Продовження : - що там твій Трамп? Як поживає? - та вже трохи краще, але здоров*я його підвело.. - тобто? - ну.. в нього -кір. - о на маєш ! - ага.То нічого ,що він президент... кір він не перебирає...йому все одно- хлібороб ти (слово з букваря),чи президент.. - а чому ж тоді краще? - та бо ту парковку знесли і побудують нормальну. -а зовнішній борг як там? - а,він його вже віддав. - що весь? -ага, весь. Продав всі свої машини і вертоліт-та й віддав... тре нині ввечері чоловіка запитати- чи часом Трамп справді не розпродав увесь автопарк
Час до часу мені прилітають отакі анонімки). Незнаю, чого воно перевертає фото. Хто відгадає що і кому я маю дати?
Влад, хоч і не знайомий з творчістю Ляпіса кінця 90-х, але перли видає цілком в стилі його пісні "Ау". - Влад, відлипни! - Я не можу, ви - холодильники, а я магніт, ви одежа, я - реп"ях. хто не пам"ятає: "...Ты ромашка - я весна Ты жевачка - я десна Ты переносица - я гайморит Ты Испания - я Мадрид..."
Не перли, але таке: ридаємо з малим обоє, вірніше він мене розчулив просто завал. А все тому, що читаємо про те,як Тарас Шевченко наймитував і про його важке дитинство. Каже малий : -Це дуже сумно, мамо. Ой, я плачу. І Ти, також, мамо?
Щось розмовляємо собі з доціком (4р.) і я кажу, що коли мені тато купить машину, тоді і буду її возити, тут такий поворот: - Тільки ти не думай, що в тебе буде гарніша машина, ніж в тата!
Я вже писала, що мене інколи лякають дорослість думок мого малого: -мама, а для чого дорослі народжують дітей? - ну бо вони їх дуже люблять - як люблять коли в них нема на дітей часу? (я напряглася) - ну, ти ж знаєш , що інколи трохи більше часу, інколи трохи менше... -в нас в класі є хлопчик ( малий імя сказав), то його мама ні не збирає в школу, ні не забирає, уроки не перевіряє, читання з ним не читає , вона йому навіть вишиванку не дала !! - ну, його мама багато працює. В неї певно такий графік, і аж ввечері приходить..., але вона його точно любить..може цілує вже сонного,може гладить його, як він спить... - мама..! Для чого так заробляти, щоб не бачити своєї дитини ! Га? Нащо тій дитині такі гроші!! Дівчата, от реально - нащо ??п.с. це я зараз не про ту сім*ю...
Та то ж всяко буває. Мого тата дружина працює на заводі. Там позмінно. В школу малу не водила, бо яка б зміна не була - то не виходить. І грошей якби з тої роботи - лиш щоб вижити. Але як все життя так працює, й іншої роботи не розглядає. Дитині час приділяла, але отак в школі зі сторони теж певно виглядало, що її десь нема. А про "нащо?" - то в мене багато думок...ліпше не починатиму)
@Oleksandrochka , я ж написала, що , бо я не знаю її. І питатись про неї (Сім*ю) не буду ні в кого. Це приватна справа. Я про те - думки в дитячій голові. Мені страшно. Йому щойно 6.5 минуло.. Це я до того, що можливо комусь, зі сторони, читачу, виглядає,що от то я так головою махаю "ой-йойойй" і "но-но-но"..
Ну і щоб не офтопити. Прочитала переписку малого з бувшим його тренером. Телефон я його читаю,чищу картинки, фото і т.д. Він сам просить інколи прочитати що там йому написали...(розумію, що це поки що ) пишу коротко. Одному 20+....іншому 6+ - Павло, а ви знаєте - я почав їздити на великому велосипеді.! - О, Владик, ти молодець.Як виростеш, то будеш на великім джипі їздити.. - ні, не буду. - чому? Будеш. - великі джипи мають великий мотор. Вони не є економні. - ну ти будеш заробляти багато грошей... - все одно не буду. більше пального - більше диму. Забруднюють повітря. Я електормобіль собі куплю... - ти знаєш, ти говориш хорошу річ. Я задумався . Молодець.
Автомобільна тема рулить... - мама, а Тесла на мене сильно образиться, якщо я винайду телепорт ? - машина, та чому би мала ображатись? - не машина .....Нікола Тесла..., мам! - ну він точно не образиться - він помер ще в 2-гу Світову (далі пішов короткий екскурс що таке 2-гаСвітова...."назвався грибом - таксказать" )
казка мамі наніч,придумана моїм скарбиком: На одному базарі продавались покривала. Висіли собі поряд - розмовляли,дружили...Але так сталось ,що купили їх різні люди.. І покривала їм служили, але сумували і часто згадували той час,коли вони були разом. Час минав , покривала постаріли і в них зробились дірки, але все одно вони згадували один про одного. І так сталось,що їх віднесли наремонт до однієї кравчині! Які вони були раді!! Довго говорили і розповідали про своє життя. І то нічого,що вони були в дирках - їм було що розповісти один одному. П.С. дєвки, я ридала..
Обідали. Малий жує і трошки задивився собі про щось). - Ей, їж, а не мрій. -Я не мрію, я смакую смачний сир. Г- гурман
Сидить в туалеті. Дуже любить при тій справі розмовляти. Час від часу заходжу з меншим до нього. Перший діалог: - Нема місця. Животик каже: "Нема місця. Посунься, бульбочка, бо гранаті нема місця". Другий діалог: - Якби я мав друзів тут, я б не сидів на самоті. Пояснюю, що загалом похід в туалет інтимний процес і всі дорослі це роблять на самоті. - От якби я мав робота, я б не сидів на самоті. Він би мені все робив. Подавав іграшки, готував кашку і пластівці. Був би моїм помічничком.
В моєї Меланки всім заправляє животик. - Мама, мій животик хоче їсти! - Зараз загрію зупку. - Ні, животик хоче хлібчик з маслом. - Мій животик втомився і хоче спати. - Мій животик хоче їхати тролейбусом, а не маршруткою. - Мій животик хоче одягати сукеночку, а не сарафанчик. На всі прохання відповідь: - Не можу нічого зробити, це не я, це мій животик. Вчора дістала мене до ручки. Я насварила, вона класично образилася. Потім каже: - Ти мене втомила своїми сваріннями, мій животик хоче спати. Ввечері я її за щось похвалила, кажу: - Нічого собі, яка ти молодець і як добре вийшло! Меланка відповідає: - Ніяка я тобі не молодець. Якщо я молодець, то не свари мене так, що в мене голова від тебе болить і я почуваюся втомлена. Надумала зі всіма знайомитися. Підходить до пані на зупинці і каже: - Агов! А ви знаєте, що я Мелася і мені так років, як "тидищ"? (То в Фіксиках три так показують) До іншої пані, поки чекаємо Терезку з заняття: - А моя мама намалювала собі нігті сливковим кольором, знаєш? Ооо, а в тебе такі гарні полуничні!
Ще згадала ржаку. Прийшли до нас троє хлопців віку десь до 25 років, шафу складати. Меланка так спостерігала за ними трохи, потім така підходить до найсимпатичнішого (на мій смак, гг), закладає ногу за ногу і каже: - Чуєш, хлопець! А ти знаєш, що я називаюся Мелася? - і така очками стріль-стріль Я чуть кавою не вдавилася.
Моїй півтора ще нема. Приізжали друзі з синами. Як вона хлопцям моргала). Її баба навчила. Так смішно було. Дівка) Воно десь глибоко закладено. І саме головне - я так не вмію). То певно по чоллвіковій лінії передалось. А ще подруг моїх бабами називає). Вони спочатку ображались, а потім звикли). Сидить така і до подруги: «баба, дай!» Якраз моїх 40 святкували. Я сміялась, що я мама, а вони вже баби).
Сьогодні доня приходить і починає просити цукерку. Каже, хочу цукерку, дві. Я їй кажу, що скоро обід і дам лише одну. Вона знову каже, що хоче лише дві. Дай на вибір 1 чи 0. Вона каже нуль, і просить далі. Я пояснюю, що 0 означає, що цукерок не буде. Така розчарована погодилась на 1 цукерку))).
Мої обоє таке мали, але доця собі придумала представлятись офіційно - з прізвищем, ім'ям і по батькові, діти на майданчику не доганяли, а мами реготались. А менший каже "я маенький Ючик" і рукою на себе показує
Наша баба(моя мама) носить окуляри. ну і малий собі вирішив, що всі, хто носить їх є бабусями. І от забираю малого з садка, переодягаємось, прийшла чиясь мама в окулярах. Малий заскакує в кімнату і кричить "Даня, за тобою баба прийшла"... Я ледь зі встиду не згоріла. Пояснила перестрашеній мамі чого вона "баба"))) Ще з нового... Якісь проблеми з кабельним. Малий питається, коли полагодимо. Кажу "Зараз тато подзвонить дяді і зробить". Чоловік дзвонить на лінію Волі, ну іто довге діло, включив динамік. Там ясно, що відповідає жіночий голос. Малий біжить до мене: Мама, там тато дзвонить не дяді, а якійсь тьоті. Йди розберись!)))))