Відповідь: дитячі розваги... дивилася сьогодні мультик старий радянський... дивно так, що вже і моя дитина підростає і теж дивиться мультики, а здавалося що то я ще мала вередуля в мами і тата...аж розплакалася
Відповідь: дитячі розваги... Ой,а я як мультики люблю! Дуууже люблю "Мумінкі" і "Смерфи".Деколи включаю,передивляюся.....
Відповідь: дитячі розваги... А я вже смерфів 2 двд напам"ять знаю. Малий мало не щодня дивиться. Правда, англійською, але і йому, і мені подобається. А "Бджілку Маю" французькою дивимося.
Відповідь: дитячі розваги... А я завдякм смерфам і бджілці польську вивчила. От і малій хочу мультики польською мовою купити.
Відповідь: дитячі розваги... Дивлячись на ваше чисте, захоплення мультиплікацією польських художників, не можу не втриматись, і не задати запитання:"Ви пані часом не з чудового мультику Льолік і Болік, нік стягнули, а?":cowboy:
Відповідь: дитячі розваги... Неа, мені цей мультик якраз не подобався, це з студентських років прозвище.
Відповідь: дитячі розваги... "бути собою"?.... гмммм... і ще раз, гмммм... гарна тема для нової розмови.....
Відповідь: дитячі розваги... А мені страшенно хотілось на каток. На організацію вилазки пішло десь три тижні. І от в цю неділю... Я зі своїми коньками, вмовила чоловіка, батьки прийшли посидіти з дитиною, друзі по нас заїхали... вихожу на вулицю, а там починає падати дощ... Пі-пі-пііііііііііііііііііі.
Відповідь: дитячі розваги... знайшла мультик "Богданчик і Барабанчик", але хочеться кращої якості... аналогічно про дуже добрий мультик "Про всіх" - порадьте де знайти якісний файл?
Відповідь: дитячі розваги... Я теж таке пам'ятаю, але стріляли ми горобиною. Футбол, мінус п'ять, тисячка, пєкарь, хованки, казакі-разбойнікі і ще купа забавок, які ми самі придумали, що не мають назв. Наприклад розгойдуючиьс на турніку треба було з ноги жбурнути свій мешт чим далі.
Відповідь: дитячі розваги... у кожного свої дивацтва... я любила на балконі зі своїм спаніелем гратися в риболовлю. прив"язувала до гілки нитку, а до нитки - імпровізованих "рибок" - маленькі деревинки... спускала їх з вікна, а потім витягала, в собаці хвостик пришвидшено рухався із кожним "уловом". правда, пару разів, "риба" падала у квіти сусідам знизу. ну що ж, буває, "зірвалось"
Відповідь: дитячі розваги... Ми часто викладали монети в 3 копійки на трамвайну колію на Личаківській, а після переїзду трамваю дивилися на результат. Мала цілу купу таких, аж поки мама не зауважила... Грали в багато ігор, тут вже згаданих. Ходили в "козаки-розбійники" дворами, добиралися аж до Майорівки... Популярні були фантики... Колекціонували обгортки з коміксами від жвачок, потім обігрували зображені на них ситуації, правда, у власній транскрипції Ох! Вільне життя було, що тільки не виробляли, де тільки не вешталися, і батьки ніц не знали!...(так думаю...). Світ був інакший..
Відповідь: дитячі розваги... пригадалась чомусь приказка про успішну молодість: "є що згадати, нема чого дітям розповісти"
Відповідь: дитячі розваги... А ми біля нового цуму так само на колію клали, але не копійки, а кришечки від пива, води - то в нас ціла металева банка тих копійок була. Вже торхи старші бувались у - ат міня. Ну і клачино футбола ганяли зранку до ночі.
Відповідь: дитячі розваги... Я до тепер не розумію, як ми так спритно залазили на самий верхній рівень (було три) турніка, і там як горобці висиджували годинами, втримуючи рівновагу...Сиділи, балакали, ногами гойдали... Взагалі, багато небезпечного було в наших дитячих іграх, але біда якось обминала...
Відповідь: дитячі розваги... От в дитинстві по деревах лазив, на маґазині Океан був(той що недалеко від нового цуму).
Відповідь: дитячі розваги... Всі дерева "наші" були в парку біля Ветеринарного,то правда... І Медінститута теж... Ще згадала ціле життя після школи на Кайзервальді...Краще без подробиць...
Відповідь: дитячі розваги... ... додому зі школи (одна трамвайна зупинка, коли не було лінь йти пішки) всю дорогу грала "в класики" по викладеному вуличному камінні,-- комбінацій, правил гри було безліч, котрі сама собі встановлювала ...І боронь Боже всупити на каміння не за "правилом"...Коли гра набувала своєї бездоганної форми, тоді ускладнювала її перескоками в ритм, або пританцьовуючи, або в супровіді саме актуального вірша з літератури...А коли з подругою- то цікаво було рухатися симетрично... Траплялося, забувала ключі від хати.Тоді, щоб скоротати час, поки хто з домашніх не з*явиться і не впустить в помешкання, я перескокувала через дерев*яні сходи вниз, поки з часом не навчилася через усі до півповерха! Здавалось би, гра монотонна, але я умудрялась і тут вигадувати різноманітні варіанти перескоків... Добре, що сусіди в такий час були на праці, бо гупало добряче...
