а в мене бували випадки, коли теж зникали гроші з рахунку. Дзвонила до оператора виясняти, то виявляється, що мій телефон, без мого відома, заходив в інтернет. І за це знімало 5 грн.! Телефон в мене такий простий кнопковий, там навіть екран маленький, то в інтернет з нього ніколи не заходила. Але як це довести оператору? А колись взагалі я сиділа і чи то книжку читала, чи серіал дивилася, а телефон лежав собі на тумбочці. Приходить смс від Київстару, де мене повідомляють, що я щойно зайшла в інтернет і тепер вже цілий день можу безкоштовно тим інтернетом користуватися) ну гроші теж не забули зняти) і я пробувала якось в настройках телефону відключити ті функції "входу" в інтернет і не знаю як) Тому тепер поповнюю рахунок рівно на 35 грн. (абонплату) за день до того, як її мають зняти, щоб знову сюрпризів не було
Як на мене, питання непроханих гостей - це насамперед питання наших особистих меж, вміння їх вибудовувати і відстоювати. Хоча, можливо, мені просто пощастило з друзями та рідними. Ані мама, ані брат не прийдуть до мене без дзвінка з питанням, чи можна, хоча обидвоє мають ключі від моєї квартири. З друзями теж все просто - я завжди подзвоню і запитаюся і до мене ніхто просто так не вламується. Якби навіть мій візит був недоречний - на своє питання я чую "ні, бо ми відпочиваємо/готуємо/прибираємо/не планували гостей" або просто ні. Якщо я запрошую - купуємо і готуємо разом (всі друзі знають мої особливості в плану куховарення). Якщо хтось без запрошення спитає, чи хоче прийти - якщо я не хочу, то ні, або ненадовго, або "в мене неприбрано, шерсть літає, посуд немитий, в холодильнику порожньо, але якщо тебе це не лякає - заходь, чай-кава є". І я спокійно ставлюся до відмов і пріоритетів, бо поважаю чужі межі приватності і заодно не парюся, хто що про мене подумає. Навіть сусіди навпроти, з якими в мене дуже класні стосунки ( допомагали мені, коли в мене пробували двері зламати, я в них цілий день відсиджувалася, доки зломщика чекала, щоб відкрив, а за той час годували мене, поїли кавою, телефон-комп-куртка-шапка-гроші-все що хочеш, всілякі дрібниці з ремонтом, забирали "на перетримку" лахи, хоч в самих місця мало), завжди подзвонять перше по телефону, а потім в двері. І так само спокійно ввічливо випровадять мене, якщо я в них зависну або невчасно зайду.
Забилам-би саму себе... Знаю, що український менталітет не допускає навіть озвучення єнчої думки , коли вже все вирішено і треба тілько здати гроші.... злюся , бо не вартувало то моїх нервів тим більше тепер .... Але ще більше розумію, чому так живемо......Фух- видихнула, йду вперед !!!!
Забилам би себе за невміння контролювати власні емоціі... Я не вмію не звертати увагу на думку оточуючих... Ідкі слова засідають в голові і виідають мене з середини... Я розумію що дарма витрачаю своі нерви і треба просто з усмішкою ставитись до чужих випадів, але не вмію... В оту конкретну мить коли треба правильно зреагувати, промовчати і йти далі, нічого не виясняти, я нервуюсь, стресуюсь і застрягаю в тому негативі... Бачу що треба працювати над собою , своєю реакцією на чужий неадекват... Але далі слів справа не доходить... Забилам би себе за це... Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
ржака Уявлю якби вона подивилася на ситуацію в бізнесі і з нерухомістю Добре що видалили, шкода жіночки. Пусіка. Реально маю бажання порубати на кавалки. Поки мене сьогодні не було вдома, намастив Цезарові писок метиленовою синькою, а той наплював по білій плитці і по паркету . Чоловік намагався відмити, тільки порозтирав. Мила, терла, розчинником, горілкою - як мертвому припарки. Всьо в синіх плямах
Забила бим інтернет провайдера. Думала прийду додому, перегляну якесь хороше кіно, поки чоловік на навчанні. Ага... щассс. Нету нема, реакції на мої смс теж... Сижу з 3g, чекаю.
Забила б тих хороших людей, які не цінують чужу працю і крадуть чуже! Якась сволота, скосила всю нашу траву для кролів (спеціально посіяну, одобрену і доглянуту, 10 соток). Мама спеціально в ліс їздить, по кущику молочию шукає, щоб наше підросло, а сьогодні приїжджає на поле - все скошено і зібрано! Ну як так можна? Відразу видно що людський город, що то все оброблено...
@Hermi мені здається, що Ви вже колись про таке писали. А не можна якось в людей попитати може хто що бачив? То така порода рагуляків, вони добре бачать, що то чуже, ну але в нього вагомий аргумент, йому треба, і хоч трісни.
писала, але тоді кусок вкрали, а потім ще звинувачували що їхні кролі здохли (ми ту траву від мошки покропили). Кусок то одне, а щоб отак з самої весни все поле скосити, то треба ще вміти. Розумію коли там мішок вкосили там де вже почали...а тут та трава ще толком не виросла... мало ймовірно що хтось бачив, то за містом. Якщо хтось є на полі, то в тому керунку всі один одного знають і чужі при комусь не пхаються, бо 100% по вухах отримають в нас таке неписане правило, побачили що хтось чужий на городі господарює, відразу виганяємо, бо там і вся городина росте, і садки люди мають...
Вона за один раз не відтирається , але з часом змиється , навіть з одягу дітей за 5-6 разом мені відпиралася !!! Ще попробуйте засоб для миття поверхонь польським Титаном або лимонною кислотою чи гірчичним порошком ..... Тільки якшо не відмиєсі, то не рубайте на кавальчики
... осіб, які звертаються на "ти" до незнайомих людей. Я, звичайно, розумію, що виглядаю молодше свого віку, але ж не на 12!
дуже не люблю людей, які відповідальність за своє життя спихають на всіх, кого тільки завгодно, але не на себе