Здоров'я під час вагітності та після пологів (2)

Мій не був присутній на обох попередніх пологах. Тобто я сказала, що то останній йому шанс. Ні, він не розуміє чим може мені там помогти. Тобто він привезе, є у лікарні, прийде вже як народжу, останній раз поміг мені підмитися (бачила ШОК у його очах). А далі він не знає чим мені помогти і впевнений, що усім там тільки заважає. Заставляти не буду, бо мені "обов'язаловка" не треба. Ну такий він.
А на якісь мої скарги по вагітності:"Ну ти лікарці сказала? То треба щось робити" ЩО? То є вагітність. Та пожалій мене просто! Кракаділ!
А бісить, коли зараз каже:"Давай з'їздимо, давай подивимось, давай пошукаємо щось" (типу у квартиру, ми після ремонту). Та я ледь рухаюсь! Забув? А я не забуваю! Йому добре.

 

ооо таа, того бракує найбільше!!!поки не скажеш прямо "пожалій мене" не доходить хоч ти трісни!!черстві хлопи

 

Ох, які ми і наші чоловіки всі різні. Мій навпаки деколи жалінням дратує - наприклад зберемось десь піти, а він 100 раз питає чи я точно хочу, чи мені не тяжко. Коли я від того вже починаю нервуватись, то каже: "Та мені тебе так шкода, ти така неповоротка зробилась"

На пологи не відмовляється йти, але щось про них дізнаватись зовсім не хоче. От за то я так добре злюсь, бо потім буде: лікар сказав - так і роби. Я вже йому протокол про нормальні пологи і книжку "Вчимося народжувати" в зуби дала, розділи повідмічала, а він і то не хоче читати. При тому, що читати дуже любить і читає дуже скоро - міг би за годину-дві прочитати і збутися мене)

Що тут скажеш: кожен чоловік при вагітній жінці має за що кракаділом бути.

 

а мій чоловік подивився, сказав шо там якісь страшні картинки і втік від мене подаліну я більше не заставляю...але хочеться щоб він хоч трішечки цікавився тим процесом, то ж можливо раз в житті таке бути дано,може такого з нами більше не буде....а він то не розуміє, от бурундук

 

@kykysia ,ви просто живете цим усім останні місяці, чуєте малюка під серденьком, а чоловіки ніби й тішаться,і чекають,і люблять ту дитину, але то для них ще трохи абстрактно. Далеко не кожен чоловік навіть після пологів любить дитину безмежно.То у них приходить з часом.І це не є щось страшне,катастрофічне,погане-ну такі вони є.Більшість з них)

 

Мій чоловік теж особливо про роди нічого не читав, я лише йому вибіркові статті поскидувала про початок перейм, що якби я почала тупити, то хоч він знав що робити)) Але... Не пригодилось Планові пологи мали бути 22 березня. В ніч на ту дату почав нити живіт і боліти спина. Зранку я подзвонила до лікаря і вона сказала приїхати з манатками. Приїхала. Розкриття нуль, хибні перейми і не пустила додому . Минає 27ме березня, я все ще з животиком і чекаю народження ляльки, але у пологовому ... І як тут нормально сидіти, лежати, і тд.. Сидиш і чекаєш, і відповідаєш на купу повідомлень і дзвінків типу : `Ще нє? А коли? '

 

Дівчата, а коли рекомендується санація родових шляхів? Бо лікарка з жк брала мазок на бакпосів зі словами: "Як щось висіється, то може буде потрібна санація". Я щось ніколи на цю тему нічого не чула, в інтернеті інформації, якій могла б довіряти, щось теж не знайшла. А хочеться розуміти, коли ця процедура виправдана, а коли - ні.

 

Наш татко спочатку "не вникав"
А останні 2 місяці щось вже сам вичитував, мені розказував що він начитався.
Роди спільні спочатку не розглядали, потім я його просто запитала - і почула: "точно не піду", після кількох історій знайомих друзів-чоловіків як це круто, і зовсім не кошмарно таки передумав вже ближче до кінця він сам сказав що мабуть таки піде))
Ну і на родах домовлялись що буде на початку і в кінці, я і сама так хотіла.
Але потім так "втягнувся" в процес що взагалі не вийшов хоч я його і виганяла)))
А тепер дуже тішиться і пишається, що він перший побачив дитинку і сам перерізав пуповину.
Так що те, що зараз він не хоче, ще не означає що так буде і під кінець вагітності.
Може серед знайомих є ті хто народили разом і задоволені, нехай поділяться досвідом позитивним.

 

Ми народжували разом. Я хотіла, а його думки не знала. Тобто він так, 50 на 50. І я була впевнена, що на потугах чоловік вийде. А сталось так, що він був від початку до кінця, ніхто його не виганяв, а він і не йшов з родзалу. І мені було добре, бо він дуже допоміг, і воду давав, і голову мені тримав, і командував разом з акушерами, і бачив, як мала виходила, пуповину перерізав. Так що я за присутність чоловіка на пологах, але, знову ж таки, кожен випадок індивідуальний.

 

Мій чоловік відразу казав що піде зі мною народжувати, але тільки на період перейм. Я цілу вагітність просила його щось почитати і подивитися відео про пологи. Відповідав що ще має досить часу. 28 лютого я вже в планшеті загрузила відео про природні пологи, пообіцяв ввечері подивитись. В 20.30 ми вже були в родзалі) Відео так і не бачив. На пологах був до кінця, пуповину перерізав. Так що не варто хвилюватися, до пологів ще все може змінитися.

 

Ближче до пологів все зміниться, от побачите !!! Я постійно казала чоловікові , що без нього не піду, бо вмру зі страху.... Він якось спокійно реагував , книжок не показувала, один раз фільм подивилися . Чоловікова мама і бабця троха протестували, шо хлопові там нема шо робити ... Мої батьки шо я собі думаю, хочу потім хлопові сі змерзіти після родів, то тобі не по телєвізору сі дивити, то вживу будеш родити ....Але я сі вперла, як баран ... Реально був момент на потугах , коли я не чула ні лікарки ні акушерки , тільки голос коханого чоловіка сприймала на рівні підсвідомості і то врятувало ситуацію, бо я відключалася .
Потім питала , чи було йому важко і чи якісь моменти були неприємні. Казав, що єдине що він неготовий був побачити , то плаценту ... А вже на других пологах, то вже всьо знав , лиш шкода йому було що поки перевдягнувся, то синочок вже кричав ... бо я ж приїхала з повним відкриттям ....

Присутність чоловіка відкриває друге дихання, бо це надійна опора !!!

 

І я сюди понити прийшла. Таки вік має значення. Перші дві вагітності були абсолютно безпроблемними. А зараз моі проблеми зі здоров'ям ростуть як сніжний ком, що котиться з гори... Як я той час переживу, чесно, не знаю. Тому просто живу сьогоднішнім днем. Бо перспективи не дуже тішать. Вже більше місяця хворію. А ще моя проблемна спина не відпускає(((. Де я тільки не була. Але хто мені зараз щось може помогти? Сьогодні ледве долізла до басейну. Попустило на годину. Тому завтра знову лізу. Але кашляю, і лікарка заборонила(. А я вже просто не витримую. Я за місяць відвідала лікарів більше ніж за п'ять років останніх. Так що навіть оптимістка впадає в маленький розпач. Але все так не буде.

 

І ще маю питання. Від вчора маю ще одну проблему: ніби корч ногу схопив за литку нижче коліна. І не відпускає вже більше доби. Не болить без перестанку, але майже весь час. Зараз проблеми зі спиною. І той корч може бути від неі. Але ніяк не можу його позбутись. Хтось таке мав? І ще питання - чи хтось колов траумель під час вагітності?

 

Великий палець на нозі пробували на себе тягнути ???
Ще я забула , що на кашель дуже добре їсти пергу , я перші два місяці їла, то не мала токсикозу і добре чулася, а потім після грипу мене від перги відкинуло....
На біль спини добрий є аплікатор Ляпко, він знімає напруження і біль .... і мамі від болю в спині ще + роблю мазь крем від обвітрювання шкіри рук змішую з олійкою майорану

беру в
SoloGalka

Але то все треба питати лікаря і зважувати чи можна чи ні .....

Віддавайте ситуацію в Божі руки ... це єдине , що мені помагає прожити день. В мене токсикоз пройшов, але сонливість така , що нічо не помагає + їсти не хочу... навіть якщо не їстиму пів дня , то голоду не відчуваю.... але тоді сили нуль...Тому щодня напихаю себе їжею три рази на день ... поміж прийомами їжі заставляю їсти хоч трохи фруктів та й отак .... Але мала таку саму першу вагітність з донечкою, то єдине що заспокоює, що один раз подолала і другий Бог допоможе !!!

 

А мен таки минулого тижня вночі теж схопив, і то так добряче боліла в низу нога, там де ікри, ще два дня після того, потім само по трохи пройшло....

 

Я реально вже випробувала всі методи. Мене немов заклинило на тому корчі. У двох точках: на литці ззаду і на верхній чверті) сідниці. І все то з одного боку. Аж такого різкого болю, ніби ось він мене схопив не було, просто почало боліти, і не відпускає. Сьогодні вже третій день, полегшення не спостерігаю(. Вночі взагалі спати нереально. Як я тільки не клалась), і чого тільки не підкладала. Найгірше, що болить коли лежу, коли стою, коли ходжу (зараз я схожа на знак питання), і переважно коли сиджу. Ніяк не знайду позу, у який легше. А кашлянути - то просто дуже різка біль, тому кашляти я зараз дуже боюсь). Ніяк не можу зняти цю напругу м'язів. Я ніби стиснута на максимум. Не можу ніяк розслабитись. Трішки легше в басейні, але ногу там все одно зовсім не попускає(.
Відносно аплікатора. Була в четвер у лікаря, що ставить голки та п'явки. Сказала, що це зараз для мене заборонено. І аплікатор у тому числі. Не хочу ризикувати. Хоча не бачу у ньому нічого аж такого злого. Якби мала дома, то точно б пробувала. Я вчора навіть 100 гр вина випила, думала захмілію і відпусте))). Але я така напружена, що мене зовсім не погребло. Аж дивно.
А пергу я їм від першого дня. Якось купили не плановано. А потім прочитала, що дуже корисно). А ще їм варення з шишок. І чай літрами.
Відносно покластись на Бога). Тільки це мені зараз допомагає, бо інакше б не витримала. Але та біль мене просто виснажує. Черговий візит до лікаря заплановано на вівторок. Як дочекати? А ще чоловік у відрядженні. А в мене 2 дітей і пес. В школу, зі школи, їсти-пити-уроки. І пса вигуляти перед сном і з самісінького ранку. То є завдання чоловіка). Я сьогодні не встигла і мала калюжу (сама винна). А діти в бабці були. А ще я завтра на концерт маю йти. Так чекала), хотіла. А зараз якось все не так:спина, чоловіка нема, настрій "хочу вже терміново до лікаря і щоб мене ніхто не рухав".
Але життя продовжується і завтра буде класно) (кожен день чекаю на полегшення).

 

Аплікатор стимулює імунітет + покращує кровообіг, то можливо лікар і права, не вартує ризикувати ....

а до Олега вертибролога пробували звертатися ??? Знаю, що вагітним також робив м"яку корекцію....

 

Заборонили мені наразі будь-які масажі(((. Тому вчора лише вправили і все (знову було зміщення, але вже двох ніг, чого ще до того ніколи не було). Думаю, то через кашель, можу від нього смикнутись. А сьогодні зранку в мене була просто панічна атака - нога боліла страшно. Я сама, і двоє дітей. Так якось розгубилась. Стояти не могла. І що ж я зробила - сіла в машину і повезла дітей до школи))). І чудо - в машині взагалі не боліло. А потім до мами. Вона мені натерла ногу сумішшю перцю та смальцю). Добре так гріє, і менше болить. Ще дозволили мені Магне В6 та мазь Траумель С. І лежати! А я не можу, бо болить! Дуже розтровлась через заборону будь-яких масажів, бо відчувається мені, що то саме те, що треба(. Ну але як ні, то ні. Треба позитивних емоцій, бо я щось останні пару днів лише накручую себе (просто біль заполонив усе, особливо коли є нопоаносправною). Але я точно знаю, що все буде добре), вже завтра буде краще!

 

Ну що, і знову я тут). Ті корчі мене не відпускають. Це просто якийсь жах! Спина не болить, кашляти перестала через страшну біль))). А від тих корчів ніяк не відкараскаюсь. В когось таке було? Воно періодично хапає, а потім після того болять м'язи, і знову хапає, і знову болить.... Сьогодні таки вилізла до церкви: машиною під сам вхід, вся служба сидячи, до машини ледве дійшла(. Потім ще в центр на обід заіхали - та ж сама історія, ледве долізла. Чоловік на то все глянув і завіз на Топольну до чергового невропатолога. Нічого нового не почула - лиш порадили поколоти траумель. Моя гінеколог по телефону ще раніше сказала, що нема потреби (вона мене просто не бачила у такому стані). Хтось колов? У мене вже 15-16 тижнів. Бо я вже не витримую, панічно боюсь тепер з дому йти). Навіть у машині почало хапати. Магне п'ю, банани їм, на сонечку сиджу). І ще порадили їсти глюконат кальцію. А я вже навіть не знаю, що маю робити, бо чого я тільки не п'ю(.

 

У мене таке бувало, що корчі тричі за ніч хапали. А потім нога ще пару днів боліла і не відпускала, що ледве ходила. Також дуже переживала, але моя лікарка мало що рекомендувала, лише Магне пила, але з часом тьху-тьху пройшло. Чи то період такий був чи то справді таблетки допомогли- не знаю. Вночі інколи рятувала ногу від корчу коли натягувала пальці на себе, тільки так рятувалась. Але то треба дуже швидко реагувати, бо секунда діла і вже "ломка ноги" гарантована.