Я свої бокали і підвязку доробляла в останню ніч перед весіллям, добре що рушники раніше закінчила Мені зараз з часом важко - можу щось робити лише коли Влад спить вдень, але спить він мало і увесь час прокидається (іноді так і вишиваю з ним на руках ), а ввечері часто засинаю швише за малого... А планів і початих процесів огого - і вишивки, і фетрові забавки для малого і спідниця для себе, а поміж тим ще листівки і дрібні подарунки... От коли я шкодую що не маю у Львові родичів, то моя мрія - бабці годинку-другу бавлять внука, а я собі рукодільничаю в тишині і спокої А так лишається лише чекати поки Влад навчиться хоч трошки гратися сам
Думаю, що якби забрати від мене ноутбук і телефон, то було би більше толку)) А то пікне якесь повідомлення, і почалось..... От зараз, написала 2 конспекти, пороздруковувала купу малюнків, а до рушника як магнітом тягне)))) Нічого, ще 10-15 хв і візьмусь за нього))) О, що мені подобається, це те, що я можу займатись хобі і на роботі, десь-колись))) Так, на шкільний новий рік я зі старшокласниками сніжинки робила, квітами з кульок перила прикрашала, ялинки-бонбоньєрки вчителям кеїла, я собі навіть уявити не могла, що хлопці (навіть ті, які дуже вредні і не хочуть вчитися) вирізали і клеїли ті коробочки і сніжинки!!!! а ще конкурс ялинок власними руками проводила)))
в мене також з рукодільним часом тяжко. але навіть не тому, що його нема вишиваю вдень, коли К спить, а тому, що я хочу багато різних процесів робити одночасно. от зараз я маю вишивати сестрі плаття, а ще чекає подушка вишивана і рушничок Великодній для малої, і ще хочу светрик Катрусі зв*язати, і лежить недошита мамина блузка. це те, що я хочу вже і зараз)) а ще мрію добратися до тильд і фетрових дрібничок. ех...
Колись я теж так робила, але зараз я сама собі забороняю починати щось інше, поки не закінчила того, що роблю в даний час, бо якщо відкладу, то або надовго, або назавжди. До сих пір в комоді декілька вишивок і один в'язаний літній жакетик валяються недороблені. Вишивку ще можна якось продовжити, а от з жакетиком проблема, по-перше, то передбачався комплект (майку я зв'язала швидко, а в жакеті - тільки спинку і 1,5 полочки), а по-друге, я вже забула звідки брала то в'язання, а розпустити руки не піднімаються - шкода роботи !!! Тому, враховуючи те, які дорогі нитки і все решта, "б'ю себе по руках" і на мус закінчую почате (хоча часом ну так дуже хочеться чогось новенького почати). САМОДИСЦИПЛІНА!!!!!!!!!!!!!!!
У мене теж зараз з вільним часом дуже тяжко. Єдине, коли дитина засне вдень, то можу собі сісти щось роботи. Ну, а спить вона годину або півтори. Так що-тяжко.
Раніше могла рукодільничати досхочу - чоловік ніколи не був проти. Навпаки, йому дуже подобались мої захоплення. В цю золоту осінь я вже була в декреті і проводила цілі дні в парку вишиваючи - це був кайф! З появою донечки темпи впали, вперше сіла за голку десь в її місяць. Яке то було блаженство, як я за тим скучала! А тепер вишиваю, коли доня лежить в ліжечку (по 10-15 хв пару разів вдень) - сідаю біля неї, колихаю, співаю чи розказую віршики і так вишиваю. А вяжу коли годую її на руках. Цицяємся довго, любим так поспати, то я можу щось нескладне і пов'язати.
Я рукодільнічаю тільки вночі. Від години 10-11 вечора до пів 2 - 2. Вдень на роботі - нема як, а вечері як прийду треба щось і зробити.
От мені теж катастрофічно не вистачає часу. Приходжу з роботи, туди-сюди і вже 19.30. А ще ж хочеться почитати, зробити зарядку, помедитувати, поговорити по телефоні з коханим і при цьому лягти спати в 22.00
Часу не вистачає катастрофічно. В основному ліплю і малюю, коли мала спить. Отправлено с моего lenovo A820P через Tapatalk
Я от рукоділлям не займаюсь, але багато часу відводжу на саморозвиток, читання бізнес-літератури і тд. а з'явився цей час після розлучення)) така от іронія долі.. але це не порада, а просто ділюсь досвідом