Дівчата, давайте поговоримо про такі хвороби. Хто з таким стикався? Як справляєтесь? Чи дійсно, правда те що компаньйона для жінки знайти простіше ніж для чоловіка? Хто мав досвід з хоспісами? Розкажіть де, що і як.
Деменція. Можна чікатутись, живу вже рік з такої бабою. Все частіше задумуюсь над тим щоб здати в підходяще місце((( Психіатр каже, що таких хіба на Кульпарківську, бо треба повну ізоляцію інакше тікатиме. Лікування нуль, таблетки пити відмовляється, хіба посипаю на канапку заспокійливе яке в реальності ніфіга не помагає((( журбинка ще та((((
І в нас така проблема...2 рази в лікарню клали-ліки,крапельниці,уколи...Толку нуль...Ходили в собез,хотіли за доглядальницю домовитись-кажуть, в них ту службу скоротили...Нема нікого...Не поїхати нікуди не можливо, навіть на добу...В оголошеннях дивилась-всі хочуть доглядати тільки за квартиру, а не за гроші...Правда, підказали, що можна звернутися в шпиталь Шептицьких (чи то хоспіс в них?) і за 200 грн за добу вони можуть взяти(ми цікавились не назавжди,а хоча б на період відпустки).
З хоспісу на Котляревського не так просто втекти, бо там на виході з території є охорона. Бачила там таких хворих, їх закривають в кімнаті на день, якщо дуже активні. Вихід з лікарні попри лікарський кабінет, в якому постійно відкриті двері, тобто завжди спостерігають за хворими, багато медперсоналу. Перебування хворих безкоштовне, правда попасти туди важко.
Я б і за тисячу не погодилась би А ви впевнені що ваш хворий на то погодиться? Бо наша баба трохи буйна і кричить. що вона нормальна. Согодні спалила електричний чайник на газові((((
Наш хворий ще плюс мінус самостійний, але коли прийде ота межа то хочу вже знати що до чого. У нас чуть інша специфіка. В нашого хвороба Бісвінгера, поступова втрата контролю над тілом + маразм. Ще зараз якось тако сяко, але то "все" може прийти в любий час.
Зрозуміло, в нас тіло здорові і впорядку. а голова повністю відсутня, події плутаються і все таке+агресія
Чиїсь родичі перебувають на Кульпарківській в першому відділені? Нам сьогодні психіатр дав скерування...
І мені теж, будь ласка. Вже 2 місяці шукаємо, і нікого...Вже ходили в Червоний хрест,Карітас, всіх знайомих опросили,в собез навідались...Глухо...
Дуже не хочеться навіть думати про те, але треба.. Підозрюю деменцію у чоловікової мами. У неї діабет 2 типу, на інсуліні, 66 років. Характер дуже емоційний - все до серця завжди брала ближче, ніж треба (дочка закордоном і це сприймається як найбільша трагедія). Два останні роки було щось схоже на депресію, були в психотерапевта, лікували медикаментозно, не допомогло, лиш увесь час спала від тих ліків. Але зараз більше схиляюся до думки, що то симптом деменції. Зараз такого вираженого пригніченого стану нема, але є інше: байдужіть до гігієни, повна відсутність будь-якої діяльності по господарству, погіршення памяті, орієнтації в часі, перепитування про одне й те ж по кілька разів. Для себе робити нічого не хоче, дуже мало рухається. Найгірше те, що хвороба, здається, дуууже швидко прогресує.. До кого звернутися за діагнозом - психотерапевта? Хтось має досвід про покращення стану під дією ліків? Може хтось може порадити спеціаліста, буду вдячна...
Мене навправили в психдиспансер, там до кожного району є свій психіатр. Можна закликати додому, там 5хв на встановлення діагнозу, просто декілька питань і все. Нашій бабі виписали пару пігулок, але сам лікар сказав, що ніразу за свою практику не бачив покращень((((
