Наших лікарів. Дідо (75р) лежить в лікарні. Кардіохірург натягує на операцію. Відкрити грудину, вирізати кусок вени з ноги і вставити десь біля серця. То все щастя закрити титановою пластиною. Плюс оплата 25тис грн.
Ми свекрусі в 74 робили таку оперцію + штучний клапан ставили. Зараз їй 82 -на свої роки жвава бабуся, ще мені малу з садочка забирає. Не прооперували б тоді - навряд би ще хоч рік прожила, бо прохіднсть тої судини біля серця була менше 10%. Нічого не раджу, просто для інформації
Варвара була один раз за все життя в районній поліклініці. Молодші - ніколи. Я навіть не розумію нащо туди ходити. Якщо висипка йдемо до дерматолога, бували в ЛОРа і уролога, а соплі я сама вмію лікувати, послухати коли підозріло кашляють викликаю дільничу, але не з нашої дільниці. Система рулить, що й казати. я й так бачу, що ростуть, а ходити в розплідники інфекцій (наша поліклініка) якось мені не хочеться
@Basyanya, я теж Моєму татові також лікарі радили таку операцію в 72р. Але, він втік з лікарні, категорично відмовився і сказав не примушувати його. Прожив менше 4 місяців після того.
Не зовсім би забила, бо то рідна дитина, але зла Іграшок в хаті в кожному кутку, нема такого, що би дитина не мала. Не скажу, що дуже її балую, але все рівно ті іграшки назбируються і бардак від того шалений. Навіть пробувала дещо ховати, але результат невеликий. Але бавитися вона не має чим ото ходить за мною і ниє: мама чим я маю бавитися, придумай як я маю бавитися... я і таке їй кажу, і сяке - ні не хочу Розумію, то проблема одинаків, що не можуть самі забавитися. Але поки що мене від того рве
от якби я була довбодроздом, то викручувала би лампочки в під'їзді. Раз на місяць спочатку, потім раз на два тижні, потім охаміла би і раз на 7-10 днів викручувала би. А що. Лампочки - товар розхідний. Але ким же треба бути, щоб, коли лампочка при вході в під'їзд згоріла, викручувати її і міняти місцями з лампочкою біля моєї квартири? Це навіть не дрозд. Забилам би!
Та той жек і того майстра, і директора в будинковому підвалі майже місяць витікає з прорваної каналізаційної труби г**но, бо воно мусить десь витікати: або там, або в якійсь квартирі на 1-му поверсі і винна як завжди невістка, а не жек. А в акті вони писатимуть, що труби в задовільному стані
Гррр, яка я недобра. 1,5 години добиралася по заторах на Наукову і 3 (три!) години назад. Для того, щоб працівники прокату в антошці показали якусь стару-пошарпану ліву фігню замість костюма, який ми обговорювали телефоном. А ті костюми (бо телефоном казали, що вони в асортименті), виявляється "вже давно розібрали". От нащо було язиком ляпати. Купу часу через них потратила. І завтра замість інших справ знову доведеться той костюм шукати.
Забилам-би!!) Ситуація: дзвонить кузина чоловіка ( ми живемо в одному місті, вона мене не надто любить, я її теж, якщо чесно, обом більше 25-ти років) хоче зустрітися з нами. Відповідаємо, що я нині і завтра працюю і ніяк, домовляємся на п'ятницю. Після того дівчина дзвонить своїй мамі, хрещеній чоловіка мого, а та в свою чергу моїй свекрусі, що як то так твої діти з моєю Оксаночкою не хотіли зустрітися..занавєс)))) як то можна бути чи то тупоголовою чи не розуміти, що робота є робота і можливості зустрітися нема...чессне слово,садок яслі))) як то в п'ятницю при зустрічі би "м'яко" намікнути їй що то ідіотська поведінка? До слова, дівчинка привикла всіх строїти,а зі мною таке не проходить і не пройде))
А я забилам би Львіводоканал! Від ранку нема води, останній раз води не було з ранку до вечора аж три дні тому. А мені робота вся стоїть, я собі місця не знаходжу, зла не вистарчає. Хіба можна так? На сайті пише через поломку. Ну, то як - кожні пару днів шось ламається? І то так аж, що на цілий день, від ранку до вечора роботи над тою поломкою... і потім знов все ламається.
В нас трохи інший варіант, виключають десь на півгодини, а потім з крану болото валить, ні попрати ні помити, нічого. Хіба в туалет зливати можна і руки помити, ну бо якось мусиш помити. І теж до вечора сидиш чекаєш щоб сусіди потрохи поспускали кожен в себе, ну бо сама таку кількість води спустити не можу. В якому стані сантехніка після тої води мовчу, а як часом пралося і пропала вода, а далі вже допралося тим болотом то хоч сядь і плач над тими лахами.
Мала колись такий гарний кримський бальзам від нежитю та гаймориту, така ніжна композиція ефірних масел, приємний, не пекучий, завжди собі мазюкала під носом від нежитю, навіть не треба було крапель жодних. Але відколи Крим віджали, цього бальзаму більше не продають у нас, знайшла на одному сайті, але там треба мінімальне замовлення на тризначну суму, а мені тільки він потрібен. Є щось таке подібне, але один мені не підійшов, а сьогодні купила другий, майже ті самі складники, але виробник інший. Як і написано в інструкції, пшикнула по одному разу в ніс тим спреєм... люди добрі, яке ж воно пекуче... відразу промила теплою водою, але все одно таке враження, що все там поскручувалося... Четвертий день ніс не дихає, краплі не хочу дуже використовувати, аби знову не підсісти (мала риніт вагітних і три роки "сиділа" на нафтизині)... Блін, краще би ним закапала ніс. Ну ви зрозуміли, кого я би забила. Зла як собака. Хто користувався отривіном з ментолом та евкаліптом? То правда, що він "пробиває" ніс на 12 годин?
Щойно знайшла отривін в аптечці, запшикала, теж ніс заклало, а завтра корпоратив! Чи тримає 12 год., зможу сказати зранку)))
Евказолін аква - то найкраще, що мені підходить і відносно недорого.За 12 годин то байка, а от на ніч вистачає. На спочатку, коли сильно спухає, пшикаю, коли не сила терпіти, за 3- 4 дні хвороба трохи пропускає, то стараюсь робити якомога більші інтервали. В кінці - тільки на ніч, бо не висплюся.Маю схильність до тих всяких ринітів, то такий процес "з'їжджання" з ліків може тривати і до двох тижнів, але по іншому у мене не виходить. Як не розблоковую набряк, то і промити неможливо, і особисто в мене є ризик ускладнення у вигляді фронтиту. Тому кілька днів розблоковую і промиваю, потім поступово стараюсь зменшити, щоб не було, як Ви пишете "3 роки...
Скотиняку, яка сьогодні вночі пограбувала наш дитячий садок! Винесла комп'ютер з кабінету завідуючої, і музичний центр і телевізор з групи! Вкрасти в дітей - то остання справа (красти взагалі гріх).
Свою знайому, якій я позичила одну річ. Коли позичала, то уточнила, що даю покористуватися тимчасово, і як мені буде треба, то заберу. З того часу вже пройшло більше року, тією річчю моя знайома вже точно не користується. Але кожного разу, коли я прошу повернути, у відповідь чую: "Ой, та я не знаю... Ой, зараз не можу... Ой, а тобі що, вже треба? Ой, та я не маю часу..." А мені дійсно вже треба! Людина живе неподалік від мене, цілий день сидить вдома з дитиною, і все, що від неї вимагається - це знайти 5 хв, щоб спуститися зі свого другого поверху до дверей під'їзду і віддати мені моє. Або, в крайньому випадку, передати чоловіком чи кимось із батьків. Заради справедливості зауважу, що вона сама раніше кілька разів питала, коли я то заберу, але як тільки я називала конкретну дату, у відповідь було те саме: "Не знаю, не можу, не маю часу". Починаю розуміти, що простіше розпрощатися зі своєю річчю і купити нову.