Для мамусь і татусів (3)

В нас в 2.4 р. ще дуже багато перекрученого, ну ж бо говорити тільки в 2 р. почала. З мого улюбленого "симитаника" - сметанка і "бахаку" - будь ласка в мене таке враження, що їй не подобається коли в слові підряд йдуть дві приголосні букви. Обовязково між ними втуляє якусь голосну)

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

В нас пука - то і подушка, і подарунок. А ще вантажівка - "тевек", як з самого початку назвав, так і досі. Ніяк йому слово вантажівка не йде, тевек - і по всьому. А ще є кумедне слово "піпірчик"(папірчик). Був казус...Були в лікаря. Ну і він каже їй - піпірчик(типу дай папірчик, буду малювати), а вона - що, хочеш пісяти? Бо подумала, що піпірчик, то "пісюнчик"))))

 

В середнього сина є коронний вислів "Ай, піпіпа!"
Це коли він доторкається чи показує на щось гаряче.
Пішла ця фраза від немовлячого віку, коли ми його застерігали від опіків словами "Аяй, піць-піць буде".
Ще є особливість, взагалі він лінуватий до говоріння ... так от, часто каже закінченнями слів: бабуля - говорить буля, Максим - сіім, Андрій - іій.

Ну і "ням-ням" замість їсти. Скажи ї - говорить ї, с - с, ти - ти, їс-ти - нямням! І довольний такий. 2.5роки

Дівчата, до поки, до яких градусів вдягати колготи хлопцям?))

 

Своєму теплолюбному Михайлові вже не вдягаю підштанники (колготи - не наш метод). Ну але то по дитині треба дивитися, і по тому як її зазвичай одягають.

 

Згадала ще за перекручення - малий в районі 2 років замість "я" казав "ай". Єдиний, хто цим переймався, була бабуся, намагалась виправляти, а мені то так мило звучало) потім якось почав говорити нормально "я".
І ще собі придумував всякі "своі" слова: "капутюк" - читати, "гага" - компютер і т.п.

 

Моя доця на голубці каже йолупці, пять - бять, фіксики- ісікі. От цифри, кольори, фігури, букви на украінській і англійській знає, а реченями досі не сильно хоче говорити. Мова дуже недосконала... Трохи якихось речень з трьох слів можна почути... І це радує...

Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk

 

Теж згадалося: малий певне до 4,5 (а може і до 5) ще говорив на помаду - комада ,а на тісто - кісто. Причому все решта добре вимовляв, а оці слова вперто так і не інакше) Але з часом я і не помітила, коли це зникло.

 

кумада 4,5 р доні
Більше ніде не заміняє приголосні звуки. І якщо її виправити, то вимовляє правильно, але в потоці мовлення "кумада" мусить лишитись

 

Я тут задалась питанням з якого віку дітім можна давати льодяники без патичка? Мій в три поки ще не пробував, хіба з патичком. А як навчити? То ж можна запросто подавитись. Чи то ще рано?

 

Теж вважаю, що вдавитися можна у будь-якому віці. Стараюся не давати льодяники без патичка, але малий інколи відгризає, інколи в дідуся випрошує такі, то вже давно справляється (десь з 2х мабуть). Але треба пильнувати, теж вчу не стрибати, не бігати і т.п.

Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk

 

я теж не даю. хіба можу роздробити льодяник і давати по кусочку

 

Льодяники - найшкідливіші цукерки. Не даю зовсім. Лише від горла. Трирічка ще може ковтнути випадково. Але ніколи не давилися. Давала з трьох років, а може і з двох: казала класти за щічку, спочатку пальцем в роті запихала куди треба.

 

Давала з 5х років від кашлю, може штук 15 під час хвороби.
А чоловік дав іншому в 2 роки - то той подавився, еалякавши старшогр.
Тай взагалі, за своє життя мої діти висмоктали по 4 чупачупси . Не даєм, бо то зле впливає на зуби, настрій.

 

Льодяники туда входять. Тому ми краще не дамо, чим дамо. Цукор і в йогуртах є, а льодяники якось як зайвий цукор .
Домашню випічку теж обмежуємо.
Ех, знаю ці історії що цукор не впливає на зуби, а спрацьовують гени.. Але все таки, на мою думку, вплив цукора є (може зуби не так ретельно діти вимивають) на здоровя зубів. І чим більше цукру - тим більша вірогідність запису до стоматолога.

 

Зараз всіх розстрою. Зуби від льодяників не псуються більше (якщо не гризти їх).

Цукор прекрасно розчиняється слиною. Шоколад там, що ще буває.

А все що в зубах застрягає... навіть не солодке. Нічого в цукрі там ТАКОГО нема.

І генетика, так.

Мої конкретні діти від дози рафінованого цукру (хоч в льодянику, хоч в печеньку) стають нєвмєняшками. Тому солодке заїдаємо чимось де є клітковина. Клітковина сповільнює всмоктування цукру. Отак і живемо.

 

я не даю тільки тому, шо боюсь, шоб не вдавився. як такої заборони на солодке в нас нема

 

Льодяники довго знаходяться в роті на відміну від інших солодощів. Справа не в магазинному. І той же шоколад можна купити якісний, якщо боїтеся замінників.