Чи має мама право на час "для себе"

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Для мене напевне завелекий. Мені жахливо не вистачає спілкування.З приходом літа звичайно буде простіше, та й малий став більший і залишити його на чоловіка не так страшно на кілька годин.

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

між іншим.
до нас недавно приїжджала товаришка з Канади. Виїхала більше 10 років тому. Вийшла заміж тут. Перенесла дуже швидко по одруженні тяжку втрату - викидень. ми спілкувались з нею по скайпу, мейлу, нетах... але ж вживу ми не знаєм як вона жила і що могло ще статись...
Гостювала тут (оце в пятницю полетіла назад) 2 тижні. Багато товаришок дивувались, чому не захотіла без 11-місячного синочка кудись вийти, а тільки з ним і з ним. Я не дивуюсь, наприклад, так у неї образ життя в Канаді виглядає. Їх там тільки двоє і синок і будучи 11 років одруженою, мабуть та дитина була МЕГА-чеканою-бажаною...не виключено, що важко далась... словом в таких ситуаціях я розумію жінку, бо у мене все інакше. Хоч чоловікових батьків вже і нема на світі, мій тато трохи не такий, як я собі тата уявляю, то ми маємо тільки мою маму - бабусю, котра не зовсім здорова (хронічна астма надцять років). Але вона в нас є. Нехай раз в місяць, а то часом більше, але я до цього звикла, моя дитина, такий факт має місце в нашому житті. А буває так, що сімя живе одна і покладатись може тільки на себе, і ще сотні різних обставин, тому, Зоряно не дивуйся, що не всім таке потрібно.

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Коли народилася Настя, то я стала якоюсь такою гіпервідповідальною мамою, що не могла ні дитину на крок від себе відпустити, ні сама кудись без неї піти. Всюди ми ходили/їздили ще з немовлячого віку втрьох : чи то в ресторан, чи на природу, чи на день народження, чи просто на закупи. Ніде ні на кого її не залишала. І, головне, що ніякого дискомфорту від цього не відчувала, швидше навпаки. А зараз, з появою другої дитини, чую, що трохи вже змучилась. Вже би десь мені хотілося і самій пройтися, чи з чоловіком наодинці посидіти. Замучили мене зовсім не діти, а та ОДНОМАНІТНІСТЬ. Кожен день одне і те саме. Встати, вмитися, одну погодувати, другу, одну приспати, з другою помалювати, перша встала, другу покласти, погуляти, їсти зготувати, знов погодувати, ввечері викупати. І так по кругу.

Але сьогодні в мене рай! ВПЕРШЕ за 3,5 роки я йду на зустріч ( аж на 2 години) з дівчатами-однокласницями. Посидимо собі десь в ресторанчику, позгадуємо старі часи. Ех, як я чекаю вже тої шостої години!

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Так дійсно буває і дуже добре, що Ви, все-ж таки, знайшли можливість приділити увагу собі. На мою думку, жінка має займатись не лише дітьми, а й собою (сама чи з чоловіком - як захоче). Тоді всі навколо неї будуть щасливіші (дитинка, в тому ж числі), бо вона буде відчувати себе щасливою

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Мама не тільки має право на відпочинок, але й мусить знаходити на це час. В першу чергу для самої дитини, адже для чого дитинці втомлена роздратована та занедбана мама?
Я мала глупість перші 2 роки не спускати сина з рук. Ні ванну прийняти (тільки похапцем душ), ні пройтись десь самій. Я вже мовчу про "каву з коліжанками" чи "манікюри". Все закінчилось тим, що я тепер мала на увазі усіх та займаюсь переважно тим, чим хочу. Дітками, звісно, також, але вже без фанатизму. Ходжу на танці, займаюсь рукоділлям, ходжу на форумівки ітд. І чоловік став більше уваги приділяти синочку: як має вільний час - гуляє з ним хоч годинку.
Все я не встигаю, господарка дуже страждає від усіх моїх захоплень, на манікюри мені також часу шкода, але мені наразі байдуже. Головне, щоб жити цікаво було, і що у моїх діток задоволена життям мамочка.

 

Відповідь: Чи має мама право на час "для себе"

Мама безперечно має мати час для себе. А найголовніше, вона має не встидатися про це говорити і цього вимагати у своїх оточуючих. Цілком можливо, що чоловік думає, що вам стало комфотно в заплямованому за цілий день халаті і невизначеної форми гарагулькою з волосся на голові.
Я теж багато чого не встигаю, я теж ще не вмію організувати свій час, але, погодьтеся, молоді мами, що ще минулого року в такий період ми могли зробити набагато менше.
Я знаходжу час від часу час для себе ввечері, коли приходить чоловік з роботи (відмазки, типу "замучений", "злий" в нас не проходять, бо я теж протям дня не їздила на курорт, швиденько все зробимо, а тоді лежимо обоє на дивані), на державні свята, коли він вихідний, і в неділю, коли приїзджає бабуся. Мало, але справляюся.
Хочу більше вільного часу, але дуже не плачу. Прорвемося...

 

Відповідь: Чи має мама право на час "для себе"

Підтримую на 100%! Мама повинна відпочивати, іноді прогулятися з подругами, обов*язково - зайнятися собою, слідкувати за своєю зовнішністю та прагнути розвитку. Набагато щасливішою дитина буде не з маминою гіперопікою, а із доглянутою, відпочившою, усміхненою мамою. Ми іноді боїмося лишати чоловіків з маленькою дитинкою. А дарма)))) Прекрасно вони собі дадуть раду, всьому навчаться. Татусі ж не бояться лишити нас із дитятком наодинці дома в перший же день)))) Я завжди спокійно лишаю чоловіка з дітьми з перших днів. Він відпускає, навіть - виганяє, мене на всі зустрічі з подругами, на аеробіку, на манікюри-педікюри, та просто провітритись))) Він розуміє, що моя робота тяжча, ніж його, відповідальніша, я не маю вихідних та відпусток, не маю лікарняних.
А якщо є бабуся, яка може іноді побути з дитятком - ще краще! Тоді є можливість побути вдвох з чоловіком, з*їздити куди-небуть, влаштувати романтику. Наша бабуся рідко буває у Львові, але коли вона є, ми обов*язково користаємося цим, плануємо щось цікаве і даємо їй поспілкуватися з онуками. Звісно, я переживаю, знаю, що і перевиховувати трошки доведеться, ще і зайву цукорку дітки з*їдять, але заради теплих посвіжівших відносин з чоловіком можна на це закрити очі)))
Я шалено люблю своїх трьх діток, але ще я люблю свого чоловіка, ну і... себе. Тому я даю дітей в садок з двох років (і ніхто їх там не мордує)))), користуюсь допомогою бабусі, хоча це буває рІдко, а діток там балують занадто)))), завжди, коли чоловік має можливість побути з дітьми, приділяю час собі. Але, завдяки цьому, я дуже задоволена тим, як я виглядаю, що прекрасно позначається на моїй самооцінці та відносинах їз чоловіком. З коханим ми разом майже 12 років, а відносини теплі і романтичні, як в перші роки. Ми обидва маємо змогу розвиватись,ми цікаві один одному, маємо різні захоплення. Хоч я не маю можливості зараз працювати, але не почуваюся замкненою в чотирьох стінах зачуханою домогосподаркою. Звісно, бувають хвороби, тяжкі періоди, але ж не постійно.
Мамочки, не бійтеся садочків, бабусь і татусів)))))) Не відкладайте все цікаве до пенсії)))))) Діти тільки будуть захоплюватись та вихвалятись своїми щасливими доглянутими цікавими батьками, а головне - брати приклад!

 

Відповідь: Чи має мама право на час "для себе"

А в мене проблема, яку не так легко вирішити - потрібні немалі кошти. Я маю на увазі купівлю просторої квартири, де б знайшлося місце для кожного.
До одруження я ділила кімнату з братом, після - ділю з чоловіком і дитиною(а скоро і з двома дітьми), оскільки живемо в однокімнатній хрущівці. Все це для мене дуже важко, адже по своїй натурі я людина дещо творча і час від часу хочу побути на самоті, помріяти, подумати про щось всоє. Зрештою, просто лягти і відпочити, і щоб всі дали мені спокій.
Останнім часом часто здають нерви, хочеться простору і самотності. А всі постійно швендяють перед очима, чогось від мене хочуть... Ну хоч вовком вий...
Але подітися нікуди, таке вже житття. Перспектив на збільшення площі наразі немає. Залишається тільки надіятися, що найближчим часом все ж таки станеться чудо і щось зміниться, інакше я остаточно з"їду з глузду.

 

Відповідь: Чи має мама право на час "для себе"

Bublyk, дуже добре вас розумію. Також старших діток (з різницею 1,5 роки) народила в однокімнатній квартирі, а потім вже вдалося розширити площу. Тяжкувато було, але можна придумати як знайти для себе трохи часу. Звісно, із підтримкою чоловіка. Можливо, коли хочеться в тиші полежати , відправляйте татка погуляти з дитинкою. Можна записатись на якісь курси, щоб відволіктися від побуту, якщо є можливість виділити на це фінанси (думаю, можна знайти досить недорогі варіанти, якщо є бажання). А ще мене рятувало, пам*ятаю, засіди на годину-півтори у ванній. Наберу всяких скрабів, лосьйонів - для животика - одне, для грудей - інше, для ніг - своє, і засяду )))) Такий балдьож)))) І приємно, і відпочинок, і догляд)))) Але, звісно, в любому випадку, щоб знайти час для себе, потрібна допомога чоловіка або, можливо, бабуся іноді змогла б приходити.

 

Відповідь: Чи має мама право на час "для себе"

і я вас повністю підтримую. мама справді повинна відпочивати, але щоб мати на це час потрібно з самого початку залучати близьких, а не звалювати все на свої плечі. з першою дитиною я так і зробила, звалила все на себе і не було часу навіть ванну прийняти. а от вдруге, хоч синочку лише 6 місяців, я залишаю його і з чоловіком на 2 год ( до наступного годування) щоб з подружкою на каву піти, і щоб на телефоні "спокійно повисіти", а інколи відправляю їх трьох на кухню і просто дивлюсь телевізор. а от щось купляти я люблю з чоловіком, то ми залишаємо дітей у бабусі і за 2-3 год встигаємо і скупитись, і на каву піти. з власного досвіду скажу, що задоволена виспана жінка-це мир і спокій в хаті і це щасливі діти. того на вихідних я не підриваюсь з самого раня, бо субота і роботи не початий край, а споійно валяюсь до 10 чекаю на каву в ліжко і тоді повірте вся робота робиться "на одному подисі". і ще одне, старшому синочку 4,5 рочки він мені тааак швидко виріс, що зараз я насолоджуюсь в першу чергу малятком і всі буденні справи на другому плані.

 

Відповідь: Чи має мама право на час "для себе"

Дівчата, і ще хочу додати. Щоб мати побільше часу на себе і на родину потрібно простіше ставитися до хатніх обов*язків. Повірте, із трьома маленькими дітьми дууууже багато дома роботи (та і поза домівкою). Щоб все зробити, доби мені вистачить впритул. Але я, і де мені дуже пощастило - мій чоловік, ставимося до побуту досить просто - нема часу або бажання сьогодні прибирати - поприбираємо завтра, вибір - піти погуляти (або на аєробіку) або приготувати вечерю - гуляємо, а потім всі їмо молочну кашу, яка готується 5 хв. На вихідних - ніяких генеральних прибирань, ніколи! Гуляємо, їздимо по гостях, відпочиваємо, а в понеділокстарші дітки по садочкам, а я з меншим - за уборку. В п*ятницю - готовка на вихідні. На чому я схиблена - на чистоті підлоги, мию майже щодня. А в іншому - встигла - добре, не встигла - не біда)))) Так, іноді буває бардачисько, зате я встигла збігати на аеробіку, або ми класно погуляли)))))
Колись, на початку нашого спільного життя чоловік передбачав наш побут, як в його мами - город перекопаний, холодильник забитий, квартира побілена двічі на рік і т. п., але мама недоглянута, замордована, з поганим настроєм і з регулярними доріканнями щодо життя, покладеного на дітей і чоловіка, відсутності розваг і нічого в світі небачення. Зрозуміло, що на власному прикладі я швидко чоловіка переконала у тому, що моє бачення сім*ї та побуту цікавіше)))

 

Відповідь: Чи має мама право на час "для себе"

О, я вас також розумію. Ми теж донедавна винаймали однокімнатну квартиру з 2 дітками і також нема було де сховатись. А це дуже важливо для психічного здоров"я, щоб людина могла усамітнитись.
Я читала, що у Тура Хейєрдала на плоту була мавпочка, яка з невідомих причин почала хандрити і "вилікувалась" лише тоді, коли їй обладнали коробку, в якій вона могла побути на самоті.
Тепер ми живемо у 2-х кімнатній, але своєї "коробочки" я поки що так і не маю, але вже тішусь, що донечка має власну територію, яку вчиться самостійно впорядковувати. А я насолоджуюсь самотою лише уночі, коли усі сплять.

А чому б вам не здавати свою 1-но кімнатну, а самим винайняти 2-х кімнатну?

 

Відповідь: Чи має мама право на час "для себе"

І я. У нас тут таке виховання у татка що мама має право лише на те що він вирішив, а він вирішив що маму треба завалити роботою так щоб не могла дихнути і як вона не справляється або противиться значить вона погана жінка і мама до нічого. Во.

Чи то я стала старша чи то розумніша але на то не звертаю уваги і вириваю для себе вільний час. Він мені потрібен. Правда хочу аби його було більше. Всетаки найбільше люблю ніч, коли всі сплять. Тоді я можу і зробити багато по-хаті і для себе час знайти, але нажаль ніч не підходить для всіх занять тому таки рискуючи життям залишаю татові малечу і поки діти в школі втікаю на закупи на пару годин. Це моє відпруження. А найркащий мій час для себе це коли мені раз на якийсь час вдається виїхати до Нью Йорку. Ото вже відпочиваю по-повній.

 

дитяча самостійність під час гри

Сину п'ять років. Постійно вимагає уваги. Іграшки його практично не цікавлять. Хіба разом бавитись. Разом практично увесь день. Асистує на кухні, в роботі по господарству. Однак, я практично не маю можливості відпочити або за комп'ютер сісти - свариться, штовхається, на стіл вилазить і т.п. Втомлююсь швидше психологічно ніж фізично. Цілий день мама, мама, мама... Що робити? Як правильно поступити у такій ситуації. Садочок нам протипоказаний з медичних міркувань. А ще скоро чекаємо на поповнення у сім'ї - ще одного сина. Прошу поради.

 

Відповідь: дитяча самостійність

А раніше сам бавився, чи завжди так було?
Бо якщо дитина змалку не була навчена сама бавитись, бо звісно, тут треба зараз діяти.
Пробуйте пояснювати дитині, що ви зараз не маєте як, бо треба вам-прибрати, зварити, почитати.. дитині 5 років, думаю повиннен розуміти.. і звісно добре завести такий ритуал, коли б ви разом проводили час(тут вам треба вибирати як вам краще)-вранці після снідатку, ввечері перед сном-щоб разом почитати, побавитись...і так декілька днів..щоб у вас був виділений час для нього. як правило кожна дитина звикає порізному-одні швидко. іншим треба до 2-х тижнів.
Треба зараз трошки привчати, щоб йому легше було, коли народиться братик.

 

Відповідь: дитяча самостійність

ені шось дивно звучить завжди оте "якщо не навчена сама бавитися...". Гадаю, шо в дитинки до 5 років є різні періоди - бавиться сама, не хоче сама і т.ін. Мабуть це повязано зі встановленням психіки, дитячими неврозами і т.д.

 

Відповідь: дитяча самостійність під час гри

В принципі завжди так було. Хлопчик у нас дуже активний змалку. Але для всього треба компанію і глядача. У нього в принципі з'являються власні ідеї, і він нас виганяє - "не дивись" і може захопитись якоюсь справою. Але, як правило, це ненадовго - хвилин 10. Звісно бувають винятки, коли до хвилин 40 дотягує (ігри з водою), але це швидше винятки. Мені цікаво, чи взагалі діти такого віку бавляться самі? Як довго? Ну там, наприклад, конструктори складають чи машинки в гараж ставлять? Що може захопити дитину?

 

Відповідь: дитяча самостійність під час гри

Так, такі періоди у всіх бувають. У нашої доні був період після того як пішла в садок, дуже часто вимагала уваги, і то справді по дрібницям, з годом я зрозуміла, що так вона компенсує нестачу мами тих пару годин. Бавилась та бавиться вона сама часто і довго. Тепер стало все на свої місця, як і було до того. Звісно від дитини залежить, але і багато від того як дитина привчилась.

я тут теж можу сказати, що залежить від дитини, такого загального якогось періоду нема.. Наша часто бавиться сама, тобто вранці навихідні коли вона встала 1.5 год вона бавиться сама, поки ми ще можемо полежати.
Можливо спробувати спочатку побавитись з дитиною, що йому цікаво, а згодом старатись потрохи передавати йому цю гру, щоб бавився сам. Впевнена, процес нелегкий буде-але якщо ви хочите щось міняти, то потрібно трохи терпіння і щось змінювати.

 

Відповідь: дитяча самостійність під час гри

Моя найменша то мені не дає проходу. Я нині говорила з старшим бо він щось там не хотів дуже мене слухатись, а вона якраз захотіла щоб мама їй дала пити то стала між нами і не дала нам поговорити, а все казала - то моя мама! то моя мама!
То я їй кажу, але я і його мама також бо він твій братчик. Ну то потім вона вже заспокоїлась і каже - то мій братчик, то мій братчик!

Але як тільки я появляюсь вдома мене всі роздирають на куски бо кожен мусить мати маму і мама мусить з кожним провести сеанс терапії.