Чому і коли віддавати дитину в садок?

Я не знаю що таке РАС, і напевно це на краще. І ні психолог ні психотерапевт (якого я в очі не бачила) не є для мене безумовним авторитетом. Серед них теж є такі як педіатри, які в перший день соплів виписують АБ.

 

та я ще досі відхожу від тих "спеціалістів"

 

Так, звісно, що у віці 3-х років, то ще не є толком ні дружба, ні гра разом.
Але от йдемо ми гуляти і синок одразу запитує: чи буде Петрик, чи буде Іринка (наші знайомі дітки, з якими ми раніше майже завжди разом гуляли). Кажу, що не буде, він засмучується, ще декілька раз запитує чи вони будуть гуляти, чому не будуть і т. д. Приходимо на майданчик, синочок трохи бавиться/гойдається, тоді знову запитує за дітьми. Як є старші діти на майданчику, то все добре, спостерігає за ними, згодом може спробувати вклинитись до їхньої забави. Як є менші дітки, то не охоче буде бавитись з ними, далі буде запитувати, хто і коли ще прийде гуляти, буде кликати на інший майданчик. При цьому я захочую його до якоїсь гри, бігаю з ним з м'ячем, роблю з ним пасочки. Правда і відволікаюсь, бо ще є менший річний синок. Тобто я не просто прийшла, сіла і чекаю поки моя дитина буде бавитись, а тим часом йому нудно він чекає на інших дітей. Попри нашу гру разом він все рівно час від часу буде запитувати про Петрика чи Іринку. Я розумію, що він з ними ще не класично дружить, але чого ж стільки питає про них і засмучується, що вони не прийдуть гуляти.
І ще, він чує, що ті дітки ходять у садок і каже, що теж хоче у садок, питає коли він піде у садок. Звісно, він не уявляє толком, що таке садок.
Але отак в мені посіялися сумніви.

 

Існує багато розвиваючих занять для 3 річних дітей, англійська мова,малювання, танці тощо, раз чи два рази в тиждень буде ходити ненадовго, і контакт з дітьми, і менший ризик інфікування.

 

ну от вирішила запитати в психолога поради, а вона мені каже, що за 4 міс. до народження нової дитини , вже запізно цю віддавати в садок. А потім треба мінімум 6-8 міс. ще не давати в садок.
Сиджу і розбираюся в собі - з одного боку розумію, що загальна "дресирування" якось тай вплине на мою дитину, може і чогось справді корисного навчиться за компанію з іншими дітками. Але так по правді здається, що то на мене більше тисне якась зовнішня установка, що рано чи пізно дитину треба давати в садок. Послухала ще пару лекцій в психолога - зрозуміла, що купа всього корисного розвивається в дитині зовсім не завдяки садку (попри розповсюджений стереотип про комунікабельність, звикання до людей/дітей і т.п.).
Ну те, що з двома буде складніше, то однозначно. На скільки - ще не знаю, і розумію, що ніхто мені не скаже, бо то багато від чого залежить, наперед не вгадаєш. Треба помало збирати якісь лайфхаки на той період.

 

В нас така ж ситуація, як у Вас. Єдине, я зовсім не сумніваюся у своєму рішенні і впевнена, що моїй дитині за даних умов садок буде лише в мінус. Тому можу лише підтримати в "клубі". Налаштовуймося на позитив

 

Не знаю я Варвару не віддала в садок рано чи пізно. Соціальні навички в неї кращі ніж в більшості однолітків, як садочкових так і не садочкових.

 

Моя сестра пішла в садок після 3х, з довгою адаптацією по 2 год, потім по пів дня. сиділа в куточку на стільчику і ні з ким не говорила. Зараз їй 13, в школі вона теж не надто друзів має, сама по собі якось. Той садок нічого в соц плані їй не дав. Мій малий пішов в 1 рік, так обставини склалися, тут дуже складно НЕ працювати. Але він ДУЖЕ комунікабельний, любить компанію, будь- де біжить до дітей, всім на вулиці дає привіт- папа. В садочку він все і всіх знає, навіть на кухні вже всі знають його, бігає деколи туди перекус дістати. І це йому півтора) атмосфера в сім'ї, оточення звісно впливають на соціальні навички, але темперамент і гени певно переважають. І про "коли" в садок. Я свою сестру ніколи б не давала, в приватні гуртки лише. А малого в рік давала- серце країлось, але він не плакав, веселий був, біжить туди з радістю, все ок. Для кожної дитини є свій правильний варіант, виходячи з її особливостей.

 

йдіть до смітника і викидайте установку. І інші якісь прихопіть Більше власної думки та інтуіції

 

ну от якщо ви собі відразу чітко знали "даю або не даю" то круто, бо я з тих трохи заблуканих... до появи дитини (та і навіть в перший рік її життя точно) мала собі одні уявлення про то все, а по ходу діла , як починаєш більше до того приглядатися-прислухатися (читати ДП на відповідні теми ), то кут зору геть змінюється.
Ну і ще мені зараз здається, що моя дитина не буде аж дуже така соціальна/комунікабельна чи як воно там... таким мені видається її темперамент чи то якесь налаштування загалом (ну але то я ще маю питання до себе - розібратися ЩО реально я їй "транслюю")

ну так от - то десь той варіант, коли в конфлікті інтуіція і "установка", яка ще донедавна здавалася цілком нормальною. А от саме зараз я не відчуваю, що то для мене добрий варіант йти в садок, хоч однозначно пояснити того не можу навіть сама собі, не те щоб відповідати шось второпне на закиди всіх навколо типу як то зле, пора в садок... ну от не відчуваю я зараз те ходження в садок - то наразі моє єдине пояснення

 

Це точно, хіба здається
По поїй старшій явно було видно, що комунікації то її, але в садок пішла в 2,7. З двох збирались, то вітрянка, то погода, то соплі, то зірки.
З меншою - в 1,5 почала шукати в який садок на перспективу, може в 2 спробуємо. Державний не розглядала взагалі, бо дитина звавалася така не дуже соціальна, як то кажуть. Я на роботі, не повний день, але робота, дитина, школа старшої, хвороби старшої (зламана рука, грип з ускладеннями на нирки, знову бронхіти) мене так трохи з рівноваги виводило. Я шукала варіанти полегшення собі, адже в кожного є якась причина.
Знайшов варіант мені мій тато , але запропонував сходити прям вже, через кілька днів, ну в мене шок, як дитина в памперсах, не говорить, з мами не злазить, до людей чужих категорично не іде, але ж спробувати можна. Походили ми тиждень - я з дитиною лишалась на 30 хв і ми ішли до дому. Бо дитина і ніби ішла на контакт, але я мала бути в досяжності її руки. Ну ідея з садочком вже майже була закрита, але мені запропонували, щоб в садочок хтось інший приводив дитину на адаптацію. З понеділка повела моя мама і приходить без дитини, кажу як? Все просто - дала па-па і пішла в колектив. За 2 години я забрала абсолютно щасливу дитину. А мені як легко стало з додатковими 2-а годинами. А вкінці літа вона вже і на денний сон лишалась.
Тож моя дитина вже рік як садочкова. Зараз не має значення хто її веде - дає па-па і в колектив. І її комунікації не заважає те, що вона не говорить, вона ж і так пояснить, що потрібно, і що трапилось, вона не є в мене вічно хвора, так хворіють обидвоє, але якось не катастрофа це і не постійно
Тож це настільки індивідуально, і так залежить від вихователя, і від настрою мами, і одобрення і підтримки в сім'ї
Ж чоловік я на дурнувату спершу дивився, але дуже швидко поміняв думку, як тільки почав водити

Ну закиди завжди будуть, у нас були протилежні, але не довго.
Мусите тільки по собі дивитися і не вішайте ярлики
Мучить - спробуйте, дайте на гурток, ще кудись. Дивіться по собі і по дитині, щось не підходить, подайтеся кудись інде. Зараз ж море того всього . Бажаю успіху

 

а це курс он лайн? і кого?
мій малий без садка навчився рахувати.знає укр і англ абетку. фігури.кольори. але от освоїти базові потреби- як сходити на горщик чи туалет йому влом. я чогось думала що садок в тому буде помічний.

 

ой та мені не смішно. бо привчаю давно. а толку нуль. він шарить що хоче пісяти какати. деколи каже. а от підітйи до горщика чи унітазу- впреться і все. як хоче какуляти- кричить памперс і бігає по хаті шукає..і що робити? не давати? боюсь щоб не тримав .. пісяє на підлогу

а ще ті лекції будуть проводитись? в смислі тур 2.

 

як це оцінюється при відсутності перебування в соціумі? ну не глобально звісно, відсутність)
чи є гуртки і інше? по чому порівнювати?

 

я навіть не знаю що сказати...
Соціум — це: суспільство як цілісна соціальна система; людська спільність певного типу (родові і сімейно-споріднені, соціально-класові, національно-етнічні, територіально-поселенські спільності); соціальне оточення людини, сукупність форм діяльності людей, що історично склалися.

садок - це не соціум. Це штучно створена група дітей одного віку, які працюють по зазадалегідь затвердженій програмі.

 

@Orman , звісно садок не соціум. В прямому значенні. Але не перебуваючи в колективі- як оцінити - соціальні навички є чи нема. нема з чим порівняти.

 

))) так будь-які контакти з людьми - це соціальні навички, дитина ж не в дикому лісі живе, як може виникати питання "як оцінити?" - дитина спілкується з іншими дітьми, дорослими, формує стосунки, поводиться певним чином, проявляє якісь риси, які розкриваються якраз у взаємодії з іншими...- так і оцінити.
Чому в нас так поширений погляд, що садок - це прямо якийсь супер полігон для тренування всіх можливих соціальних навичок, а просто життя поміж різних людей - то ніщо, дитина росте дика(

Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk

 

Я не розумію презумпції садочку як колективу. Тим більше єдино можливого і щось показового.
Що значить не перебуваючи в колективі? Та багато колективів є. Не тільки того світу що на восьму ранку в садок/школу/інститут/роботу

на власний похорон

.

Тут тема все таки про те коли і чому ВІДДАВАТИ в садок, а то би я трохи пописала.

Це з тієї ж опери, що реалізуватися можна тільки на роботі. А то станеш дика і в бігудях.