Спойлер тема є продовженням цієї Це - тема для загальновагітних балачок, а для конкретних розмов запрошую у відповідні обговорення: Перші тижні вагітності! Здоров'я під час вагітності та після пологів (2) Вагітність і хвороби Токсикоз і печія Тонус: що це таке і чи треба лікувати? Аналізи, які можуть здати вагітні жінки! (але не мусять) Вибір лікаря для майбутньої мами Ваші Відгуки Про Львівські Пологові Будинки (3) Збираємось до ПБ -2 Жіночі консультації Львова: куди податися??? УЗД (спецiалiсти/раджу/ не раджу/iтд...) користь і шкода УЗД Під спойлером короткий перелік корисних тем, також не лінуйтеся гортати розділ та/чи користуватися пошуком Спойлер Що почитати майбутнім мамам Тимчасово +15, або вагітність і вага Що можна, а що не можна пити вагітній? Розтяжки при вагітності Курси для вагітних Вітаю з вагітністю! Вітаємо з новонародженим / новонародженою! (2) Прання дитячих речей
Не переживайте, у мене донечка перевернулася в 40тижнів і декілька днів (перша дитина), клали мене в патологію в медінститут, робили УЗД, було сідничне, через три дні робили знову, уже було головне, лікар порадив купити бантаж, щоб зафіксувати положення, не знаю чи це помогло, але на 42тижні я народила природнім шляхом. Тому моліться, це найбільша поміч і вірте, що все буде добре)
@Thebestnata, значить так: налаштуватись на позитив! В мене було сідничне до останнього. Теж лікар на УЗД казала, що вже певно не перевернеться. Що на такому терміні вже не перевертаються. Скажу з власного досвіду - перевертаються, ще й як! Моя перекрутилась. Я сама 9 місяців тому тут нила. Народжувати з сідничним боялась (хороша знайома якось описувала свої пологи з таким от положенням, після чого в мене відпало будь-яке бажання ризикувати). Вправ не робила жодних, боялась через спину, а ще було подвійне обвиття навколо шиї. Можливо, мені допоміг басейн, ходила двічі на тиждень десь до 38 тижня. Коротше, за день до пологів доня вже була ногами догори, але положення все рівно було якесь косе, чи діагональне. КР був під знаком питання. Але в мене дуже чемна доця, я з нею говорила і ми домовились, що вона мене підставляти не буде), і обіцянку свою дотримала). Коли дивився лікар перед самим родзалом, то все було як книжка пише). Треба вірити в чудо, і в те, що все можливо! А те, що лікар говорить, що дитина на такому терміні вже навряд чи перевернеться, говорить або про те, що вона не дуже статистику такого веде, або хоче підзаробити на КР.
Співчуваю і обіймаю... Розумію твій сум. Але давай, відміняй цю приреченість! Піди, проконсультуйся ще хоча б з двома лікарями! А тоді будеш вже висновки робити. Пороби ті вправи, а вдруг! В жк точно нікого не слухати і менше розказувати! Вона вже і так тобі нерви попортила своїми прогнозами. І вірити в благополучний результат, незалежно чи повернеться чи ні і чи буде кс чи вп. Якщо що тут в тебе он яка група підтримки! Пиши, ми і пожалієм, і підтримаємо)
Рано я раділа Нині вже дзвонили, порадувало що не "наїжджали", а чемно поцікавилися моїм самопочуттям (як чуєте рухи? не маєте набряків? як почуваєтеся?) і досить спокійно порекомендували показатися в ЖК з понеділка. Ех, треба, певно, таки доповзти до них на тижні, бо прямо підкупили нині своєю несподіваною ввічливстю
подивіться сайт spinningbabies там дуже хороші вправи. І не видумуйте. Є мільйон випадків коли діти в 40 тижнів повертаються, якщо їм треба. для сідничних пологів добре коли дитина велика (до 4 кг спокійно). Щоб велика попа зробила отвір для великої голови. Я не знаю чому наші лікарі кажуть навпаки. --- дописи об"єднано, 16 Червень 2018 --- Амінь --- дописи об"єднано, 16 Червень 2018 --- а що тобі від них треба?
Нічо , піду сечу здам "щоб було", поважуся (так, чисто для статистики, бо я вже думала десь на нову пошту сходити на вазі постояти так мені цікаво). Може, скажу щоб повписували мені нарешті все в обмінну карту (бо зараз там половини аналізів немає - оті всі сніди-сифіліси по разу записані, хоч здавала я їх двічі). Побачу по настрою. А, раптом, я з понеділка в ПБ поїду а не в ЖК (хоч зараз в то слабо віриться )
В мене з другою вагітністю також було сідничне і видно вже по звичному сценарію на 38 тижні мене відправили в пологовий щоб як сказала мені лікар на всякий випадок я була на місці бо якщо почнуться схватки то буде пізно робити кесерово. Крім того мені від 16 тижня говорили що в мене велика дитина і на 38 приблизно 3500. Мені постійно писали 2 рази в день серцебиття і постійні огляди лікарка сказала що якщо без предвісників чекаємо до 40 тижня, на початку 41тижня я якось відчула що дитина лежить не так і мені стало трохи легше дихати бо постійна задишка була, лікарка подивилась каже що перевернувся для підтвердження відправила на узд. Так ми на повних 42 тижнях народилися з 4000кг і 52см. Тому не падайте в паніку і говоріть зі своєю красунею нехай перевертається.
Не пам'ятаю такого в попередні рази: мені не вистачає повітря, якщо я сиджу, лежу і іноді навіть коли стою. Мільйон поз перепробувала з подушками і без. Спати не можу, засинаю годинами, навіть якщо втомлена. Що можна з тим робити? (Я не очікувала такого на такому ранньому терміні)
Гінеколог мене з такими симптомами направляла до кардіолога. А от дільнича запідозрила анемію і низький гемоглобін. Друге підтвердилося.
Вчора у вечері, хоч сил до того не мала, таки заставила себе поприбирати і попилососити. Перед сном , як милася побачила, що ніби відійшла пробка. І я від себе не очікувала такої реакції! Я впала в таку страшну паніку, що взагалі не могла думати, нудило, руки - ноги повіднімало! Я маю вже досвід поведінки при таких панічних атаках, тому старалась не піддаватися страхам і заспокоїтись. Розуміла, що це лише передвісник і перейм нема взагалі, хіба спина піднивала від перевтоми за день. Що так можна ще два тижні ходити... Але , як виявилося , я зовсім не готова народжувати! Мені страшно! Я не хочу їхати в пологовий. Після того як трохи заспокоїлась, вирішили з чоловіком лягати спати, бо розуміли, що треба максимально відпочити. Та де там, подрімала дві години і все, лежу і прислухаюся до відчуттів у тілі, чи часом перейми не починаються. Все тихо, хіба в туалет раз сходила. Чи зі страху, чи організм чиститься - не знаю. Боюся, що як так мене притисне страх , я народжувати не зможу. "Шо дєлать, шо дєлать?Ох-ох- хох..."
А що будете робити)))? Насправді страшно абсолютно всім. Процес дійсно дуже відповідальний. Але він не є нестерпно болючим чи якимсь нереальним. Тільки уявіть скільки жінок через це перейшло. І Ви також будете молодчинкою і це переживете! А саме цікаве чекатиме Вас у фіналі цього процесу!!! Повірте, позитивні емоції зашкалюватимуть! Хай не в перші хвилини, але це точно буде нацважливіший день у Вашому житті! І оскільки відмовитись від фіналу Вам не вдасться, тому зберіться, візьміть себе в руки і спробуйте все зробити якнайкраще). Головне - гарний настрій))). Цей процес трохи тривалий. Болючі моменти є періодичними, час між ними намагайтесь зробити приємними). І моя порада - не летіти відразу в пологовий. Особисто мені набагато легше було дома. Намагалась помаксимуму розслаблятись, пробуйте різні варіанти, пози, заняття, які Вас трохи відволічуть і дадуть відпочити). Обнімаю Вас!
Це страх-перевірка. Щоб перевірити всі речі, зосередитись на дрібницях. А потім поїсти шоколадки і заснути. А далі буде видно. Ви ще не в процесі, в процесі буде інакше. "Попливете", розслабитесь, підете в себе, будете працювати. Все буде добре! В мене цього разу також був сильний страх при тренувальних переймах. Я через те на УЗД ганяла в цю вагітність стільки разів. А коли прийшов час, все було так спокійно.
Я переводила свої думки і концентрувалась на дитині: а як йому полегшити народження, йому ж теж нелегка робота очікується. І читала "Пологи без страху" ті сторінки, де розписано що за чим відбувається від початку родової діяльності, крок за кроком. А боятися - я і в кріслі в потугах боялася . Та переводила концентрацію з "ой, як мені страшно" на "треба народити здорову дитинку".
Перед вагітністю була ідеальна кардіограма. А під час ніхто не дивився. Мінімальне фізичне навантаження - відразу серце вистрибує. Але це звично для мене під час вагітності. Але без навантаження недостача повітря - це щось нове.
В мене анемія під час обидвох вагітностей була, я знаю що воно. Коротше, треба акушерці дзвонити. Коротше, я розклеююсь, а ще стільки носити.
Ой, дівчата, трохи заспокоїлась. Дякую вам за підтримку! Доба пройшла- я ще пузанько. Полягали вчора спати. Правда мене , як завжди мучило безсоння. Але я собі тихенько читала цікаву книжечку і старалася увійти в той стан спокою і потоку. Було тихо, темно і тепло))) Але думаю, що вже скоро процес піде. Бо бігаю в туалет цілий день. Більше ніяких признаків. Трохи лежала. Потім все ж не витримала і пішла попрасувала постіль в ліжечко, поправила педикюр.Треба ще передивитися сумки чи все є, бо вже й забула що там складала. Стараюся знизити тривожність, спілкуюся з малюком. Трохи важко морально, бо чоловік з переляку поїхав завершити деякі робочі справи, щоб звільнити завтра день, якби потрібно було в пологовий їхати. Але вже їде додому і надіюсь привезе щось смачненьке.
Мій вчора на рибалку чкурнув, вернувся сьогодні ввечері. А я таку надію мала на "закон подлості", вже собі думала ну може якраз в ПБ поїду поки його немає . Вночі теж спина і живіт нили, а вранці як рукою зняло - сьогодні реально півдня на ногах і ні грамульки ніде не тисло і не тягнуло (даааавно вже такого не було). Правда коли насовалися з малим по центру а потім по дитячому фестивалю (музика, черги, шум і 4 год на ногах) то таки згадала трохи що я вагітна, додому в маршрутці вже не знала як сісти щоб зручно було Я тут собі дати придумую час від часу які мені подобаються, а які ні (у якості Дня народження дитини ) наступна "красива" на день конституції, чогось мені здається що до неї ще точно доходжу
А я трохи дурна буваю) От для прикладу - сьогодні спала цілу ніч нормально, ніхто мене копаннями не будив. Проснулася в 8 ранку, пішла в туалет, знов лягла, і далі в животику тихо. В от почалося в мене переживання, бо привикла вже,що вона сильно товчеться. То вже почала по всякому її розрухати, і гладила животик, і легенько рухала і стукала, і вже просила, і майже плакала, і таки нарешті доця порухалася)) Сьогодні вона правда менш активна, але може то через погоду. Але так весь час за неї переживаю ( чи то мало рухається, чи навпаки забагато, чи то гикає по пару раз на день,чи не гикає зовсім). Менше треба переживати, бути більш спокійною, але деколи находить на мене)) Вправи вже 3-й день роблю, музику включала, чоловік теж просить доню, щоб перевернулася. Ну загалом вже буде як буде. Термін такий, що дитинка вже доношена, тому має бути все добре. Якби не вирішила вона народитися не так і важливо. Головне, що потім вже буде з нами
Добре подумала?То ж державний вихідний, а як лікарі будуть трохи "навєсєлє", тобі того треба? Краще до того) НМСД в нашій країні на свята родити, то трохи ризик.
