Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Liliyah Romanova, 11 Вересень 2013.

  1. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    напевно, все ж справа в термінології, бо це і є "маніпуляція", про яку йдеться, коли говоримо про те, що дитина на це до певного віку нездатна в силу своїх розумових процесів (не лише на зло, але і просто, розуміючи, що мамі буде соромно, вона почуватиметься винною, "не такою як всі", наприклад, і тому, як наслідок цих почуттів, які дитина викличе своїми діями, зробить те, що та хоче). "Хитрощі для отримання бажаного" - це лише поверхневе використання схеми, яка працює, щоб отримати бажане - дитина вивчила ті моделі поведінки, які працюють. Але, якщо вони працюють, то в чому тут вина дитини? Тільки ми, дорослі, знаючи, що рухає нами - той же сором, наприклад, називаємо дитину маніпулятором, і, ніби покладаємо вину за це почуття на дитину, але насправді ми самі відповідальні за наші емоції, і, якщо ще врахувати, що дитина справді не прораховує цю ситуацію, що і складає суть "маніпуляції", то тим більше дивним видається говорити "дитина мною маніпулює" - для мене це звучить так: "я почуваюсь присоромленою/збентеженою, коли виникають такі ситуації, тому поводжусь не так, як би мені хотілось, і для моєї дитини такий розклад вже звиклий і вона поводиться в них типово".
    вона в певному віці таки з'являється з розумінням того всього логічного ланцюжка, але "маніпуляторами" ось називають і 8-місячних, і новонароджених часом...можливо дійсно справа просто в трохи недоречному назагал використанні того терміну, але за ним криється в більшості і викривлене розуміння, не так багато хто задумується про те, що в певному віці "добиватися бажаного" - це просто добиватися бажаного доступними засобами, без отого негативного шлейфу, який стоїть за словом "маніпуляція".
     
    • Подобається Подобається x 1
  2. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

     
  3. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    На мій погляд, Ви все надто ускладнюєте. То не в образу, просто в нас різні сприйняття всяких поведінкових нюансів. Я й дорослих людей в своєму оточенні, які цілеспрямовано хочуть викликати в когось почуття провини, сорому чи чогось такого, не знаю. Що вже про дітей говорити. Пересічна мама, коли говорить про маніпуляцію дитини, має на увазі банальне вибивання цукерки криком чи карусельки істерикою. Загалом серед моїх знайомих дітей чи дорослих маніпуляція - то хитрування для досягнення не зовсім прийнятних для іншої сторони речей. Без принижень, зла чи вганяння в сором. Я тому спокійно застосовую те слово до дитячих вибриків.
    Ні, є мами, які обмежують маляті справді потрібні речі, аргументуючи маніпуляціями з боку дитини. Вони або читали інші книжки з виховання, ніж ми в цій темі, або покладаються на досвід своїх батьків. З тим нічого не вдієш, люди різні.
     
    • Подобається Подобається x 1
  4. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    та нема на що ображатись) найголовніше, що мені з моєю дитиною все досить просто і зрозуміло, можливо, коли намагаюсь пояснювати очевидні мені речі іншим - виходить, що виглядає складно, ну що зробиш...:meeting:треба вчитись простіше висловлюватись або просто менше висловлюватись)))
     
    • Смішно Смішно x 1
  5. podolyanochka

    podolyanochka Well-Known Member

    Дівчата, маю проблему із старшою донькою.
    Вік 2.8. Із різницею 2.3 народилася ще одна донечка. На вагітність старша реагувала позитивно, пояснювали, готували, ходили на УЗД разом. Ляскала мене по пузі і кликала лялю аби вилазила. ГВ старшої припинили на 7 міс. вагітності.
    Народилася малеча - старша донечка прийшла у ПБ і різко заговорила реченнями. Лялю прийняла гарно. Але з'явилися наступні проблеми:
    - дитині видається (?) що увесь одяг її тисне (вона каже "коле") у нижню частину тіла; тобто білизна, шкарпетки, колготки, штани, взуття
    - погано засипає - вже наче дрімає, а тоді прокидається з криком, махає ручками/ніжками
    - більша, ніж в нормі схильність до безпідставних істерик.
    Так ми жили близько 1,5 міс. Все внормувалося. Максимум любові, і уваги.
    Через 3 міс. почалося все знову.
    Мені шкода дитини і не маю вже сил до тих сліз і скандалів.
    Ніби все ок. Тільки починаємо збиратися гуляти - сльози, бо її буде " колоти". Виходимо з під' їзду - доня нормально бавиться... ну майже.
    Чекати/ переросте/ криза 3-х/ йти до психолога?
     
    • Креативно Креативно x 1
  6. Basyanya

    Basyanya Well-Known Member

    @podolyanochka а може й справді її щось коле?? пам"ятаю, з дитинства, мала ненависні колготи, пар 5, всі однаковісінькі, там був якийсь противний шов на попі, що мене постійно давив. І відповідно, всі колготи були порвані в одному місці. Зараз майже колгот не ношу, все через той дискомфорт на попі.
     
  7. podolyanochka

    podolyanochka Well-Known Member

    Колготки 4 різних виробників. Білизна трьох...і штани, і взуття.
     
  8. svoybox

    svoybox Well-Known Member

    Моя мала не любить також одягатися, але має трусики зі страусом, аж підстрибує, коли їх бачить, те саме з футболкою, є улюблена - з морозивами, тепер як щось купую нове, то дуже нахвалюю. Можливо спробуйте такий спосіб.

    В нас таке було взимку, я писала у відповідній темі. Зазвичай було звязано з чимось незвичним, поїздка, гості, а інколи так просто. На нічний сон засинала без проблем, а десь за годину-дві починалась істерика. Тоді мені форумлянки порадили дещо, я заборонила солодке, мультики, спокійні ігри перед сном, купання, тепле молоко, засинання в обіймах, а на вушко я шептала щось приємне. Минулося, хоча досі інколи вночі плаче крізь сон або кличе мене
     
    • Подобається Подобається x 1
  9. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    мій чоловік "започаткував" якийсь дивний спосіб "вгомонити" малу. Як вона десь тікає скажімо надворі, або робить якісь збитки, то він каже, що мама буде дуже сумувати, буде плакати і давай вертаємося до мами / не робим того-то. Я сама спробувала кілька разів шось таке втнути - розкидає мала свій одяг по хаті, а я кажу, що то дуже сумно, бо я старалася і гарно його складала, а вона розкидає, от я зараз буду плакати. І вона реально дуже на то реагує - біжить перевірити чи мама не плаче, хоче втішити, якщо сказати їй прибрати шо там порозкидано, то теж зробить.
    ЧИ то варто таке робити з дитиною? Бо вона реально переживає що мама буде плакати, воно іі чи лякає чи шо...
     
  10. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    А Ви реально будете плакати через розкиданий одяг?)
    Я не знаю, варто чи ні, але головне не доводити до абсурду. Моя мама любить малим сказати "ой, не кашляй, не кашляй, бо як ти будеш хвора, я буду плакати". Маразм повний.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  11. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    нє, ну кашель і хвороби то ж від волі дитини не залежить. А там де власне вплив на поведінку дитини можливий, то от питання чи варто?
    Або інакше спитаю - а як реагувати? Хай навіть про той одяг - от мала моя ганяла з ним, витягала, кидалася, реготала, тобто там розуміючи що вона робить і просто пояснення чи прохання не робити того іі хіба ще більше веселять. Мама моя напркилад в тих випадках все кричить, гаркає, а я так не хочу, а як інакше - наразі ще незнаю ((
     
  12. Dominika

    Dominika Well-Known Member

    Так ви наче самі і відповіли на своє питання)))
    Я ніяк не реагую на таке. Звичайно спочатку кажу щось типу "не розкидай, бо буде безлад, іди краще побався машинкою", а якщо не діє, то я не реагую. Ну порозкидає він той одяг і що...Поскладаю ще раз. Як правило дуже швидко попускає. Ну але звісно є якісь крайні випадки, на межі небезпеки, то я звичайно вмішуюсь категорично.
     
    • Подобається Подобається x 3
  13. svoybox

    svoybox Well-Known Member

    Мій чоловік теж так іноді говорить і мала ідентично реагує. Сьогодні обидвоє почали ревіти, я кажу, що зараз буду плакати разом з ними (реально, не для показухи) і мала заспокоїлась, кинулась мене обіймати.
     
    • Подобається Подобається x 1
  14. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    Мені здається, що не варто. Може виникнути в дитини якийсь комплекс вини і потім, коли мама буде чимось розстроєна, вона завжди буде думати, що це її вина
    То краще пояснити 100500 разів чому того не варто робити
    Можна переключити увагу на щось інше
     
    • Подобається Подобається x 3
  15. maavka

    maavka Well-Known Member

    Як на мене не варто. Це ж неправда, ви ж через таке плакати не будете. Потім дитина всерйоз не буде сприймати ваші почуття, привикне, що ви через побутові дрібниці будете плакати. Ну або тут інший варіант написали про почуття вини. В усякому разі до добра не приведе таке.
    Буває, що дитині (залежно від віку) важко зрозуміти чому не можна розкидати речі. Ну то можна не складати їх надто акуратно). Я маю на увазі, не так під лінійку, що буде дуже шкода. А так нашвидкоруч, не накидано, але більш менш складено. Ну і пропонувати цікавіші ігри


    Як дитина підросте, можна її залучати до прибирання. Хай дитячий одяг буде на нижніх полках, щоб вона мала доступ тільки до них, а до вашого одягу не мала. Поясніть її, що то все її, її речі. І як вона їх розкидає, то не прибирайте (принаймі зразу). Хай дитина побуде у бардаку і відчує незручність. Розкажіть як класно, коли все на своїх місцях, як гарно це дивиться, як зручно брати іт.д. Хай дитина сама витягує речі на прогулянку; в той час коли погода майже не міняється, або радтеся разом, що їй вдягнути. Ну і в тому дусі, можу тут довго писати) Книга Анни Бикової "Самостійна дитина або як стати лінивою мамою, вас в тому надихне)
    А емоції хай будуть для іншого, коли дійсно є емоції. Емоції це дуже важливо, з ними не жартують і як на мене, так (ваш випадок) не роблять. Дитина це хоч і маленька , але вже вона особистість.

    Sent from my SAMSUNG-SGH-I537 using Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 1
  16. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    на мою думку, до певного часу деякі речі просто мають робити батьки за/з дітьми, і з часом воно таки дасть результат, бо пояснення отакого типу:
    точно не для 2-3-річної дитини. Моя дитина, наприклад, в дуже багатьох випадках охоче прибере разом зі мною, але якщо я заведусь на тему "сам розкидав- тепер прошу самому прибрати, бо так годиться".... - то це епікфейл) результат - прибиратиму я сама, зла, роздратована на дитину, яка не слухається і не визнає мене авторитетом. Краще ми, не порушуючи наш стосунок, разом (звісно, в реальності то часом сама мама) виправимо ту ситуацію, і проговоримо тоді "як приємно, коли чисто" і т.п. Ну а взагалі, оці всі розкидання в такому віці - це ж так нормально, що тим більше, на мій погляд, не варто робити з того великої драми.
    в кожної з цих дій, які ви забороняєте, має бути своя конкретна причина, чому ні, але аж ніяк не "мама буде плакати", вже вище дівчата написали про почуття вини, і я теж так думаю. З цим взагалі варто бути дуже обережними, навіть у тих випадках, коли ви насправді сильно розстроюєтесь поведінкою дитини, не кажучи вже про отакі "фейкові".
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  17. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Щось мені здається, що крім почуття вини (у випадку дитини емоційної, мамозалежної) можна нарватися на прояви того, що ми вище обговорювали - дитячої маніпуляції (у випадку дитини вольової, впертої і такої, що добре розбирається в причинно-наслідкових зв'язках). Тобто не обов'язково травмованою в результаті виявиться дитина, на місці лузера може і мама опинитися:girl_cool:
    В мене принцип не брехати і не обманювати. Краще крикну на емоціях, ніж буду вдавано сумувати.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  18. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    О, тааак. Отими нелогічними маніпуляціями можна на такий "бумеранг" нарватися і підліткового віку для того навіть не доведеться чекати. Мій в неповних 4 роки вже у відповідь видає і січе такі штуки на раз-два
    В нас речі складаються для двох логічних штук: 1.щоб потім можна було знайти і не було вічної проблеми "деее моя синя машина" 2.щоб не поранити ноги і не розбити лоба в тому безладі :) Решта типових закликів бабусь: бо так треба, бо так роблять чемні дітки, щоб було гарно як хтось прийде в гості... - дурня навіть з моєї точки зору, не кажучи вже про Влада :girl_crazy:
     
    Останнє редагування: 5 Липень 2017
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  19. maavka

    maavka Well-Known Member

    Я то і мала на увазі, після бардаку, щоб разом прибрати (я навіть не уявляю, щоб дитина складала речі), дитина хай навіть символічно це зробить, одну лише річ дасть в руки.
    А от витягувати то можна. Коли треба передітись чи вдітись. Дитині прийдеться шукати речі, і якщо їх нема на місці, то буде незручно, час на пошук піде, через то пізніше пийдеться вийти гуляти. От вам і конкретна причина :)
     
  20. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    в нас це не реально.. в Роми має бути все там де він положив... тому складаю я.. але все міняється .. і Рома теж