Для майбутніх мам (13)

Дякую, дівчата.

 

Я пила валер'янку в таблетках і Седавіт, радив лікар з пологового. Мала підвищений тиск, аналізи були в нормі, тому списали на особливості нервової системи.

 

Йой. Навіть не знаю - мала би написати, що 29 тижнів... А по УЗД 32 А лікар з того всього виписав мені нині лікарняний "щоб ні вашим ні нашим".
Ну ОК, най там буде. Аби ще з тим лікарняним все добре було.
Писала нині пояснюючу записку - що я знаю про можливість народити в пологовому, і в разі якщо вирішу народжувати вдома, відповідальність за це рішення беру на себе. І до лікаря претензій не маю. Чого лише в світі нема ну але я рада, що можна відносно чесно то все оформити.
Малюся рухається, крутиться і скаче. Я її гладжу і люблю.
Так і ростемо.

 

Мені сьогодні аж смішно було з моєї лікарки в ЖК)) Принесла їй результати УЗД, то вона аж за голову схопилася, бо там написано крайове прикріплення пуповини до плаценти. Ну на минулому УЗД таке ж саме було, то теж за голову хапалася, але напевно вже забула) Я ще вчора в генетика перепитала, чи це аномалія, і наскільки серйозна. Генетик сказала, що це не аномалія, а така особливість, до генетики нічого не має, треба буде спостерігати і перед пологами вже вирішувати, що робити. Сказала про це гінекологу, а вона далі своє каже, що це таки аномалія. Я їй кажу, що по УЗД з дитинкою все добре, то яка ж аномалія?) Нє, аномалія, ще й треба буде може потім в стаціонар лягати, щоб якось медекаментозно лікувати плаценту) Хоч генетик зауважень до плаценти жодних не мала. Ну добре, що хоч зараз не заставила в стаціонар. Ще й вичитала в моєму УЗД, що в мене загроза! Я потім перечитувала, і побачила, що написано "гіпертонус на момент огляду", але як я розумію то майже всім пишуть? Виписала Магне В6. Ще й аналізи сечі в мене такі собі, права нирка трохи барахлить. То п'ю Тринефрон. Ну одним словом я розслабилася, мені смішно з того, що та лікарка більше переживає ніж я. УЗД-ист і генетик сказали, що все ок (про загрозу навіть не казали, плацента висока, шийка закрита, все в нормі, ну крім тої пуповини), тому більше довіряю їм)

 

Такс, 22 тижні і мене остаточно вже наздогнало відчуття бегемотості. Ще трохи і я перестану влізати в куртку, яку планувала носити ще й в березні Приємний (напевно) бонус що окрім попи і спини поправляються і груди. Минулої вагітності мій другий розмір як став одразу після затримки третім, так і протримався. Цього разу аналогічно було до недавнього часу, але тепер я вже без поняття який там розмір, четвертий?, певно, ех треба топати за новим бюстгалтером
А ще минулого разу я до 8 місяця поміщалася в звичні джинси з низькою посадкою, а цього разу навіть речі які здавалися дуууже навіть вільними вже тиснуть , а то ж іще рости і рости... Ну і загалом я почуваюся якоюсь веееличезною (певно, треба таки запасатися морквинками і переставати жувати що прийдеться, а то нерви, булки і все таке).
Поки тішуся хоча б тим, що шкіра на животі ще не тріщить і наразі спокійно відтягується, значить місце ще є Йолки, якби я не поважилася в поліклініці минулого тижня, то була б впевнена, що там вже кілограм 12 наїджено, а так, виявляється, весь мій так об"ємно запасений жир поки що доволі легкий

 

у мене відчуття, що я зараз трісну. Не маю уявлення, як то ще 2,5 міс ходити. Малявка протестує щоразу, як я сідаю: мовляв, місця мало. І це вона ще по терміну до 40 см зростом, що ж вона буде витворяти при 50?
Ну і - з розряду понити - живіт підріс і знов опустився, щось там перетиснув і я знову набрякла страшенно. Щиро кажучи, знаю чому - трохи закинула вправи і систему "розгону" циркуляції рідини. І психологічне. Є чіткий зв'язок між певним видом психологічного дискомфорту і моїм станом водяного матраца.

то класний бонус, ага. у мене обвід грудей 90, і це така нереальність
А про обвід того, що раніше було 90, я краще помовчу
ноги - взагалі не мої.

Вчора "мій консиліум" побачив у мене пігментну смужку. Кажуть, світла, але є. А я не бачу в упор. Прикольно
Ніг своїх теж не бачу. А щоб побачити цифру на вазі, беру дзеркальце. Хоча, цифра там така, що може, краще і не дивитись

 

Вже як пішла така мова, то я себе відчуваю черепашкою, але з панциром спереду. Найсмішніше, коли лізу через ліжко вночі заспана в сторону туалету. А якщо чесно, то ніяк не звикну до певної фізичної обмеженості. Як то, коли на базар іду і все зкупляю, а донести не можу і сиджу плачу на лавці з торбами. Чоловік потім свариться, їде рятувати, як може. А я що, я ж одне яблучко хотіла купити... кожного виду... Бо смаки міняються, як погода у Львові . А він мені такі гарні не вибере, як на закупи піде))) Ну і ще ківі, горішки, хурми, бананів, шпинату, сиру, і ще три пакета всяких смаколиків. А ті помідорчики чері про які і тут десь писали. Ну як не запастися. А раптом мені щось захочеться, а не буде???
Або складаю плани на день і так напланую , що після першого, ну максимум другого пункту вже полежати тягне. А попереду ще пунктів 20 не зроблено.
А гуляти? Так люблю... А максимум до зупинки дійду і вже нагулялася, назад повзу.
Отаке воно моє прийняття нового тіла. В процесі.

 

І я. Особливо до швидкості ходьби . Вагу покупок якось стабілізувала, але зігнутися вже важко.
І, найголовніше, з цією вагітністю я якась сонна, повільна, неорганізована. І мене то дратує.

 

А мені взагалі лікарі сказали не піднімати нічого важчого ніж 1.5 кг.! То моя сумочка (зі всім) хібашо так важить) А якщо ще обід з дому на роботу брати, то виходить більше))) І якщо нахилятися, щоб шось підняти, то ставати на коліна, а не просто вниз згинатися))
Такшо тепер чоботи застібає чоловік (як є як), і стараюся не скуплятися багато (якщо сама).
Був період коли була менш сонна. А зараз сонливість знову повернулася, і вже в 11 вечора лягаю спати переважно)
Ходити далеко теж важко (хоч ще не надто великий термін), але то напевно через сніги, лід і всі ті чоботи, куртки, шуби
Без куртки теж кругла, а так то прикриває живіт поки що. Хоч в маршрутці вже 2 рази уступали місце

 

Оо, зважаючи, що я зараз і так вже в декреті з дитиною, яка взагалі не виходить взимку з дому і просто чекає тепла, сонця і літа, то це точно про мене. Лиш стараюся не дратуватися, а кайфувати) Все так не буде)

 

30 тижнів.

Тих, яких по УЗД 33, по тому, що "компромісно" записали в ЖК 31.

я колобок-колобок особливо коли роздягнуся - то важко уявити, як цей живіт збирається рости ще 2 - 2,5 міс.
перший період бюрократичних пологів позаду. Він був стрімкий Тепер ще другий і третій, але то за аналогією має бути швидше і більш прогнозовано
В ЖК трохи заспокоїлись, призначили наступний прийом на 15 березня. Космічно далеко. Ще і до заміняючого лікаря. Загалом, лафа. Бо щодня ЖК-робочі справи-гуртки дітей - то було
Моя малюся дуже активна і спілкувальна. Реагує на звернення, дає мені лапку На КТГ свідомо погодилась - намацала датчик, лягла клубочком і почекала. Я прямо уявила, як вона зітхнула і вирішила потерпіти для діла
Сьогодні їхали в тісноті в автобусі - то вона чітко показувала, що їй і так мало місця, а ще і притиснули. За її безпеку я була спокійна, бо до мого живота був притиснутий надійний захисник малюків, Дмитрик.
А взагалі, якщо їй так тісно зараз, - то я собі тільки уявляю, що буде потім. Особливо якщо вона вирішить народитись на 42-43. Цікаво, чого так. Дмитрик і Сергій зі своїм немалим для немовлят зростом чудово знаходили місце в животі. А тій дрібосі вже "дух тіло рве до бою" (с)
Нещодавно здалось, що маю сивину. Я оббігала всі дзеркала, копалась в голові що дурна і дійшла висновку, що то не сивина, а шляхетна попелястість Ні, справді. Відблиск такий просто.
Починають боліти тазові кістки. Прокинутись вранці усе важче, хоча мало би бути навпаки, бо світловий день довший...
А ще - дуже небезпечно ходити вулицею, бо слизько. Дівчата, вважайте

 

Дивлюся на кухні поміж миття посуду серіал "викличте акушерку". Попри різні історії і супутні захворювання чи симптоми (як от набряки ніг) чого у них всіх животи такі круглі і відстовбурчені? То я заздрю чи що бо вже друга вагітність як я розпливаюся вшир в "бегемота". З Владом живіт був досить компактним і таким квадратненьким (починався з-під ребер і якось не відстовбурчувався, а плавно мене огинав), ніхто зі сторони не вірив що там вже 40 тижнів, та ще й дитина велика. Що там буде цього разу - побачимо, але в мене, певно, якась передвесняна авітамінозна депресуха, бо старшенно нервуюся, дивлячися на себе в дзеркало. А ще я не влізаю в куртку, точніше влізаю але ледве дихаю і чекаю тепла щоб ходити в розстебнутій або щоб ходити в пальто... при чому найцікавіше, що животом влізаю, грудьми не влізаю, бо замість звичного 46-го маю тепер 50-й (ОГ 101см замість 88...), мама рідна, а то ж іще топати і топати до фінішу... Ох, яким мені той кінець червня зараз недосяжно далеким здається. Якщо коротко - то я так, похникати прийшла трошки Завтра спозаранку йду в ЖК - побачимо що там я наздавала минулого тижня в баночках і пробірках, дуже надіюся, що не знайдуть від чого б то мене полікувати і ще що не наважать мені 70 кг

 

Можу понити трохи з Вами за компанію)
Бо в першу вагітність навіть на 40 т ходила в довагітних шортах. І спереду-ззаду не бачили люди, що вагітна. Животик був такий акуратний і відстовбурчений. І на роботу бігала, то весь час в тонусі була і при параді. А зараз з дому не вилазимо, боки вже наїла мінімальні, хоч і худа ніби, але не то вже, що три роки тому. Жартує чоловік, що то тобі вже не 24 роки))) В минулому році раз брала участь в класному марафоні, так приємно було відчувати м'язи і своє тіло в тонусі. Після пологів треба буде активно взятися знову.
Зараз чекаю тепла, яскравих аксесуарів і "легкого" стильного одягу Тоді і настрій буде відповідний. А наразі не вилажу з стану "зимової сплячки")

 

я розпливалась десь до 23-25 тижнів. Далі живіт сильно пішов вперед, а зараз я (може, перехвалюю, але інакше то була б не я ) навіть худіша в ногах і бедрах, ніж тижнів у 15-20. Важу багато, але виглядаю класно.
Загалом, не вгадаєш. І отой живіт маю, що за прикметами "точно хлопчик", а всередині - мікроледі

я теж донедавна - бігала, а тепер - кочусь сьогодні піднімалась в офіс сходами - і зрозуміла, що треба виділяти собі окремий час на то піднімання. Після третього поверху сила тяжіння працює проти мене дуже сильно.

+++++!!!! а ще - одягу, який легко вдягти і зняти. Бо зараз походи, поїздки з дітьми - це просто щось. І то вони вже не такі дрібні, багато що вдягають самі...
Я навіть поки себе вберу - то так замахуюсь, що голова обертом.

я в кофтинах змінила 42 на 46. Груди з 80 на 90. Actually, з'явилися груди

 

я не дуже радію тому, мене й попередня версія моїх грудей цілком влаштовувала, а те що є зараз щось "задужо" мені

Ох, буду надіятися, бо якйщо такими темпами як є піде і далі я в двері не пройду скоро І не їм же ночами, і цукерки не їм, і булки (ну булки майже не їм , раз в кілька днів таки гризу печиво чи щось таке).

 

я звикнути не могла а тепер звикла. Але донедавна була справді наче нова, додаткова частина тіла

--- дописи об"єднано, 27 Лютий 2018 ---

ну от слово в слово те саме казала і я, а тепер бачу, що не все так надзвичайно. Так, велика. Але не така, якою могла би бути судячи з попередніх темпів

 

Я часом чоловіку "сеанс ниття за фігурою" влаштовую :"а-а-а, що ж я така величеееезна цього разу". Головне правильно то організувати, бажано ввечері в нічній сорочці зі спущеною шлейкою, тоді він однозначно дуже швидко почне переконувати, що не все так погано, і минулого разу так було, і він мене ще більшою бачив, і взагалі я гарна, і "краще помовчи і йди сюди"

 

з "новими грудьми" цей варіант найбільш передбачуваний

 

В мене хоч і до першої було норм, і на початку гв ще краще, але таки на третьому році годування форма була не та, а тепер в 2му триместрі "налилися", піднялися і чоловік теж активний режим включив) Хоч мені по відчуттях і об'ємах не змінилися, але йому краще видно)))

 

В мене термін менший на 5 тижнів, але відчуття такі, як у вас. З малим у мене був гарний, акуратний животик, який йшов вперед, ззаду і не скажеш, що вагітна. А зараз я бачу, що попливла - живіт тупо розплився на боки і акуратністю й не пахне. Окреме питання про розмір грудей (вони у мене стабільно А були), а цього тижня так налилися, збільшилися, що я просто їх не своїми відчуваю (десь на С вже претендують). Бюстгальтери тиснуть, спати не зручно, торкатися боляче (бо дуже чутливі). Одним словом, ця вагітність кардинально інша, ніж перша. І до цього треба звикнути.