Чи має мама право на час "для себе"

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

тавишо! Думаєте любу роботу можна "послати"? От у мого сезонна робота. З листопада по березень ми живемо на ті гроші.що він заробить за сезон. То працює до 12 ночі тепер деколи. Як прихожить скорше то паде пластом. Суботу НІКОЛИ не вихідний. По неділям по пів дня бувають зустрічі з клієнтами.здача роботи. Є час бере малого,а ні то разом. То як можна сказати чоловіку:Забий на ту роботу???за шо жити???за 130 грн державних?
Я сьоні починаю "час для себе". Попросила свекруху приходити 2 рази в тиждень з малим бути. Побачу що вийде. А для себе значить поробити за той час те,що роблю по ночам. Бо задовбало вже бути "ночною бабочкою". От і зявиться у мене тепер нічний час для себе бо так дуже рідко якийсь хоч був.
Покупки в супермаркетах,шопінг і таке "кануло в лєту". Дуже рідко тай без потреби поки.спортивного напаслась. Я й так нікуди не хожу.

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

але ж хочеться?

абсолютно праві...от зараз я себе морально налаштовую, що моє життя знову кардинально зміниться, бо народиться цьопа, яка потребуватиме мене 24 години на добу...але, маючи уже досвід і ставши більш впевненою у своїх діях у напрямку мама/дитинка, я вірю, що не відчуватиму себе покинутою, замкненою, прикутою до хати...

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Ой,дівчатка,перечитала всю тему і так ніби про мої настрої написано.Вчора так виплакалась,а все від того,що просто стало себе шкода,хоть я не привикла жалітись,бо завжди себе вважала сильною,але я ж не кам"яна.Часу на себе вдень не вистачає,залишаються тільки ніченькиЗ понеділка по неділю завжди з малою гуляю я,інколи на вихідних гуляємо з чоловіком.Чоловік тепер ще і по суботах почав працювати(від цього мені дуже прикро,бо я тільки почала вириватись в сауну,пішла 3 рази і лафа закінчилась)от тоді я себе відчувала не тільки мамочкою,а й доглянутою жінкою,приходила додому відпочивша,задоволена собою і заскучавша за доцею.Живемо ми з батьками,але батьки кожного тижня їдуть в село,приїжджають в неділю.Чоловікова мама не рветься з внучкою сидіти,коли просила її,то вона переважно не відмовляла,але завжди питала на скільки і куди(звичайно я не йшла на каву з коліжанками)Цього тижня вирішила зустрітись з подружками,намалювалась,гарно оділись з доцею,малу у візочок і поперлась в центр,трохи важкувато з дитиною,але або так або ніяк.Манікюр роблю сама,але коли йшла робити,то брала малу,на стрижку теж з малою.От такі діла.Я теж колись думала,що все буде по-іношому,а є так як виходить,треба підстроюватись під ситуацію.Вибачте,що вилила душу,дякую,що вислухали.

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Повірте, навіть при самому позитивному настрої ви не застраховані від "зривів". Як би ви не були "готові" до змін, приходить момент, коли тобі хочеться просто відпочити. Це не означає, що ви себе шкодуєте чи не достатньо любите свою дитину (такі твердження я вважаю взагалі абсурдними), просто мама - жива людина, якак, як і всі, потребує і відпочинку, і уваги, і має власні потреби, а не тільки купу обов'язків.

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Але ж не назавжди? Спочатку важко дуже, а потім діти підростають і стає набагато легше. Ех, я себе теж налаштовую... Тільки Дмитро почав без мами засинати-прокидатися, тільки трохи свободи як знову все спочатку. Але основне що знаю: це роки на 2 і стане легше

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

І вік мами теж...добре,коли тобі 18,25 і в тебе ще все поперреду..а от мені вже перевалило за 30..і думаю,поки дитина виросте,те,що мені цікаво зараз, потім в 40 я про то навіть не згадаю...(з одного боку фігня..смішно...а мені страшно,аж до сліз). Уявила себе: мені 40,малий ганяє футбол з хлопцями,чоловік вже менше "просить"...а я довольна сижу за ноутом ДПшусь..і пилкою нігті точу...за то зявився час для себе..Нарешті!..(не сприймайте дуже гостро..то мої мрачні чи то депресивні думки)

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Напишу про себе.
Перший декрет був кошмаром - я ніяк не могла пристосуватись до дитинки,до нашого спільного життя. Найбільше вбивала несвобода, неможливість кудись вийти, необхідність жити в режимі дитини і той безконечний "День сурка".З ГВ також не дуже виходило, а ще,начитавшись журналів та слухаючи оте "мамочка повинна, винні батьки - у всьому",весь час почувала себе винною. В дитинки заболів животик-" що наша мамочка сьогодні їла?", дитинка плаче - "голодна,бракує молока, що ж ви мамочка, пийте апілак, зелений чай з мололком, догодовуйте.." Має прояви алергії - вологе прибирання мінімум 3 рази на день, прогулянки двічі на день по 2 години і т.д. Я нічого не встигала, нічого не хотіла, і не знала, кого вже слухати.
Вийти з дому хоч на годину теж було проблемою, хоч і була ще мама, але вже була хвора -тому лише з поважної причини -зуби лікувати і т.д. Але бувало , поки мала вдень спала, я лишала її "на маму",і виходила куди -небудь,аби з дому,але не більше 45хв. - скільки мала спала...І страшенно хотіла на роботу. Були і матеріальні проблеми - 8тис. нам ще не давали, і було лише 130 грн., а спільних грошей в нас нема, тому кожну копійку треба було випрошувати в чоловіка,і часто гроші "забували лишити".
Перукарня може 2 рази на рік, манікюр і фарбування вдома. Виїзди лише в вихідні за покупками,часом з дитиною,часом без- коли вдавалось вмовити когось з нею побути. Але за 4,5 років життя старшої вона жодного разу не ночувала без нас, ми всюди в поїздки їздили разом,і лише туди, куди добре з дитиною (зараз це для нас норма,а колись дуже добивало, коли друзі, в яких дівчинка однолітка нашої могли з"їздити на кілька днів кудись без дитини, а ми-ні.).
Ще в мене була манія різних дат - от після 3-х місяців стане легше - пройдуть кольки, от після року стане легше...Не ставало.
Часу "для себе" хотілось страшенно,але коли він з"являвся,мені його бракувало,або я не знала,як краще його використати,і просто марнувала. Дитину в садок я віддала в 2 роки -спочатку на годину, потім на дві, півроку-лише до обіду, потім - зі сном. Ходили ми туди часом 1-2 дні на тиждень, хворіли ( я збиралась вийти з декрету раніше ,але через хвороби все відкладала) але в три роки,коли я вийшла на роботу до садка звикли повністю і майже не хворіли. Тоді і з"явився трохи час для себе- шейпінг, курси водіїв і т.д.
Тільки старшенька підросла, я вийшла на роботу,неповний рік пропрацювала, і завагітніла
Так от, зараз в мене дві донечки,і ситуація зовсім інша. Все,що раніше сприймалось як трагедія-є нормою. Я спокійно, або майже спокійно ставлюсь до руйнування планів, до підлаштування їх під дитину, стараюсь ні з чого не робити трагедію, і дякую державі, що підтримує матеріально. Стараюсь робити лише те, що сама вважаю за необхідне,і трохи навчилась розподіляти час. Можу на суботу-неділю відпустити старшу до другої бабусі з ночівлею,беру малих в Метро,Ашан і т.д.
Так, хочу піти на танці, або шейпінг- поки що не можу,але можливо, все ж вмовлю чоловіка, що 1 год. 2 рази на тиждень ввечері він здатен провести з донечками сам.
Тому, хоч мене і саму завджи дратувала ця фраза, треба міняти погляд на ситуацію, якщо саму ситуацію змінити не можеш.(Ну і часом боротись за свої права - з чоловіком).
Ну, і на роботу щось не дуже вже хочеться.

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

та я теж так думаю...вже навіть себе уявляю, як ми дружньою компанією сидимо в ЧІЛІКУ на піці з коліжанками...я п"ю молочний коктель замість шампана, а потім з возика витягую цьопу і годую його цицею....одне одному не заважає..

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

ну звичайно... і навіть жаба деколи піддушує, що друга моя половинка може собі дозволити те чого мені зараз так невистачає, але відмовляю собі, через неможливість, і нічого з цим поробити неможу (з жабою))).
Просто людина я - соціальна, без спілкування я не можу, година дві в день яквиявляється мене не рятує...А коли татко на роботі цілими днями ляси точить (таке буває) та ще й гулянки і корпоративи не пропускає, то я в "чортеня" перетворююсь.

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Так, у всіх буває. Тут важливо щоб домашні розуміли, що мама - не робот, мамі треба час тільки на себе. Мене коли дуже допікає я посто закриваюся у ванній, включаю воду щоб не чути як діти репетують, чоловік розуміє, що або так або зірвусь, терпить, бавить дітей Але це тепер, а рік тому я не могла інколи в душ піти (не раз із намиленою головою вискакувала) - весь день сама з дітьми, а вночі малий без мене не спав...

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

хоч впевненість дійсно з"являється з часом фізична втома все ж дає про себе знати. я он після складної вагітності перші тижні після пологів літала на крилах, а ближче до 2 міс. малої попросила допомоги бо відчула себе втомленою і розлюченою. приїхала чоловікова сестра - взяла на себе готування їжі і заміняла мене по 2-3 години вдень з малою - і все гаразд. ГВ ми зберегли і мама не стала загнаним конем.

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

я -оптиміст..і вразі вище тобою описаного , Іреночко, станеться - маю файну свекруху..допоможе..

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Уляночко, вам дуже пощастило, чесно! Бо маєте підтримку у вигляді чоловіка, свекрухи.. На жаль, не всім так щастить... Багато жінок не мають підтримки ніякої, окрім чоловікової. Але її буває замало чисто фізично Мій чоловік приходить з роботи пізно, часто й у вихідні працює. тож дитиною весь час лише я. Саме з цих причин дитячий садочок для нас - чудова альтернатива )) Останні 2 роки я вільно дихаю - і дочка щаслива, і батьки

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Я знаю..мені навіть страшно подумати, що її може не стати в нашому житті...

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Оце точно золоті слова!!! Але кожна людина щаслива від інших обставин. Одній потрібно для щастя одне, іншій зовсім інше.

А я таке уявляю. Всі люди різні, і якщо комусь турбота про дитину (поклавши своє життя - трохи негарно звучить...) приносить відчуття щастя, то чому це неправильно чи дико?
Ось ми на вихідних їздили на відпочинок у Бухту Вікінгів (то в чоловіка на роботі влаштували типу корпоративу з сім"ями). В нас питання навіть не стояло за Святика - беремо і но коментс. А наші хороші друзі (а чоловіки разом працюють) своїх двох малят не взяли. І нам ще всі казали, як ви відпочинете? А я була така щаслива!!! Таке задоволення на душі!!! Від усього що виробляв Святик, від того як його хвалили, від усього. А коли ми приїхали до Львова і я подзвонила до мами, то першими моїми словами було: "я так класно відпочила!!!"

І так само поняття "час для себе" у кожного своє. Я собі приділяю час, коли малий спить удень. Можу подивитися фільм, можу привести себе в порядок, можу в неті посидіти, та ще багато всього. За покупками завжди ходила з малим, лише ще когось брала з собою (маму найчастіше), так само перукарня і т.д.

От що мене гнітить зараз трошки, так це незавершений ремонт...

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Дівчата! Час на себе/для себе знаходити необхідно! Бо інакше дурка світить дуже яскраво!
Скажу про себе. Ми живемо з моєю мамою. Легше? Нічого подібного! Хіба більше посуду і кімнат для прибирання/розкидання. Навіть за те ж варіння їсти. Можна би було і колись не варити, а піти кудись повечеряти, а незручно, бо мама прийде голодна...
Під час ремонту жили в чоловіка, де сестра домогосподарка. То я 1 (!!!!!!!!) раз пішла без малого на базар і то йому щось купити. То свекруха з далекого закордону здвонила питати де ж то я сама пішла
Після того всього я зробила висновок, що то я сама собі так постелила і так сплю Пішла з вересня на шейпінг. Довго своїх випитувала на котру годину записуватись. Результат - добре, як 1 раз в тиждень попадала. Тепер в мене в коридорі стоїть складений кульок і як тільки хтось заходить додому (навіть як щось забули) я нагло втікаю з криком "за годину буду".
Тепер мене не дуже мучить непомитий посуд - я не одна їм в тій хаті! Зате я мінімум 1 раз в місяць на манікюрі (мені цього достатньо). В суботу або в неділю зраненька (пока все дома, називається) біжу в басейн.
І щодо того, що чоловіки наші змучені з роботи Я також НА РОБОТІ!!! І в 10 разів важчій! І щоб відпочити від їх "розумової" роботи їм якраз красиво підходить покопати м"ячик надворі з малечею, покупати дитину, подуріти, помити посуд (ну то в крайніх випадках). В нас тепер татко приїжджає додому, їсть, а тоді бере з собою дитину і їдуть ставити машину на стоянку. І в обох купа радості (а я в той час на шейпінгу )!

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

Бачите, я це і мала на увазі. Тут дівчата пишути, що навіть якщо і залишать дитину, то для якихось важливих справ і точно не для того, щоб каву попити. А невже це так зле хотіти попити каву з друзями чи чоловіком???

 

Відповідь: Чи має право мама на час "для себе"

чому..спробуй....зовсім не зле хотіти.....маму попросити на 3 годинки залишитись з Левком, чи відправити їх в парк, а сама з коліжанками на каву......відчувається, що ти того потребуєш