Чому і коли віддавати дитину в садок?

Тема у розділі 'Діти-квіти', створена користувачем Zlju4ka, 2 Травень 2010.

?

Коли ви [би] віддали дитину в садок?

  1. чим швидше, тим краще!

    0,3%
  2. до року

    0,3%
  3. після року

    2,7%
  4. після двох років

    39,7%
  5. після трьох років

    44,1%
  6. не раніше п'яти років

    3,7%
  7. та нащо дитині той садок?

    9,2%
  1. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    так, звичайно
    Я також несадочкова, і навіть молодша школа в мене була досить умовна, в колектив +- я потрапила вже після 9 років, коли приїхала до Львова.
    Але я прекрасно даю собі раду в житті, і якщо у мене і є якісь проблеми, то не з самостійністю точно. І стосовно "постояти за себе" - я і за себе і часом не лише за себе. Рідна сестра моя також в садок не ходила - інакша зовсім. Зараз самостійна, але зараз їй вже 26.
    Чоловік мій теж несадочковий. Характер зовсім інший, не краще не гірше, але в принципі інакший.
    "садочкові" і "несадочкові" друзі також надто різні самі по собі, щоб проводити паралелі: от, це вплив садочка, а от - одразу видно: людина в садок не ходила.

    Тому я вважаю, що садок - абсолютно не обов'язкова річ для формування самостійності.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  2. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    ну от я на роздоріжжі - спочатку думала, що до трьох років точно не буду давати малу в садок. І от їй тепер вже три, і я думаю - чи то взагалі треба давати її в той садок? Всерівно залишаюся вдома, через пару місяців буде другий малюк. Морально я насправді вже трохи легше налаштована, бо раніше шкода було би її відпустити навіть на тих пару годин, зараз ніби вже ок. Інодф думаю - зараз на пару місяців садок дав би мені нагоду халявніше вагітність другу доходити, але ... як подумаю, що дитина буде там всякого набиратися (ну я зараз не про хвороби), не поставиш же там рамки - того моїй дитині не кажіть, цього не вчіть...
    Зараз маємо можливість повозити в приватний садок, де поки 7-8 дітей всього, але незнаю чи то все починати, бо всерівно піде час на звикання і всяке таке.
    Які то правильні питання собі треба поставити, щоб вирішити?
     
  3. HappyViki

    HappyViki Well-Known Member

    @Retaret,у мене була така ситуація: народився менший синочок, а старшу я тільки-тільки віддала у міні-садочок приватний на півдня. Мені так було значно легше. Але, вона почала і там адаптовуватися, хоч діток було всього лиш 8. У нас почалися постійні ларингіти. Доня їх нормально більш-менш переносила. Але після неї одразу хворів малюк. Починаючи з 2-х місяців і до року, він адаптовувався з нею, при чому лікування не минало без антибіотиків. Безкінечні кашлі та температура. Мені прийшлося її забрати. Тому, я б не давала поки. Ще з рік, то точно. З огляду, на те, що я мала. Але то все індивідуально.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Корисно Корисно x 1
  4. Fiancee

    Fiancee Well-Known Member

    Дівчата, які не віддавали дитину у садок, поділіться, чим займаєте свою дитину, чи маєте прогулянки з однолітками?
    У нас різниця між малюками майже два роки. Перший рік по народження меншого синочка, хлопці багато і часто хворіли, хоч старший не відвідував садочок. Мали кілька бронхітів, отитів. І ми вирішили не віддавати старшого синочка у садочок, щоб не усугубляти ті хворіння ще садочковими вірусами. Хоч загалом я і не була прихильницею садочка. А ще й коли я є вдома з меншим синочком, то і не бачила потреби водити старшого в садок.
    Так ми і не відвідували садок. Бавились, гуляли, вчились. Зараз синочку 3,3. Всі його однолітки ходять в садок і виходить так, що ми гуляємо або самі, або з меншими дітками. Видно, що синочку бракує однолітків, він запитує за своїми товаришами, що пішли в садочок. Мене дуже гнітить оте, що ми практично не перетинаємось з його однолітками. І я вже часом думаю таки повести його, можливо, у приватний садочок. Чи то просто я не вмію організувати дозвілля своєї дитини...

    Надіслано від мого MX5, використовуючи Tapatalk
     
  5. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    не знаю, які питання :) але я у дуже подібній ситуації в садочок не віддавала. В принципі я не проти садочка, але - не в той рік, коли в сім'ї великі зміни. Тому мій старший син пішов в садочок у 7 місяців другого сина, а другий син - коли доні був рочок.
    З приводу "фізично легшого завершення вагітності" - мушу трохи розчарувати. Адаптація - це не пару тижнів, а частіше пару місяців спільної роботи батьків і вихователя. Я не скажу точно про старших дітей, але пригадуючи досвід з донькою - вона почала ходити в садочок у червні, а спокійно на садочок розраховувати (до обіду) ми стали у листопаді. І це при тому, що вона не хворіла. Спочатку- водження на прогулянки, потім - на сніданок, потім - по годині, по півтори... кілька місяців самого лише водження. Не знаю, як воно для вагітної...
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  6. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Я сама організовувала нам компанії. Запрошувала гостей, ми ходили в гості. Парки, форумівки.
    Але я не прихильник методу "однолітки". Я вважаю що діти мають рости в різновіковій групі. Були і однолітки і не однолітки, всі разом гралися.

    Зараз в мене менша потреба, бо маю всіх своїх вдома. Але гостей любимо - приходьте!
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  7. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    ну в нас варіант, що тато завезе вранці , а потім ми би вже маршруткою верталися, ніби й недалеко - 3 зупинки. В той садочок ходить наша двоюрідна сестричка. тому мала іноді так радісно згадує, що можна і в садок піти, але "ти мама будь там зі мною, не йди на роботу". Не знаю на скільки би нам затягнулась адаптація, та я думала, що при народженні другого малюка, я б їй зробила перерву на садок . І тоді от якраз питання - чи треба їй туда йти на пару місяців? (ну бо ми можемо там почати ходити хоч завтра, не треба вересня чекати як у державному).
    З осені думала малу віддати на танці, біля хати якраз знайшла , з 3 років. Може ще якесь одне заняття знайдеться, а решта будемо всі разом бавитися....
    До речі, останні тижні два дитина різко почала цікавитися дітьми на майданчику. Якщо раніше ми йшли на гірку, де нікого нема, то тепер тільки на ту, де вже є хоч якась дитина. Вона вже зрозуміла , що дітки знайомляться, розповідають кого як звати, ше шось разом роблять. Досі інші її не цікавили взагалі, тільки мама. То я так думаю , що оте "звикання" то якась дуже умовна річ.
     
  8. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama

    Мене десь теж черв'ячок гризе, але моєму синові (2.10), здається, це зовсім не проблема. Навпаки каже, що не хоче ніяких дітей. Як перетинається на майданчиках/парку, то норм спілкується і з старшими, і з меншими. Чи з тими, кого знає, теж залюбки буде бавитися. Але отак спеціально просити чи хотіти чиєїсь компанії, то ні. Навпаки буде противитися спочатку ідеї. Він взагалі в мене не охочий вийти з "своєї зони комфорту", навіть з дому. Забирає мені це збирання/вмовляння купу часу і нервів. А вже, як вийде, то нормально все. Тому різні діти є)
    Ми якось прекрасно проводимо час в основному в двох. Розумію головою, що то трохи не нормально можливо. Але по відчуттях своїх саме для нього це те, що треба. Не хочу і не можу його на мус весь час десь тягти.

    Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
     
  9. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Це нормально. Діти не граються один з одним до 3-4 років. Вони граються один БІЛЯ одного.
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  10. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    думайте, бо то трохи є.
    В мене ситуація - що возити не треба, 10 хв пішки.
    --- дописи об"єднано, 16 Квітень 2018 ---
    завезти і взяти на себе адаптацію - то різні речі.
    Я чула, що буває швидше і простіше. Але розповісти з досвіду можу лише як було в нас.
     
  11. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama

    Розумію. Але він власне, що і БІЛЯ не хоче. Шукає місця на майданчиках, де немає якраз дітей. Але вже, як познайомиться чи з знайомими дітками (особливо старшими дівчатками, то любов) залюбки бавився ще і в 2 роки. З знайомими можна взагалі залишити його і відійти в сторону.
     
  12. Orman

    Orman Модератор-бомба

     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Смішно Смішно x 1
  13. Gloria Tempus

    Gloria Tempus Well-Known Member

    Коли нас перший рік (у 2,8) не взяли у садок, ми його провели, по-моєму, зовсім непогано. Малий ходив на розвивалки до церкви, відвідували гурток з англійської мови, їздили до друзів, які мали діток, та й на майданчику завжди було з ким погратися. Проте у мене дитина дуже комунікабельна, він екстраверт, тому питання садка у нас не було зняте і в 3,5 ми таки пішли у ДНЗ. В садку є свої плюси/мінуси, але для моєї дитини його часткове відвідування (бо через хвороби у нас все одно явка не більше 60:wacko:) дає більше користі, ніж шкоди.
     
  14. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    От і у нас якось так - по замовчуванню - він до дітей не хоче, але з доброю модерацією - переважно цілком добре грається, обов'язкові умови - це або знайомі дитина-мама, або ми встигаємо трохи роззнайомитись, або старші діти, які гарно грають і запрошують до гри - він трохи поспостерігає, а тоді піде. Треба мати терпець, дати йому часу, та, як правило оточуючі ліплять ярличок "неконтактий/некомунікабельний" з перших хвилин, як тільки помітно, що дитина не біжить із захватом до всіх підряд дітей. І я дуже добре розумію всі ці "черв'ячки" про те, "як він буде в дорослому житті" але ж знаю, що це цілком нормальна поведінка, просто непопулярна зараз - природна сором'язливість (та ще й в такому ніжному віці), чи індивідуальне споглядання світу, самостійна гра - це все чомусь менш цінне, ніж тяга до постійного перебування з однолітками. Я просто знаю, що я така ж. І чоловік мій теж. І тому це точно нормально) Ми більше інроверти, але це не значить, що не потребуємо спілкування - але якісного, а не компанія заради компанії, і наодинці з собою нам чудово, в той же час, ми таки завжди "вихоплюємо" цікавих нам людей, і чесно, насправді я не проти, якщо моя дитина не хапатиме в друзі першого-ліпшого, може підбиратимуться схожі діти, яким теж треба часу "роззирнутись". Те, що перебування між дітьми для мами такої дитини потребує зусиль - по собі знаю - всюди наводити контакти, "сватати", тривалі адаптації всюди, в мене зараз насущна проблема - заохотити до якихось занять, бо через оцю першу реакцію на незнайомих дітей - суцільне "не хочу, не подобається"...


    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Подобається Подобається x 1
    • мімімі мімімі x 1
  15. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama

    Я думала, мій один такий)
    Моєму, ттт, якось ще ніхто таких ярликів не ставив, але я просто його нікуди так не воджу по суті. Чоловік теж каже, що Данило інтроверт вдався в нього. Я ж більше екстраверт. Але, якщо так подумати, теж часто "даю задню" перед різними новими заняттями чи зустрічами. Але у всіх життєвих середовищах легко знаходила "своїх" і відсіювала "не своїх" людей. От з "своїми" я мегаекстраверт. А з незнайомими чи "не своїми" я тиха, пасивна і спостерігаюча. Мабуть щось схоже і син буде.
    Просто, часто проскакує стереотип, що діти мають мати друзів) А в нас якось з тим ні по сусідськи, ні по родинному не склалося, щоб отак регулярно з кимось "дружив". Але поки по ньому не бачу браку того, то я спокійна)
     
  16. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

     
  17. Dominika

    Dominika Well-Known Member

    ну не знаю....мені видається, що в такому ранньому віці про дружбу все ж не йдеться. Маю на увазі, що малючки йдуть один до одного не з наміром гратися-спілкуватися-знайомитись(комунікувати), а скоріше з цікавості-допитливості - "а що це там таке цікавеньке". Тобто то не про комунікабельність історія. Ми з чоловіком мегаінтроверти, до речі. А малий наш навпаки: будь-яке скупчення карапузів більше одного - і він вже там.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  18. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

     
  19. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 2
  20. Dominika

    Dominika Well-Known Member

    еее...що так і сказала? ознака РАС - це коли дитина не реагує на соціумні сигнали, в т.ч. "під час гри у пісочниці"...і то це лише одна з купи інших ознак