Їмо раціонально і худнемо, рекомендації, поради, досвід

Тема у розділі 'Смачний тарільчик', створена користувачем Mirabellka, 18 Лютий 2013.

  1. labisqwee

    labisqwee instagram: ukrainian_en_vogue

    Так, фізика каже, що так. Якщо не худнете, то, скоріше за все, дефіциту нема.

    Загальноприйнята формула десь така (їх багато, але всі мають приблизно той же результат, мені ця здається зваженою і доброю):
    КА*(655 + 9.6*вага в кг + 1.8*зріст в см - 4.7*вік в роках),
    де КА - коефіцієнт активності:
    КА = 1.2, сидячий образ життя
    КА = 1.38, 1-3 легкі тренування на тиждень
    КА = 1.55, 3-5 помірної інтенсивності занять
    КА = 1.73, 5-7 дуже інтенсивних занять
     
    • Корисно Корисно x 2
    • Інформативно Інформативно x 1
  2. kristas

    kristas Well-Known Member

    Та процес ніби іде, з поперемінним успіхом :) Просто коли я важила під 90, то все було значно простіше і швише...а зараз кручусь навколо 60.
    Хм. Ну ніби і не є так зле - 1960 . От коефіціїнт, я розумію, що це теж дуже приблизно. Я займаюсь по ДМ, її півгодинні тренування 3-6 на тиждень. Робота офісна, на день проходжу в середньому 2-5км. Я так розумію, мій коефіцієнт - 1,38?
     
  3. labisqwee

    labisqwee instagram: ukrainian_en_vogue

    Так, заняття помірної інтенсивності - то більше про силові тренування.
    Звичайно, що чим ближче Ви до бажаного результату, тим важче падуть останні фортеці =) Це ж у всьому так. І ще, не знаю, чому всюди спостерігається така зосередженість саме на вазі, вона показник відносний і в справі виточування тіла не дуже інформативний. Якщо не стоїть питання про схуднення калібру кількох десятків кг, то логічніше орієнтуватися на об'єми і візуальне враження, а не на вагу. Це вбереже Вас від зайвого хвилювання про неважливе.
    --- дописи об"єднано, 18 Січень 2017 ---
    Від 90 до 60 це вже успіх, безумовний!
     
    • Подобається Подобається x 2
  4. kristas

    kristas Well-Known Member

    Дякую :) я то розумію, хочу втримати і покращити результат.
    Це точно.
    Останнім часом так і роблю, бо розумію що навіть скинувши ті ніби то зайві кг, я не побачу того, що хочу. Впринципі параметри не такі і критичні. Хочеться просто якось то все вже до ладу привести :)
     
    • Подобається Подобається x 2
  5. Bubochka

    Bubochka Well-Known Member

    Підкажіть будь ласка де купували книгу? є вона на українській?
     
  6. Rona

    Rona Мама-йожик

    @Bubochka не купувала, знайшла в електронній бібліотеці Bookmate. Українською не зустрічала.
     
    • Подобається Подобається x 1
  7. labisqwee

    labisqwee instagram: ukrainian_en_vogue

    @Rona таки знайшла в неї, що шукала:
    Миф о сахарной зависимости (часть вторая, научная).
    Розчарувала мене ця стаття, на жаль. Попри назву, в ній науки якось мало. Що пише Броннікова: цукор не єдиний і не найсильніший тригер допаміну; досліджень про вплив цукру на поведінку людини всього два (станом на вересень 2015) і вони недостовірні, а висновки по них зроблені неправильно. Пишучи про цикл допамінової залежності, вона не наводить жодної статистики і цифри, який саме конкретний вплив на вироблення допаміну у цукрів і в інших продуктів.
    Тепер дивимось, що є насправді.
    Спочатку я навскидку пошукала дослідження, які напряму стверджують алкоголеподібну залежність від цукру. Перше-ліпше, що знайшла: університет Прінстону, Bart Hoebel, 2007 рік (!), публікація в The Journal of Nutrition: "Голодні миші, які наїдаються цукру, отримують допаміновий сплеск у мозку. Через місяць структури мозку у мишей адаптуються до підвищеного рівня допаміну, демонструючи менше тих типів допамінових рецепторів, які вони мали раніше, і більше опіоїдних рецепторів. Ці допамінова і опіоїдна системи задіяні у механізмі мотивації та винагороди, а також у системі контролю бажань і вподобань. Подібні зміни спостерігаються у мозку мишей під дією кокаїну та героїну."
    Далі. Експерименти Margaret Rice, університет Нью-Йорку, 2011, публікація в Neuroscience: "у мишей відбувається різке підвищення рівня допаміну (на 22-50 відсотків) при підвищенні активності інсуліну."
    Університет Сан-Паоло, Victor Mangabeira, 2014, публікація в Physiology & Behavior: "Споживання цукру провокує поведінковий стан, схожий на той, який викликають узалежнюючі субстанції."
    А отут просто промовистий довгий список подібних досліджень: Zuckersucht – Wikipedia
    Їх не два. Вони охоплюють період від 80-х і донині. Їх фізично неможливо стільки замовити і наманіпулювати, та і нема кому і нащо. І головне - це все дуже шановані видання і інститути, щоб опублікувати таку роботу, недостатньо просто щось поробити з мишами і щось про то вигадати. Публікації саме в цих виданнях, до речі, спричинили свого часу поширення ідеї інтуїтивного харчування і пробили йому дорогу до офіційних наукових кіл. Якби пані Броннікова заперечила цій лавині доказів якоюсь сенсовною статтею хоча б у одному з цих видань, я б мала більше підстав їй повірити у питанні цукру, ніж тоді, коли вона просто про це пише у свому російськомовному блозі, де не треба посилатися на наукові аргументи.
    Такщо залишуся при свому інтуїтивному підході до картоплі, а з цукром тільки дисципліна, тільки хардкор =)
     
    Останнє редагування: 19 Січень 2017
    • Подобається Подобається x 3
    • Інформативно Інформативно x 1
  8. Rona

    Rona Мама-йожик

    @labisqwee поговоримо через 5-10 рочків, до чого той хард-кор призведе ;) і та, "баба Яга" все ще йде своїм шляхом, бо там де хард-кор вже була.
    Дарма ти відкидаєш книгу, там дуже гарно пояснено причинно-наслідковий зв'язок. І як з тим жити в мирі. Ну то таке. Значить так має бути.
     
    • Подобається Подобається x 2
  9. labisqwee

    labisqwee instagram: ukrainian_en_vogue

    @Rona Не відкидаю, чому ж, ні книгу, ні саму ідею. Просто я й ці всі факти і докази на тему цукру теж не можу проігнорувати, а те, як легко авторка це робить, означає або її необізнаність, або свідому упередженість. Жодне з двох не додає довіри до конкретно її позиції - мені важко зрозуміти її мотивацію написати відверту неправду навіть про ті ж ніби два дослідження. Це так, думки вголос, а не анафема =)
     
  10. Rona

    Rona Мама-йожик

    @labisqwee а якщо не обдумувати все на світі, а довіритись собі? Не співставляти факти, дослідження, очиститись від догм, установок, і глянути на то все чистими очима, серцем? (То я і до себе теж, і не лише про їдження.)
    Твою позицію розумію, має місце бути, та дозволяю собі вибирати інше, бо мені отак добре і спокійно (в залізних лещатах "без солодкого" вже була, там не є добре, мені). На сім кланяюсь і припиняю брати участь в диспуті :)
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  11. Olena Korsyka

    Olena Korsyka www.time4shopping.com.ua

    Вважаю що можна їсти все , але по трошки. Коли ми собі щось забороняєм, тим більше цього хочемо. Тому так часто дівчатка і зриваються з дієт. Головне підібрати собі,яке харчування Вам найбільше підходить, можливо роздільне, можливо сподобається рахувати кожну калорію яку зїли, можливо просто не їсти після 18.00 . І коли Ви підберете собі підходящий для Вас режим споживання іжі, тоді думаю і почнуться результати в схудненні.
     
    • Корисно Корисно x 1
  12. synuchechka

    synuchechka Well-Known Member

    В тему цукрових дебатів-Сахар/that sugar film прекрасна цукрова документалка
     
    • Подобається Подобається x 1
  13. Orman

    Orman Модератор-бомба

     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  14. Rona

    Rona Мама-йожик

    @Orman не знаю, а де це видно? Думаю, що зазвичай до цього доходять експериментальним шляхом, коли дієти не приносять бажаного результату. Або не доходять і опускають руки. Думаю, що відносини з харчуванням не такі прості, як може здатись на перший погляд і простою залежністю від якогось продукту тут не обійтись. До прикладу, йду сьогодні по ринку, між рядами і вигулькує думка в голові: "а щось смачненьке купити!", то з дитинства фраза, батьки не приходили з магазину без чогось смачненького. І цим смачненьким називали як правило випічку, солодощі і т.д. Тепер доводиться виловлювати такі речі як рибку з мутної води. Роздивитись що воно таке, звідки взялось і відпускати плавати.
     
    Останнє редагування: 21 Січень 2017
    • Подобається Подобається x 1
  15. Rona

    Rona Мама-йожик

    Ще одне, про вспівставлення фактів. Так мозок влаштований, якщо порівнюватиме різні, то віритиме тим, які ближчі його точці зору. І піди розберись тут.
    Ще на останок. Якщо я думаю, що в мене є залежність від цукру/бульби/огірків/грибів, то вона в мене буде і ніде не дінеться допоки я так думаю. Якщо я думаю, що я груба - то я груба. Як я думаю, так і є. Гавтоматично. якщо я зміню думку, почну думати, що я в чудесній фізичній формі, незалежна від певних продуктів, їм збалансовану корисну їжу, то поволі-поволі це стане реальністю. Не само, почнуть ставатись такі ситуації, які цьому сприятимуть. Перевірено.
     
    Останнє редагування: 21 Січень 2017
    • Подобається Подобається x 1
  16. labisqwee

    labisqwee instagram: ukrainian_en_vogue

    Річ у тому, що воно стане реальністю за ще одної умови: я буду також і харчуватися правильно / займатися фіз.активністю в об'єктивній реальності. Сила думки добра тоді, коли вона - бонус до дії, а не єдина зброя.
    Це я і маю на увазі: знаючи, що є всі підстави для біологічно залежності від продукту, я її лише як таку і сприймаю. Ту, що складна, але цілком мені під силу. І вона не буде тривати вічно, бо я в неї не вірю як у вищу сутність, вона не установка і не догма, думати про це - не проблема і не нагнітання. Це як з ангіною: щоб захворіти, не треба повірити у вірус, і щоб вилікуватись, також не треба позбутись віри в те, що в мене ангіна. Саме так я то і бачу - як фізичний стан, який підтверджують факти, а не я змову, в яку просто сліпо вірю.
    --- дописи об"єднано, 21 Січень 2017 ---
    Як покопатися, то й інтуїція каже нам те, що ми більше хочемо почути, а навіть коли не так безпосередньо, то з нею не все одно не усе так чисто і просто: вона теж має передумови і тригери. Мені теж слова про незадумування і довіру собі здаються потенційною індульгенцією не думати взагалі, а паралелі з аскезою - сильним перебільшенням: свідомо відмовитися від просто білого цукру (і їсти при тому фрукти ітд.) - далеко не найважча і не найбільш саможертовна на світі річ =)
     
    • Подобається Подобається x 1
  17. Rona

    Rona Мама-йожик

     
    Останнє редагування: 21 Січень 2017
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  18. Багіра

    Багіра Well-Known Member

    @Rona може то не інтуїція, може то здоровий глузд і раціональне бачення?)

    Надіслано від мого SM-J700H, використовуючи Tapatalk
     
  19. бетменша

    бетменша Well-Known Member

    в тему про цукор) Нині стартував новий флешмоб від Аніти Луценко. 14 днів без солодкого. Я вирішила приєднатись, бо м"які методи на мене не діють. І так була зайва вага, а за останні 7-8 місяців набрала ще(( капець якийсь. Тому питання: хтось брав участь у попередніх флешмобах? Як протримались, які результати?
     
    • Подобається Подобається x 3
  20. Jusi

    Jusi Ловець емоцій

    Я брала участь. Чудовий флешмоб, завдяки йому в мене зникла залежність від солодкого :connie_pull-pigtail Протрималась 14 днів, навіть і не хотілось, така була сильна мотивація від Аніти.
     
    • Подобається Подобається x 3