    • Смішно x 1
    • Оптимістично x 1
  8. Orman

    Orman Модератор-бомба

    @Akina я трохи регочу. Слухай що тобі @Haidee каже.

    Ти вдарилась в психологію. Може й нічого не читала, але так як ти аналізуєш, то явно звідкись ноги ростуть.

    Коротше кажучи, в тебе все нормально. Нормальна дитина. Я не знаю зо таке емоційний інтелект, но підозрюю, що в 5 років він не обов‘язковий.

    Михайло теж зірка, і це друга дитина з чотирьох.

    Мамі кивай. Підтакуй. І здавай Влада на «перевиховання». Вона його не перевиховає, ти відпочинеш, він буде мати нові «вуха». Всі щасливі.

    Про любов. Вдих-видих, випромінюєш любов загально. «Примусові» 20хв, скільки там обіймів і поцілунків - дуже хороша ідея.

    Пішли в месенджер.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  9. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Нє-нє, то файна штука. І ти знаєш, що то таке, просто без назви. Це вміння дорослої людини розуміти емоції і кордони інших і тримати в порядку свої. Але там є етапи формування. Наприклад, перший - це цьомати, носити на ручках, реагувати на емоції і потреби з самого народження. Потім не заважати досліджувати світ і бути на місці, коли дитина повертається. Потім вже показувати, що кожна людина має право на свій простір (фізично і емоційно). І так, в 5 років воно ще не до кінця сформоване, але вже є зародки адекватної поведінки))) В ідеалі високий емоційний інтелект означає, що людина читає інших людей і її важко вибити з колії всякими маніпуляціями
    В тебе він високий:) Але я не дуже зрозуміла, з чого мама Віки взяла, що у Влада проблеми з емоційним інтелектом))
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • мімімі мімімі x 1
  10. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    я не Віка, але його (Влада) просто багато.А для бабусі, то аж занадто багато.Наша каже,що мій, як Маша- "а пачєму клюйот, а кто клюйот..."іт.д. хоча питає він мене ,але їй це заважає, бо в той нечастий час ,що ми бачимось -вона би хотіла узурпувати мої вух і мозок. А Владко не дає. Бо він в носі має, що вона бабуся...йому ТРЕ вже -зараз-і без перестанку.
    І поради ---давати йому заспокійливе (карллл) мене вже дістали..."Бо де ж то так можна ні краплини не помовчати??".
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  11. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    нормальна допитлива дитина росте. хватить чіпатись дітей) хай ростуть. все так не буде. діти ростуть швидко.
    пс. То все гени) Балкучість теж по генах передається) Я думаю Акіна тебе ковбасить від отої невизначеності з житлом. Налагодиться побут і все буде гуд
     
    Останнє редагування: 27 Грудень 2018
    • мімімі мімімі x 1
  12. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Так то ніц не має до емоційного інтелекту. То характер такий, темперамент. Він розуміє, що часом треба біля дорослих закрити рот? Я думаю, розуміє. Але поки що не може. Головне, щоб хоча б спроби робив. На 10-15 секунд))
     
  13. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    якщо, мій -то ні. Він розуміє, коли про це скаже мама. Решта ..а що йому решта.... він має на все свій погляд. І свою тверду впевненість, що він рівня усім решта людям великим і дорослим. :girl_crazy:
     
    • Подобається Подобається x 2
  14. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Не буду ні в чому вас переконувати, але це з вашої точки зору так є. Бо вам там подобається і то є класно! Невже на уроках він теж не закриває рот і має в носі той факт, що вчителька старша по статусу і її треба послухати? Чи будь-де, де вас нема, а з іншими людьми треба дати раду? В ситуації з бабою, то ясно, що він буде чекати команди помовчати. Ще чого, чемно слухати бабу з мамою. Жодна моя дитина такого собі не дозволить.
     
    • Подобається Подобається x 2
  15. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    не наступайте на "больной мозоль".
    Ні. Він мовчить тоді, коли САМ вважає це за потрібне. Або це для НЬОГО виглядає логічно.
    Це вже буде офф.. але хай...
    -



    Він слухає інших і навіть досить уважно , і спілкується з ними... але тоді коли він вважає це логічним і потрібним , і природнім.
    Він може довший час слухати-говорити-спілкуватись з дорослою людиною, котра йому цікава і котра поважає в нім співрозмовника. А може дуркувати так, як це описує Віка.
    Але примусити його щось розповісти- заспівати- показати , якщо він цього не хоче... не можливо було навіть у 2 роки. а не те що тепер.
     
    • мімімі мімімі x 3
    • Подобається Подобається x 1
  16. svoybox

    svoybox Well-Known Member

     
  17. Havronia

    Havronia Well-Known Member

    Я маю вдома такого п‘ятирічку. Планую в школу в майже сім, і надіюся до того часу якось домовитися про певні правила , хоча поки що мої педагогічні надбання зі старшими дітьми розбиваються об його логіку. І почитую про домашнє і дистанційне навчання.
     
  18. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    я не дивлюсь ТВ.... але , повірте, це зовсім не так весело. Хоча, він все таким був, від коли почав говорити. Я ще колись дала йому визначення, що це не та дитина , котрій посміхнешся в транспорті - і вона тобі розпливеться ..... Йому, посміхнувшись, можна було очікувати чого завгодно у відповідь - від посмішки і до фрази- "я тебе не вухав, і ти мене не вухай!" Тобто безпідставно "милим" дитям він ніколи не був.
    --- дописи об"єднано, 27 Грудень 2018 ---
    @Havronia , я поки що знайшла один більш-менш вагомий аргумент : що ме. ні це не є приємно ось таке вислуховувати. І що я дууже засмучуюсь ( і це ж реально правда). І що вислуховувати вичитування пед.колективу я таки мушу, бо він ж моя дитина. І це ми його , значить так погано виховали.
    Трохи діє, але слабо. Бо він мені розповідає про те- якою має бути школа.
    І "палажа руку на сєрцо" я з ним погоджуюсь ! Мені також було важко в школі( хоч і пішла у майже 8)...І я- бунтувала. Але не так , як він. Тому- я точно знаю в кого він вдався....Але ! в мене була хороша перша вчителька. Дуже добра, строга , але справедлива. І чудесний класний керівник! Котрий розумів, що це не бзік підлітковий, а становлення мого Я.

    П.С. Віка, дякую тобі - бачиш, я таки виговорилась на ДП.:girl_crazy:
     
    Останнє редагування: 27 Грудень 2018
    • Подобається Подобається x 5
    • Смішно Смішно x 1
  19. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    @nibysh якщо в дитини немає інших поведінкових проблем, то треба лише набратись терпіння і чекати). Він не переросте, але стане більш поміркованим точно, тобто зможе таки сам собі змовчати.
    З вчителями трохи складно в таких ситуаціях, бо це з розряду "незручна дитина".
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  20. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    Я в дитинстві була дуже вже балакуча, на все мала відповіді) зара я мовчун) ну на форумівках була- бачили) в старших класах була істеричка, зара спокійний удав) ну на форумівках бачили) не шукайте проблем, де їх нема) все міняється. всі міняються
    пс.-наше невдоволення- це невиправдані очікування. мож варто змінити очікування. мені здається так простіше все сприймати
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • мімімі мімімі x 1