Відповідь: гроші: спільні чи особисті? відколи це думка "нормальна" якщо за неї більшість та й ще в нас на форумі? щоб знати як в інших, щоб почути чужі аргументи і або переконатися в своїй правоті, або змінити свою думку, або щось нове довідатися п.с. а для чого форум взагалі по-вашому?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? За двi сторiнки я бачу тiльки одну вiдповiдь про "окремi грошi", все решта про спiльнi. (Через поломки з "цитатами", немаю часу бавитись в цитати) але дописи #1, 15, 16, 17 i 18 (Катi ви тоже там) кажуть що "окремi грошi" це дивно. Тобто з 20 дописiв тiльки один за "окремо" значить 19 за "спiльно" значить "спiльно" це є бiльшiсть. Плюс ця тема була гарно обговорена у Львiвському форумi... буде час, пошукаю лiнк. Тiльки там бiльше людей приймало участь в обговореннi. Як на мою думку то це все одно що питатись "я сплю на лiвому боцi, а знайома спить на правому, як має бути правильно?" Яка рiзниця в iдеалi чи не зовсiм в iдеалi як iншi сiм'ї ведуть свiй бюджет?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? я не знаю про що ви.... я переконана що людині нормально все те що передбачено для неї природою - інше ненормально, навіть якщо так думає більшість а соціум мав би підтримувати те що для нас нормально від природи наш не підтримує, це ненормально, але з цим необхідно рахуватися, бо ми живемо в соціумі але це офтопні думки вголос якщо по темі: якщо віруючі люди беруть шлюб і кажуть що спільно має бути і радість і біда, то чого ж гроші окремо? мені просто цікаво а невіруючі керуються чимось іншим при вирішенні цього питання мені теж цікаво чим тому я вирішила це для себе з*ясувати, хоча з*ясувала дещо інше
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Гроші приходять на карточки і так чи інакше, а зробити їх спільними проблематично. У моїх батьків завжди були гроші спільні, навіть швидше вони всі були у мами. Мені такий контроль не потрібен. Не дивлячись на такі традиції я відчуваю, що схожий контроль "не моє", така схема стосунків ДЛЯ МЕНЕ неприродня. Плюс - для мого ЧОЛОВІКА, хоч він хотів би контролювати. Очевидно це ще тому, що ми в досить дорослому віці одружилися, маємо свої погляди на серйозні покупки. Тому, щоб нікому образливо не було - десь по черзі витягуємо кожен зі своєї кишені. Хіба суто його чоловічий обов"язок, бо так йому хочеться - квартира-продукти. Готівка так - лежить на спільній купці. Хочу просто сказати, що не купка робить гроші спільними, а однакове бачення свого (звісно спільного) майбутнього та витрат, пов"язаних з ним Цього досить, щоб сім"я з різними рахунками почувалася захищено і комфортно.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? неправильно рахуєте в дописах 3,4,7 ... говорилося, що частина грошей спільні, частина особисті а це не те саме що всі спільні чому ви так гостро сприйняли цю тему? таке враження, що вас це питання хвилює більше ніж мене щодо мене, то "купка" було не в буквальному розумінні, а швидше в переносному йдеться взагалі про всі гроші: і готівку і на рахунках є сім’ї де чоловік не знає скільки заробляє дружина і навпаки це вже ненормально, це як чужі люди, імхо я би хотіла мати трохи грошей окремо, але в нас так не заведено вдома тому я задумалася чи не погіршить це стосунки? :confused:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Тішусь, що бачу Вас. Так в тім і річ, що кожна сім"я інша і існують однаково успішно різні форми розподілу тих коштів .так, комусь - погіршить стосунки заначка, а комусь просто зніме непотрібний головний біль (замість випрошувати в чоловіка на косметику, або в жінки - на пиво). Тому я думаю, що це так само дуже індивідуально і вирішувати тим двом людям у сім"ї. ІМХО, ІМХО, ІМХО. я таки не все суспільство. Хоч в тому плані мала я десь суспільство коли формую СВОЮ СІМ"Ю, направду
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Щодо природнього. Оскільки багато наших поведінок та рефлексів сягають коренями в далечезне минуле, коли хлопці бігали по лісах у пошуках м'ясв, а дівчата сиділи вдома з дітьми та іншими дівчатами й займалися збиральництвом чи простою городиною, то там аж так дуже спільного не було. Чоловік приносив м'ясо й обмінював на те, що назбирала жінка. Саме обмінював, а не вони разом ділилися. :confused: Щодо віруючих. Знаю ДУЖЕ віруючих людей, котрі мають розподілені гроші й оплати за послуги. Чому? Бо не всі вміють добре грошима розпоряджатися, мають різні спокуси й можуть неправильно розпорядитися сімейним бюджетом. Причини є різні. Знаю також сім'ї, де весь бюджет цілковито контролює жінка, бо чоловік до того голови не має. Працюють обоє, він заробляє гроші, але завжди питає в неї, на що можна, а на що ні, ну бо інакше ситуація може бути дуже трагічною. Так що нема одного перепису для віруючих людей чи для невіруючих. Віруючі свідомі, що гроші - то така ж спокуса, як і багато інших, тому якщо хтось у чомусь слабкий, то йому треба помочі, іноді саме такої, що він матиме свою окрему ділянку, за яку відповідатиме. Наприклад, платити за інет. Протринькав гроші на інше - нету нема. На наступний раз це дисциплінує. І воно справді працює для окремих сімей, і на їхню віруючість це не впливає. Так що те, що віруючі мають виключно спільні гроші - це ніщо інше, як звичайний стереотип.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Лілю, прочитала і поставила би +1000000. Взагалі не розумію у чому суперечка???:confused:Кожна сімя - то окрема "держава" і в кожній з них свої звичаї, звички і закони. Напр. в нас теж всі гроші спільні - незалежно, яка ситуація в кого з роботою. Ми на початку кожного місяця складаємо список обовязкових витрат + приблизно на їжу і т.д. Решта лежить собі і кожен бере на що йому треба. То в нас так. Нам так зручно. Але то не означає,що якщо в когось по-іншому то це "ненормально", незвично - можливо, але не "ненормально". Для кожного нормально - ненормально різні поняття. То для чого сперечатися??? В мене так, в когось по-іншому, ну і супер
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Наші спільні гроші завжди лежать окремо, звиняйте за каламбур:rolleyes: Просто вони лежать на "картках", думаю, що нема потреби їх знімати і складати в одну купу, а знімаємо по потребах і не маємо жодних суперечок стовно цього питання. Моєму чоловікові пощастило, що він не знав поки, як одноосібно утримувати сім"ю, а мені - що ще не була "утриманкою".
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Якось я готувалася до святткування Дня народження свого чоловіка. Прийшли гості і мій свекор із свекрухою. Що мене здивувало, те що вони прийшли кожен із своїми подарунками. А потім, мені чоловік розповів, що у них так у всьому: на їжу вони ділять гроші наполовину, так само за всі послуги... Мене це дуже здивувало. Можливо це є нормально, вона не звітувалася перед ним, як я перед чоловіком, нащо потратила гроші. Але все рівно, це якось дико.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Дико із різними подарунками??? ЧИМ? У мене мама, тато і брат теж приходять кожен із подарунком. І я коли купую подарунка чоловікові, то завжди Дарко від себе щось дарує. Ми з братом теж готували подарунки кожен від себе. ЩО в тому ДИКОГО? Ви не думали про те, що люди мають різні смаки, а відповідно різні подарунки - це не дикість, це нормальне бажання виразити себе через те, ЩО даруєш. Здивували ви мене. :confused:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? От до списку прiзвиськ для сiмей з "рiзними" грошима ще й додались "ДИКI". Отже весь список такий: - ненормальнi -дивнi -невiруючi -дикi Я багато дiзналась з цiєї гiлки, в основному про себе. Чомусь менi не пiднiмається рука писати що може тi у кого спiльнi доходи "неправильнi" чи "дикi"... У мене нема претензiй до того, хто як веде своє господарство, у мене є претензiї до того, що такi речi як ведiння свого домашнього бюджету, яке в принципi не мусить нiкого стосуватись, прирiвнюється до якогось атавiзму який треба здати в цирк i возити по свiту i насмiхатись.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Дівчатонька, та чого ви так чубитеся???.... дивно, дико, нерелігійно... ну сказала так людина, така її думка, має на то право, в кожного своє розуміння нормального і ненормального... Ми з чоловіко, коли йдемо в гості то теж купуємо спільний подарунок (за чоловікові гроші), хоча часом я купує ще й подаруночок від себе бо знайду річ, яку вважаю потрібною цій людині... От коли ми ходино ні різні свята до чоловікових батьків чи сестри, вони завжди скидаються з сестрою і сестра купує, а я кажу, що приходжу як ЛОХ, бо ні грошей не дала, ні подарунок не вибарала, тому часом купує щось від себе... Якби до мене прийшла сімя з різними подарунками, я б теж здивувалася, але однозначно не розстроїлася (подарунків ж два)... Дивним те, коли брат з сесрою дарують різні подарунки не є (про це писала Ліля), а от щодо сімї... то як мінімум не звично... (Кізонько це для вас)... Звичайно мене теж трохи давить суспільна думка про те, що гроші чоловік має давати дружині, або ложити в шухляду, але поки мені так добре, то чхати я хотіла (перепрошую) на всі стереотипи... Дівчатонька ви ж знаєте, що щастя не в грошах, і вже тим більше не в тому де вони лежать...
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Коли я вітала чоловіка свого, то Діма також мав подарунок від себе. Та й коли була маленька, завжди окремо від брата і сестри дарувала на ДН, вони так само. Але мама з татом......завжди разом, так само і ми малому, і моя свекруха зі свекром разом.... І те, що написала Zoryanka, для мене б теж було диким!!!
Як на мене, то роздільний бюджет - то до пори до часу...Я деякий час жила з 4-ма хлопцями (з гуртожитку друзі), то кожен мав собі окремо гроші і скидалися порівну на їжу, на комунальні, на якісь покупки для суспільного користування тощо...Але я як почала жити спільно зі своїм чоловіком (ми тоді ще не були одружені), то одразу ж свій навіть мізерний заробіток клала до спільної купки, а він вів бухгалтерію. При цьому він ЖОДНОГО разу не дорікнув мені, що я шось там потринькала, якісь непотрібні речі купила чи забагато на себе витрачаю. І бухгалтерію він веде й досі справно і скрупульозно, зводить дебет з кредитом до копійки. Він знає, скільки заробляю я, а мені розказує, скільки він приносить (в нього доходи йдуть впродовж цілого місяця, а не одною транзакцією). Я вільно можу розпоряджатися нашими грішми, він так само. Можливо, це тому, що ми не схильні купляти якісь дурниці нікому непотрібні. У нас чітко записано, на якій картці скільки грошей, відслідковуються витрати, надходження, позики...короче, ведеться професійна бухгалтерія, і це дуже дисциплінує! Щодо бюджету наперед, то ми пробували складати його на основі витрат по кожній категорії за останні 3 місяці, але ніколи ми в той бюджет не вписувалися, бо ми НІКОЛИ не відмовимо дитині у іграшці, яку вона хоче, чи всім нам у якійсь їжі, чи в одязі...А ще ми намагаємося не складати гроші метрвим грузом десь в ничку, ніколи не мали депозитів...гроші повинні працювати, і у нас вони працюють на покращення нашого побуту. Єдине, в чому спільний бюджет дещо незручний - це подарунки, бо коли ти маєш свої якісь відкладені гроші, ти з них можеш потайцем купити подарунок своїй половинці, а коли гроші спільні, то твоя половинка знає, коли і за скільки було куплено подарунок Принаймні в нас так...тому подарунки з якоїсь приємної несподіванки претворилися на планові завчасні покупки чи "чого б тобі хотілося? пішли купимо!". Брати/сестри частіше дарують подарунки окремо, бо для дітей то якийсь дух змагання: хто подарує щось краще, можливо, дорожче...В дорослому віці цей дух змагання зникає, гору бере раціональність. Останніми роками ми з друзями скидаємось на спільний подарунок, шоб кожен не ніс якусь дрібничку, краще купити шось одне, але краще і дорожче. З чоловіком ми також несемо спільний подарунок, інколи його купляю я, інколи він, залежить до кого ми йдемо і кому з нас вподобання іменинника краще відомі. І мені це видається цілком природнім, я навіть не задумувалася ніколи, що ми могли б прийти з окремими подарунками...То дійсно - кожна сім"я має свої закони.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Кізонько, не знаю, чого вас ото все зачепило. Якщо для мене, скажімо, якась ситуація дивна, то так і кажу. Кажу правду. Це не осудження когось іншого, це моя думка. Оргії для мене, скажімо, теж дуже дивно і не прийнятно, але ж ніхто не буде читати мроалі чи судити людей, які тим займається. Якщо це нікому не заважає, і усім від того добре, то чому б і ні.
Для сім'ї залежить чи дивно. Якщо до доньки чи сина, то нічого дивного у двох подарунках не бачу. :confused: Там же саме такий випадок описаний. Про те, чи різні подарунки у всіх випадках не говориться. Романів брат нам на весілля зі сім'єю приніс 4 дарунки. Чому? Бо їх 4 в сім'ї. Відповідно кожен мав у руках пакунок. Дивно? Я не бачу ніц дивного чи незвичного. Та знаю, знаю... Свекор і свекруха завжди дикі. :xaxa: Мої до мене теж із кількома подарунками приходять. Мама із тим, що сама зв'язала, тато з квітами. Ми із Романом теж часто ділимося. Я дарую подарунок, він квіти, чи цукерки, чи пляшку. Дуже часто такі подарунки однією людиною куплені, але подарувати кожен хоче з власних рук. То й завжди можна знайти компроміс. Саме через це у нас домовленість, що протягом такого часу я чи він рахунок онлайн не перевіряємо. Одного року було вже таке, що він мене за тиждень до Миколая запитався, на що це я витратила 50 дольців у магазині кави. Ну, дійсно... на що? :xaxa: Більше таких казусів нема. Бачив би він, скільки я цього року на подарунки йому потратила. Ех, раціональність, практичність... Із цього випливає, що дорослі стають нудними, передбачуваними... А я люблю різні подарунки від батьків, тому що в кожному подарункові відображається саме їхня індивідуальність, а не почуття обов'язку купити мені щось на День народження. Та і приємно десь глибоко в серці залишатися дітьми. Але не вбити ту дитину в собі треба вміти. Небагатьом дорослим це вдається. Тобто окремо - це вже неприродньо? :xaxa: