Проблеми у стосунках мiж сестричками/братиками

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Koza-Dereza, 23 Лютий 2010.

  1. rununkulos

    rununkulos Well-Known Member

    А я, власне, на узд 21т взяла доню, таким чином дізналася остаточно. Живіт замітний для неї з'явився ого ще коли. До того розмовляли про "когось ще б нам". Для малої дуже авторитетно з уст лікаря прозвучало берегти маму з малятком, не стрибати по мені, слухатись і тд.
     
    • Подобається Подобається x 2
  2. Іруня

    Іруня Well-Known Member

    Некоректне питання, задане дитині. Це ж батьки вирішують, народжувати ще дітей чи ні, а не дитина приймає це рішення. Просто сказати прямо, що скоро дома буде ще одна ляля. Що підете на УЗІ подивитись, хто це буде: братик чи сестричка.
    Моя старша була приблизно в такому ж віці, як Ваша, коли я теж була вагітна молодшою. Я навіть не задумувалась над питанням як і коли сказати. Здається, вона дізналась в той же день, що і чоловік.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
    • Подобається Подобається x 2
  3. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун

    як варіант: "Бозя дала подарунок в нашу сім'ю, буде братчик (сестричка). Це щастя і радість!"
    Багато хто з малят не дуже хочуть мати збоку когось "верескливого і постійно вимагаючого уваги мами".
    Є дітки, які самі хочуть братика-сестричку . Це з тих ідеальних варіантів.
    НМСД потрібно потрошки привчати дитятко до допомоги: саменькій помити ручки ("ти сама справишся? в тебе вийде?"), повитирати попу, занести тарілочку і горнятко до мийки, всілякі дрібнички. Можливо, налаштуватися, і всім разом сходити на УЗД. Дітки переймають емоції батьків. Є ймовірність, що доня побачить Ваше щастя в очах, і змінить свою думку.
    Дійте по ситуації.
    Вірю, що у Вас все налагодиться! Головне налаштуйтеся на позитив, не бійтеся!
     
    • Подобається Подобається x 4
  4. olegignatenko

    olegignatenko Well-Known Member

    Моїй доннечці зараз 7 років і в мене не було навіть думки ,щоб приховувати від неї ,що скоро в нас буде ще одна дитинка
    Я розказала їй одразу, як взнала сама -вона ходила зі мною на всі УЗІ , потім розказувала татові ,що лікарка казала
    взагалі в нас з нею дуже дружні стосунки і вона сприйняла новину про братіка дуже радісно -розмовляла з ним в животику ,приймала участь у виборі імені,допомогала мені вибирати речі і візок , а коли ми вночі поїхали на пологи-вона не могла дочекатись, коли вже татко привезе фотки братика -не спала з 4 ночі
    Зараз дуже мені допомагає з синочком і мені здається , якщо дитині все розказати одразу , то потім легше уникнути проблем з ревністю і змаганням за любов мами
    Донечка знає,що ми любим її і народження братика ніяк не вплине на нашу любов до неї -її не стане менше -бо коли я ще була вагітна -то вона питала , чи я її перестану потім любити -я сказала,що в моєму серці є місце для неї і для братика і там ще багато місця залишиться ,так що вона може бути спокійна
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Зе бест! Зе бест! x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  5. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    Та 7 років і 3 то якби різниця огого. Розраховувати на розуміння повне у трирічки не знаю чи прям аж варто. Ми Меласі казати про братика почали, як вже живіт було видно. Раніше я не бачила сенсу. То мала дитина, ій то якось всерівно і незрозуміло. Вона і з животом не до кінця розуміла про що то ми. Але я й ніколи не питала, чи хочеш ти там когось. Ну якби ітак буде, який сенс питати?
    А от як народився малюк, то коли ми врешті повернулись, а в нас то трохи затянулось і я дуже переживала, що від того ревність буде більша, я намагалась по більше часу приділяти ій. То важко, та, малюк потребує максимум часу, ну і гормони дають своє і мамі підсвідомо хочеться більше коло меншоі дитини бути. Але направду варто старатись маневрувати. Купати, то я ій ставлю крісло, все проговорюю, вона допомагає дуже, як може :).
    З трирічкою проблема є та, що в них в той час ще своя криза трьох років, а тут ще появляється маленьке дитя, яке забирає час мами. То непростий період для всіх. Знаю, бо проходжу то зараз. Але не є так зле :)
    --- дописи об"єднано, 17 Січень 2018 ---
    Так так, а тоді народиться маля і почнеться- мама погодуй, мама помий, посади, побався, полюляй. І відмовляти не варто. Бо то для старшоі дитини дуже непростий час.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
    • Подобається Подобається x 2
  6. Ulianusia

    Ulianusia Well-Known Member

    Погоджуюсь з кожним словом-поки була вагітна,Маркіяну на той час було майже 2 роки і йому якось байдуже те було,хоч пояснювали,що в животику сестричка)))Коли з‘явилась Марічка-зразу ж з його боку почалось-полюляй,на ручки і т.д....Таким маленьким діткам краще зразу ж показувати чітку позицію)))
     
  7. Fast

    Fast Well-Known Member

    І все по тексту, але ревність була страшна, хоча це є її омріяна сестричка з вибранем іменем задовго до проекту.
    І те що їй 6 років виповнилось не відмінило, що їй теж хочеться на ручки, щоб її оділи, щоб тільки з нею я побула, але водночас і їй і хотілось її потримати на ручхах і поколисати і покупати і вимагалось пляшечку і соску, щоб вона могла їй дати.
    Тому любов любов'ю, а ревність всерівно присутня по повній програмі.
    Хоч, так як вони бавляться разом, малюють і подумати важко що є ревність.
    А, і менша, як бачить, що Мія мене обняла - все, вона уже її хоче відпихнути в сторону. Або разом обніматись.
     
  8. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    Мені здається краще показувати і всіляко виказувати свою любов до таких маленьких діток
     
    • Подобається Подобається x 1
  9. Ulianusia

    Ulianusia Well-Known Member

    То очевидно й так)))але коли ти приїхала з роддому з маленькою дитиною,а вдома дворічний братик каже «віднеси назад»-має бути чітка позиція-«ми тебе так само любимо,але є й сестричка,яка теж потребує уваги і любові».
     
    • Подобається Подобається x 1
  10. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    От власнн ні, одразу після повернпння, якщо дитина просить віднеси, то краще віднести. Оце для дитини буде прояв такої ж любові, а не слова. Їм важко дуже, раптом в їхній світ вривається маленька особинка, яка постійно в мами на руках. Я перший час старалась максимум, що могла відкладати малого, чи комусь дати на руки і зробити, що росить Мелася, навіть якщо це просто поносити на руках... і з часом вона заспокоїлась, побачила, що я є і буду і тепер вже більше розуміє, що Дарчик більше потребує мами.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  11. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    як це? здається, я вас не зрозуміла.
    у нас проблеми "віднеси назад" не було. Друга дитина народжена вдома.
     
  12. Cheburulja

    Cheburulja Well-Known Member

    Здається, малося на увазі, коли старше дитя каже: "Віднеси малюка назад туди, звідки взяла, нам не треба")

    Але не знаю, бо в нас таких заяв не було. Хоча справді, старша одразу сильно "поменшала": на руці, поколисай, дай пляшечку, замотай в коцик, уве-уве!)))
     
  13. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    Ааа, я подумала дитина проосить її віднести, типу на ліжко, чи ще десь:girl_haha:
    --- дописи об"єднано, 20 Січень 2018 ---
    @Cheburulja@Almariel вже зрозуміла.
    Ну тут взагалі ясно, я часто читала , що дворічні дітки так кажуть
     
  14. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Я так подумала як @Vittoriya що старші просять на руках поноситися )))

    В нас не було ревнощів жодного разу. Просилися на ручки більше і я брала, і це все, більше особливих проявів не було.

    Я собі не приписую в цьому жодноі заслуги, бо нічого особливого не робила.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  15. Ulianusia

    Ulianusia Well-Known Member

    В нас ревнощів було мало,але малий взагалі не давав навіть погодувати сестричку,просто він звик бути один і хотів,щоб так і продовжувалось...я спершу трохи губилась(бо теж є «одиначкою»),а потім придумала біля донечки класти якісь маленькі подаруночки йому(якісь ласощі) і це подіяло))).
     
    • Подобається Подобається x 1
  16. Shapokliak

    Shapokliak Well-Known Member

    Я десь була прочитала , що треба подарунок для старшого від меншої дитини типу зробити, то заготувала перед пологовим, а коли прийшли з сестричкою, і подарували ніби від неї подарунок, то малому було приємно. Правда і проблем з сприйняттям не було, сестричка, яку чекали і любили , прийшла до нас, як малому було 4.5 , то вже досить розумна дитина. Але я все одно старатись давати максимум уваги, обнімашок і т.п., щоб не відчував себе обділеним.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • мімімі мімімі x 1
  17. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    ми розказали майже одразу, але лише факт, що в мами в животику живе малесенька ляля, "наша ляля", без забігання наперед, як то воно буде, коли дитинка народиться, відповідно, сприйняття нейтральне, бо вагомих змін в тому дитина не вбачає, ну а потім, поступово, вже ці розмови набирали реальніших рис, хоча я все-одно не вдавалася в подробиці, яким буде наше життя, коли з'явиться малюк, нічого не нахвалювала, просто якось зосередились на тому моменті, що одного дня ляля достатньо виросте, і вийде з животика, і ми цього чекаємо. Ну і розмовляли з братиком, звісно, але то вже так на пізніших термінах.
     
    • Подобається Подобається x 2
  18. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    ми перейшли в наступну фазу - дитина складає плани, що і як вона буде робити з малючком, коли той народиться, що ми маємо йому купити, навіть кілька лашок ми вже вибрали разом. А ще вона любить переглядати відео про себе кількохмісячну - тепер часто рачкує по хаті, вигукує "агу" і всяке таке. І то малюк ще навіть не народився ))

    Поділіться, які ще сюрпризики чекають на мене з появою малюка - про що ще я мала би подумати, спланувати? ну бо меншу наразі в садок не даємо. Всі мене грузять, що то буде мега-складно і я сама собі не дам ради. Ну я на "легко і запросто" не розраховую, але на скільки важко, то це можна всяко уявляти, але буде видно вже по факту.
    Або може шось спеціальне ще треба встигнути почитати?
     
    • мімімі мімімі x 1
  19. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    Ну ще ревнощі. Вони по любому будуть в більшій чи меншій мірі.
    Мій старший вже рік ходив в садок до народження меншого. А так перед народженням я б, напевно, не віддавала. То ж адаптація, вірусяки всякі. Мені здається якщо старшу дитину віддавати в садок, коли народилась менша, то старша буде відчувати, що її збагрили :sad:
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  20. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    Та хай собі грузять, їм звідки знати? Я спробувала віддати Меласю ще вагітною в садок і чесно, за ті два тижні я так втомилась емоційно , що ну його. Так, з двома не легко, але якось я встигаю з ними більше, аніж колись встигала з одною Меласею. А вони постійно зі мною, допомоги я не маю, чоловіка більше нема як є, часто він приходить о 22ій , йде в 8:30..
    Про ревнощі. То певно індивідуально, бо наприклад я можу з певністю сказати, що в нас не було зовсім. Мелася настільки якось душевно сприйняла меншого, не ревнувала взагалі, сама казала мені брати Дарчика на руки, годувати. Бувало різне звичайно, часом любить бавитись в маленьку лялю, повторює за ним, але загалом дуже навіть непогано.
    До цього не підготуєшся насправді, у кожного по різному, треба просто пристосовувати до ситуації. І не боятись. Не слухати радників. Садок це не вихід. Коли двоє хворіють це ще та веселуха , тим більше як зовсім мале. Тому я тішусь, що ми всі вдома.
     
    • Подобається Подобається x 5