КПК

Показати повну версію : Ситуація у школі, що робити?


Iriska
01.12.2009, 14:46
Склалась у нас наступна ситуація:

Минулого року ми намагались спустити по гальмах спершу обзивання, називаючи це: діти є діти... Це привело до того, що в один прекрасний день мого сина побило одразу 7 однакласників, як виявилось, це не поодинока ситуація... Постійно замішаний один хлопчик, однокласник малого..., а от решта - міняються. Ми провели невелику профілактичну розмову і роз*яснили, що надалі, я зніму побої в дитини і буду діяти не так ласкаво... Все припинилось.
І ось... знову почалися обзивання і знову той самий хлопчик... Цього разу я відреагувала одразу і нагадала про минулорічну розмову і що вона в силі. Але... мене вбило те, що поки я була в класі, наша класна керівничка говорила з одною з мам і при дітях і при мені, почала всім дітям без перебору (в тому числі і моєму сину) клеєтети лейби хто нормальний, а хто ні... Степінь оцінки мого сина була визначеною за його небажанням вчити правила... Невже це причина говорити, що дитина є ненормальною? Причому потім іншій мамі обгаджувала і дитину попередньої мами, щойно та вийшла... а ще пару секунд тому, вона її завіряла в чудовості дитини... Питання:

А хіба можуть інакше діти себе вести, якщо вчитель показує їм такий приклад?

От я в результаті на перехресті... Або переводити малого в іншу школу, або бути постійним ревізором в школі, але це не вихід, бо вчителька настільки залякала малого своїми вічними прискіпуваннями і відношенням (доречі вона до всіх так гарчить), бо щойно її попросити вплинути на ситуацію, як вона підвищує голос і на батьків...

Мені самій довелось поміняти 4-ри школи, і спогади про це не найкращі... Не хочу ламати дитину, але вже не знаю що його більше зламає...

Що порадите? і Ще... чи може хтось дати характеристику СШ№5?

Щиро вдячна за кожну відповідь.

stira
01.12.2009, 14:57
Я думаю, що ситуації такого характеру будуть безперервними, і боротися з ними не можливо, бо як показує життя діти сьогодення- жорстокі, внаслідок доступності поганої і негативної інформації. Я думаю, що перш за все треба спитати в дитини, чи готовий він перейти в нову школу, я думаю, що це і буде відповіддю на ваше питання.

Яська Березнева
01.12.2009, 14:57
Степінь оцінки мого сина була визначеною за його небажанням вчити правила...
Причому потім іншій мамі обгаджувала і дитину попередньої мами, щойно та вийшла... а ще пару секунд тому, вона її завіряла в чудовості дитини... Питання:
А хіба можуть інакше діти себе вести, якщо вчитель показує їм такий приклад?
бо вчителька настільки залякала малого своїми вічними прискіпуваннями і відношенням (доречі вона до всіх так гарчить), бо щойно її попросити вплинути на ситуацію, як вона підвищує голос і на батьків...
Однозначно міняти школу. То не вчитель, то, перепрошую, дебілка.

bora
01.12.2009, 14:59
А хіба можуть інакше діти себе вести, якщо вчитель показує їм такий приклад
Таке враження, що ситуація типова. Вихователь, який має бути зразково етичним насправді виявляється просто таки антиподом своєї професії.. Від різних знайомих вже чула про подібні ситуації. На мою думку від таких вчителів треба тримати дітей подалі, бо чого такі баби (інакше не скажеш) зможуть навчити. В такому негативному оточенні дитина і вчитися не хотітиме, до речі. Бо їй не до того буде:(

Katrine
01.12.2009, 15:03
Iriska, думаю, що однозначно потрібно обирати іншу школу..
так, важко залишати друзів, знайомих, але ціною і Ваших і синових нервів це питання не вирішиться.. завжди є "проблемні" діти, тому що різне виховання, інші правила.. але мені здається, що набагато спокійніше буде усвідомлювати, що Ваша дитина в спокійному середовищі, що вона з бажанням йде в школу, а не як на каторгу...та й знайдуться нові друзі, діти легше нав"язують один з одним контакти...
а якщо вчителька не має елементарних навичок спілкування з дітьми і батьками, то чого вона може навчити???

Бурулька
01.12.2009, 15:12
Не зважаючи на мій доволі спокійний характер, мабуть підняла б для початку шум. Поговорила б з іншими батьками. Думаю, їм також не байдуже як проводять час іхні діти в школі. Ну і є вища інстанція - директор школи.
А що це за один хлопчик? З іншими дітьми він себе також поводить?
Не виключено, а найбільш ймовірно є те,що все закінчиться переводом дитини в іншу школу. На жаль. Але і поборотися треба,щоб дитина не подумала,що від проблеми найкраще втекти
завжди є "проблемні" діти,
В іншій школі вони також можуть бути. Від цього не втечеш. А от з вчителькою треба щось робити

Радість
01.12.2009, 15:15
Точнісінько така ж ситуація була в нас. В класі був хлопчик, який постійно підбивав всіх проти мого сина. Були також бійки - всі на одного. Не допомагало нічого. Розмовляли і з хлопцем, і з його батьком, і з вчителькою. А от від директорши я була в шоці. Вона виставила того хлопчину ну просто ідеальним, і батьки в нього найкращі, бо кожний день за ним в школу приїзжають. А ми такі погані, бо школа за два метри від дому:girl_devil:. Загалом, воювали вони два роки. Аж поки ми не запросили всіх хлопців до малого на день народження. Тут я вже попотіла. Зробила їм таку забаву, що потім вони довго згадували про цей день. І після цього відношення повністю помінялося.

OxankaF
01.12.2009, 15:15
Минулого року у класі мого меншого була подібна ситуація. Був один хлопчик, який постійно бив всіх. Ми навіть обговорювали це на зборах. Батьки підійшли до малого і спитали, чому він так робить, то він відповів, що з ним ніхто не хоче дружити. До того ж він був ще й з неблагополучної сім"ї, мама з 4 дітьми, всі від різних батьків, тепер жила з якимось "уголовніком", на збори ніколи не приходила, та й перший раз я її побачила в 2-у класі, вона навіть не забирала його зі школи. Хлопець не вчився взагалі, тай вчителька не дуже старалась. Тобто дитині не приділяли часу і уваги ніхто, от він і сам до себе привертав увагу. Коли я говорила з своїм сином і питала, чому ви не хочете з ним бавитись, син відповідав, що він поганий, а коли спитала, чому поганий, син відповів, що всі так кажуть, що він поганий і ніхто не хоче з ним бавитись. Потім правда потрошки діти почали брати його в свою компанію, але в нього час від часу все рівно появлялось відчуття "проти всіх". Чим би це все закінчилось не знаю, перевели того хлопця в іншу школу.
Iriska, попробуйте ви поговорити з батьками, це мабуть впершу чергу. По-друге , мені здається, що не варто було зразу лякати, треба було поговорити про причини, чому так сталось. А взагалі, в якому це класі таке?

Iriska
01.12.2009, 15:24
Iriska, попробуйте ви поговорити з батьками, це мабуть впершу чергу.
Говорила... Спершу я їй навіть нічого не говорила, прсото послухала історії про нього... Коли сказала, що була така ситуація, вона мені відповіла, що вона на таке вже й не збирається звертати увагу... Знає що таке є, але в нього шило і вона нічим не може зарадити... Нехай дитина тішиться. Сьогодні просила її поспілкуватись з малим і просто звернути увагу, що це не найкращий спосіб спілкування, але знову ж таки... її реакція: "А ви впевнені, що була саме його ініціатива?!", звісно я впевнена, особливо після минулорічних пригод. Я вже не кажу, що вони тоді умудрились побити старшокласника і в дитини був струс мозгу...

По-друге , мені здається, що не варто було зразу лякати, треба було поговорити про причини, чому так сталось.
Одразу ніхто нікого не лякав, були розмови. Деякий час нам доводилось сидіти в школі поки не почнеться урок, а потім одразу забирати і не лишати на продовжувану, щоб не виникало ніяких пригод... Причини?! Він мовчить, а коли до нього говориш він тільки ухмиляється, що йому нічого за це не буде. А мій малий жаліється вже тільки тоді, коли йому це вже нестерпно, або ми побачимо синяки... він сам не знає чому так, мій малий спокійний (говорю так не тому, що він мій син, а так і є), він може сидіти на перерві і рішати приклади чи бавитись якусь настільну гру. А ті задираються... То з рюкзака витягли його речі, то ручку собі взяли, бо сподобалась..., то машинку (то було минулого року), що вже я забирала, бо то дитє хтіло собі залишити... Мені не жаль, але красти з рюкзака, а потім заявляти, що мені сподобалось я собі лишу?!

А взагалі, в якому це класі таке?
В третьому... а попереду ще 9-ть...

Hruska
01.12.2009, 15:51
Не знаю, може мій допис буде недоречним...:girl_in_dreams:
Я в дворі виросла з хлопцями...там пощади не було...і тягали мене постійно за волосся, і лупцювали, бо наймолодша була, зуб навіть вибили...але скільки не приходила до батьків жалітися...все одне чула - "Вмій сама за себе постояти...."....і ніколи за мною в двір не виходили..
Коли мені один хлопчисько вибив зуба, то побігла додому за вибивачкою сховала її за платтячком...і наближившись до нього...так його відмастила...Більше не ліз. :girl_crazy::girl_crazy::girl_crazy:
Так і в житті мене батьки виховували до самостійності...
Веду до того, що пробуйте дитину навчити самому за себе постояти...не боятися перешкодам, бо то лише дитинство - в житті складніші проблеми будуть і всюди за ним ходити не будете!

Запишіть його на спортивні гуртки, карате, вільну боротьбу там і спілкування буде з ровесниками, нові друзі та й навчиться за себе постояти самостійно...Чому дитина така спокійна? Чому вся в собі?

Iriska
01.12.2009, 16:09
Я в дворі виросла з хлопцями...там пощади не було...і тягали мене постійно за волосся, і лупцювали, бо наймолодша була, зуб навіть вибили...але скільки не приходила до батьків жалітися...все одне чула - "Вмій сама за себе постояти...."....і ніколи за мною в двір не виходили..
Коли мені один хлопчисько вибив зуба, то побігла додому за вибивачкою сховала її за платтячком...і наближившись до нього...так його відмастила...Більше не ліз.
Так і в житті мене батьки виховували до самостійності...
Веду до того, що пробуйте дитину навчити самому за себе постояти...не боятися перешкодам, бо то лише дитинство - в житті складніші проблеми будуть і всюди за ним ходити не будете!
Я виховую сина сама і як має мати вплив батько на сина не знаю. Пішла в школу тільки тоді, коли він прийшов до дому весь у синцях, причому не маленьких... Більше того є різниця між вулицею і школою. На вулиці ісправді кожен сам за себе, а в школі викладач відповідає за дитину.


Запишіть його на спортивні гуртки, карате, вільну боротьбу там і спілкування буде з ровесниками, нові друзі та й навчиться за себе постояти самостійно...
Ходив, але йому не сподобалось. Зараз ходить на танці, йому це ближче...


Чому дитина така спокійна? Чому вся в собі?
Бабця, дідусь і вчителька в школі затюкали... Бачу пора з малим втікати від батьків і до іншої школи...

Hruska
01.12.2009, 16:21
Не сприймайте все настільки близько:girl_smile:....Остаточного рішення Вам приймати, та й зрештую Ви самі краще бачите ту всю ситуацію, щоб знати, як краще...
Бабця, дідусь і вчителька в школі затюкали...
Оце точно...маю знайомого якого таксамо бабці і діди затюкали....Втікайте по-швидше від них, бо то потім важко буде йому.
Більше того є різниця між вулицею і школою. На вулиці ісправді кожен сам за себе, а в школі викладач відповідає за дитину.
Насправді, то ви так думаєте, бо маєте хороше виховання...а до таких хуліганів, як той хлопчисько по-іншому не дойде...
А вчителька, то окрема ситуація....попробувала вона б до мене голос підвищити....:girl_crazy:
А якщо попробувати не повністю змінювати школу, а тільки клас? як кажете? чи там все одна мафія?

Iriska
01.12.2009, 16:26
попробувала вона б до мене голос підвищити....
Вона нині пробовула до мене... Смішно було, коли вона потім звонила до моєї мами і жалілася... Хай тішиться, що я на педагогічну раду ще не подала скаргу...

А якщо попробувати не повністю змінювати школу, а тільки клас? як кажете? чи там все одна мафія?
Навряд то поможе... Вже писала, що та гопкомпанія побили старшокласника, і це шпіндюки 2-го класу... І що?! І нічого... спустили вчителі все на гальмах...
Втікайте по-швидше від них, бо то потім важко буде йому.
Хочу і є куди..., але... альбо працювати, альбо... В мене постіні відрядження і не завше є можливість їсти наварити, не те що все решта...

dieSonne
01.12.2009, 16:28
На мою думку від таких вчителів треба тримати дітей подалі, бо чого такі баби (інакше не скажеш) зможуть навчити
Таких "вчителів" треба провчити. Якщо є сили і бажання, я б в такій ситуації повелася максимально агресивно по відношенню до вчительки, бо її дії і справді суперечать професійній етиці педагога. Написати лист на ім"я директора, описати всю ситуацію, попросити відреагувати,
Не виключено, а найбільш ймовірно є те,що все закінчиться переводом дитини в іншу школу. На жаль. Але і поборотися треба,щоб дитина не подумала,що від проблеми найкраще втекти
от власне, перевід то не гарантія від нового такого ставлення. Хлопці завжди тяжко зживаються в школі особливо у початкових класах. Перевід у іншу школу - то не вихід. Думаю треба розібратися в цій ситуації, дуже розумно поступила Радість, дітей часом просто треба зблизити, показати якісь спільні інтереси, зацікавити чимось і вони з запеклих ворогів можуть перетворитися на найкращих друзів. Можете звернутися до шкільного психолога, пояснити ситуацію, попросити знайти причину агресії інших дітей до вашого сина, думаю розумному психологу це під силу. Вчительку треба щемити. А перевід, це крайній захід, за переводом тягнуться, як правило схожі ситуації, знаю коли до нас приводили новеньких, яке до них було ставлення. Це не є найлегший вихід, хіба вам вдасться знайти справді хорошого вчителя, ви побачите що дітки нормальні, ну тоді можна пробувати, але це дуже травматичний крок для дитини. Легше знайти причину і її усунути, здружити якось дітей.

Hruska
01.12.2009, 16:34
вона потім звонила до моєї мами і жалілася
:D:D:D:D:D:D:D
ото люди дивні....

---------- Додано в 13:34 ---------- Попередній допис був написаний в 13:33 ----------

Хай тішиться, що я на педагогічну раду ще не подала скаргу...
А от це зря...як говрориться...зря...Таким чителям не місце в школі....

Iriska
01.12.2009, 16:37
Можете звернутися до шкільного психолога, пояснити ситуацію, попросити знайти причину агресії інших дітей до вашого сина, думаю розумному психологу це під силу.
Ги... нема до кого... він відсутній... взагалі...

А перевід, це крайній захід,
Це я і по собі знаю...
Тому зараз дуже важко прийняти якесь рішення...

dieSonne
01.12.2009, 16:40
Ги... нема до кого... він відсутній... взагалі...
має бути у кожній школі! В садочках навіть є!

---------- Додано в 15:40 ---------- Попередній допис був написаний в 15:39 ----------

Тому зараз дуже важко прийняти якесь рішення...
часом час найкраще рішення, почекайте, може на Миколая щось зорганізуйте. Рішення яке застосувала Радість дуже гарний приклад!

Consuelo
01.12.2009, 16:42
хм... ну поміняти школу можна, звісно на кращу, сильнішу, тим не менше, практично в кожній школі є такий вчитель-нелюд, якого неможна випускати до дітей.
Тобто, для початку я б радила поставити ту вчительку на місце.

Маю купу прикладів такого ставлення до дітей, як чую про них, то мене аж калатає! От наприклад, моя учениця, коли я її взяла на навчання з математики, була просто залякана! тобто я крім навчання математики проводила і психологічну підготовку. В результаті - Мартуся підняла дуже високо рівень математики, вже не боїться вчительки, проте приходить і розповідає мені (добре, що вона вже без страху) "От я сьоні руку підняла, а вчителька мені сказала, що я щось замудра стала"....
або ж, мій Коханий в яокмусь там класі, коли ділили їх на гуманітарні і математичні, хотів йти на математичний. Врахуйте, що за власним бажанням дітей ділили. Так вчителька йому сказала "куди тобі там в математичний!" типу нічого ти й так не вартий. Зате тепер, коли Він вже як директор фірми заходить в школу (фірми, яка й обслуговує ту школу) і ще й закінчив прикладну математику, і взагалі - математика то його стихія, та вчителька з ним навіть не вітається. Соромно. Добре, що Він нормальним виріс, проте я переконана, що йому було б набагато легше, якби його ще тоді взяли в математичний клас.
Ще знаю випадки, що вчительки отакі мають якусь "кришу" і дуже важко, навіть усім батькам вкупі щось довести. Але треба пробувати!

Hruska
01.12.2009, 16:42
Рішення яке застосувала Радість дуже гарний приклад!
Повнісю підтримую....логіка в Радості спрацювала просто суперськи...

ksenia
01.12.2009, 17:01
я за:girl_haha:

Hruska
01.12.2009, 17:06
я за
то Ви до кого???

Daisy
01.12.2009, 17:06
В нас в школі теж з сином була ситуація, коли його хотіли бити троє хлопців, вони вимагали 10 копійок і не тільки в сина (як син йшов в школу, то в нас була розмова як себе поводити: давати "здачу" всім, гроші не давати, даш раз потім завжди будеш давати, захищати слабших і тд). Я пішла в школу, діти показали одного з тих хлопців, за шкірку відвела його в сторону, почала його трясти і кричати, щоб він запам'ятав, що в кожної дитини є батьки які можуть зловити його поза школою і тоді йому непоздоровиться, що я не буду йти до вчительки і до його батьків... Бачили б ви того "героя", він чуть не плакав і пообіцяв при всіх дітях, які там були, що він більше ніколи не буде вимагати ані копійки.
Я сама спокійна людина але поступила так тому що вважаю таким дітям пояснювати гарно і просити їх, говорити мамі, вчительці все це безрезультатно, тим більше незнаючи їх батьків . Вчительці я навіть не жалілась.
Перевести дитину в іншу школу, як для мене, це не є вихід, там теж ситуація може повторитись. Якщо дитина спокійна, то самі захистіть свою дитину.

Hruska
01.12.2009, 17:09
Вчительці я навіть не жалілась
В тій ситуації, що Іриска розказувала ще на вчительку треба жалітися.....:)

Ascorbinka
01.12.2009, 17:13
не так давно я почала водити Влада до логопеда, яка особисто мені не була симпатична як людина, але чула багато позитивних відгуків про неї як спеціаліста. На першому ж занятті, ще не встановивши контакту з дитиною вона почала тиснути - повтори це, повтори, повтори, від чого Влад став ще більше замикатися.

Потім видала фразу - ти лінивий, ти в мене заговориш! мама, ваш син в такому віці, що від нього просто необхідно вимагати, він абсолютно не виконує завдання. При тому, що я попереджала: силою і тиском від нього доб"єшся хіба протидії.

Третє завдання він простояв біля дверей, навіть не сівши за стіл... більше ми не ходилию. тепер мус проситися до попереднього логопеда з маленькою дитиною. До чого така довга тирада...я собі уявила весь жах вчителя-непедагога, який бачить тільки себе і навіть не намагається зрозуміти дитину ...шанси добре вчитися і полюбити науку з таким наставником мінімальні,

Iriska, проблеми почались тільки в 3-му класі? попередні 2 роки була та сама вчителька?

Iriska
01.12.2009, 17:16
Вчительці я навіть не жалілась.
Я не жалілась, а попросила посприяти навести здорову атмосферу між дітьми... В результаті вона спробувала погарчати на мене і почала гворити які діти нормальні, а які ні... Нормальні для неї, це ті які мовчать... Все більше з неї дивуюсь і з директора, який тримає з жалості 70-ти річну вчительку...

---------- Додано в 16:16 ---------- Попередній допис був написаний в 16:15 ----------

Iriska, проблеми почались тільки в 3-му класі? попередні 2 роки була та сама вчителька?
Ні, пишу ж що минулого року було те саме... Спокійно пройшов тільки перший клас. Вчмтелька - так, та сама

NATA 021180
01.12.2009, 17:26
Я в шоці від вчительки, пора їй на пенсію. Як з дітьми розібратись радити не буду, бо досвіду немає. А от з вчителькою я б розібралась. Скликати батьківські збори, запросити директора і все вияснити. В нашій школі вчитель з хореографії дозволяла собі "дуже багато". В дитини взагалі пропало бажання займатися. Ми на батьківських зборах висловили своє "ФЕ" і все припинилося.
Класний керівник моєї дочки навіть не дозволяє собі некоректно характеризувати дитину в присутності чужих батьків. Всі розмови проводяться в індивідуальному порядку, в яких вона вказує на проблеми в навчанні чи поведінці (і це при кількості 30 учнів в класі).

Дана
01.12.2009, 17:27
Пишу що я би зробила на вашому місці.
1. Тиха, але дуже серьйзна розмова з вчителькою, але не я прошу перепрошую, а конкретно що і як вона має зробити щоб щасливо і безпроблемно надалі працювати в школі.
2. Якщо неможливо залучити батька, має ж бути у вас хтось з дорослих чоловіків(брат, сват, кум, сусід,просто ваш колега по роботі, знайомий, чи однокласник, чоловік подруги в кінці кінців) який поговорить по душам з тим хлопцем. Хлопчаки погано сприймають жінок, а от чоловіча розмова "по душам" до них дуже скоро доходить.
В жодному разі не бійки чи сварки, а спокійна, врівноважена поведінка.

Iriska
01.12.2009, 17:41
1. Тиха, але дуже серьйзна розмова з вчителькою, але не я прошу перепрошую, а конкретно що і як вона має зробити щоб щасливо і безпроблемно надалі працювати в школі.
Нажаль, це 100% нереально... Все має бути так, як вона вирішила, всі мають робити так, як вона каже... і директор їй в одному місці. Дивує те, що недавно їй потрібна була допомога, в якій мої батьки не дуже компетентні, і вони звернулись до мене... Допомогла... і тепер маю, замість просто вдячності, принаймні тихій - хамство.

2. Якщо неможливо залучити батька, має ж бути у вас хтось з дорослих чоловіків(брат, сват, кум, сусід,просто ваш колега по роботі, знайомий, чи однокласник, чоловік подруги в кінці кінців) який поговорить по душам з тим хлопцем. Хлопчаки погано сприймають жінок, а от чоловіча розмова "по душам" до них дуже скоро доходить.
В жодному разі не бійки чи сварки, а спокійна, врівноважена поведінка.
Пробували... минулого року не я йшла... мене від того тримали подалі, бо знали що я взірвусь і буде зле... Я відразу хотіла йти знімати побої... Їздив мій батько...

Дана
01.12.2009, 17:56
Іра значить розмову профілактичну треба поновити, і добре би було щоб чоловічу розмову чули ще і інші діти. Але попросіть не діда йти, а когось помолодше.
А з вчителькою я думаю все-таки можна поговорити, вона не боїться директора? Так можна найти інші важелі впливу, ви мусите дати зрозуміти вчительці що дитина буде тут вчитися, і ви зробите все для того щоб вашій дитині було комфортно.
Чоловік моєї сестри так їздив в садок до виховательки - достатньо було однієї розмови, щоб вихователька до мого племінника ставилася по людський.
А ще колись моя тітка ходила в школу до вчительки яка тероризувала її дочку(мою сестру), то "гарно" поговорили і закінчила фразою( я маю жовту карту:girl_in_dreams:) як в гніві вам щось заподію -мені ніц не буде, все стало на свої місця, сестра нормально довчилася до 10 класу.

Iriska
01.12.2009, 18:00
Іра значить розмову профілактичну треба поновити, і добре би було щоб чоловічу розмову чули ще і інші діти. Але попросіть не діда йти, а когось помолодше.
Над цим думаю давно... Так і хочеться щоб мій хлопець пішов... в формі... Зразу два запуга в одному...

А з вчителькою я думаю все-таки можна поговорити, вона не боїться директора? Так можна найти інші важелі впливу, ви мусите дати зрозуміти вчительці що дитина буде тут вчитися, і ви зробите все для того щоб вашій дитині було комфортно.
Моя мама, якій імпонує та стара карга, працює в одному кабінеті з РАйВНО... Догадайтесь далі самі, в яку характеристику вони вірять...

Ніколь
01.12.2009, 19:07
Iriska, поки дочитала до кінця - Дана вже озвучила всі мої думки. Не може так бути щоб ота бабуля нікого не боялась..... господі... божий одуванчик всіх в напрузі тримає.... ви не дивіться що то поважна літня людина... вона ображає ВАШОГО сина і не лише вашого. Та гримнути на неї, пообіцяти на пенсію відправити зі свистом, можна знайти інстанцію і повище ніж директор, написати кляузу у відповідну інстанцію відділу освіти....
А на рахунок того пацана.... йому не 17 років... йому лише 8-9 а в такому віці діти все одно лишаються дітьми. Я б на вашому місці попросила когось зі знайомих мужчин провести з ним розмову по мужскі. Звичайно без рукоприкладсва, але за шкірку потрясти не завадить. І бажано також при свядках. І щоб вони не лише за вашого сина просили а за всіх дітей, і щоб не було зрозуміло що то влесне від вас прийшли..... щоб той малий мало не обпісявся від страху - тоді дійде. Так, може це жорстоко...але доходчіво. Дитяча кімната міліції (чи як вони зараз називаються) теж ставить мозги на місце.
Ну а на рахунок вашого малого.... я не знаю як то помьякше виразити...... тіхонь завжди тюкають... в нас в класі теж був тіхоня - зробили з нього хлопці козла отпущєнія..... всі 11 класів йому життя не завали. І одне діло бути тіхонею але вміти постояти за себе... а друге діло коли він буде тікати від проблеми.... а звикне з дитинства - буде так все життя бігати від труднощів і від проблемних людей. Не знаю як, але малого вашого треба навчити не боятись і вміти постояти за себе. Дійсно , роблемні діти є всюди, в любій школі... не в 3-му касі так в 9-му будуть.... ви не підстрахуєте його завжди, мусить сам навчитись давати відпор і стояти за себе.
Моя мама, якій імпонує та стара карга, працює в одному кабінеті з РАйВНО... Догадайтесь далі самі, в яку характеристику вони вірять..
я шото не поняла... та карга вашій мамі подобається?

ksenia
01.12.2009, 19:21
то Ви до кого???
Сорі, це мій малий так підтримав ваш попередній допис.

Iriska
01.12.2009, 19:59
я шото не поняла... та карга вашій мамі подобається?
Угу... От така біда... А ще якщо навіть вирішу перевести в іншу школу, то буде грандіозний скандал... Вони схожі по характерах...

Ніколь
01.12.2009, 20:06
І вашій мамі нормально що вчителька ображає і дозволяє образити внука іншим учнім???
Скандал кажете... а вам то шо? ну буде скандал.. і що з того? При чом тут ваша мама? Мама то Ви і Ваша дитина. Не знаю як в вашій сімьї...але в нас скажімо основні рішення приймаєм ми з чоловіком, бабусь ставимо лише перед фактом...або не ставимо взагалі... і що там бабусі думають по цьому поводу то вже діло 10-те. І я питаюсь їх думки лише в випадку коли мені це потрібно...... І вони вже звикли - ніхто нікуди не лізе з порадами, всі наші рішення приймають типу - ну раз ви так рішили значіть були причини і так значить буде краще. Маєм чистий спокій.

Urtica
01.12.2009, 21:53
Не може так бути щоб ота бабуля нікого не боялась...

А так і є. Їй втрачати особливо нічого, от дамочка і відривається.

Iriska
03.12.2009, 12:01
І вашій мамі нормально що вчителька ображає і дозволяє образити внука іншим учнім???
І не тільки їй... Вчора батько вимутив... Та зараза, сказала йому що я їй нахамила... не буду вкотре виправдовуватись, що я не хамила, в моєму розумінні, і знаєте що він зробив? Він вибачився перед нею за мене і від мого імені... Я вчора мало не впала, коли це почула... Потім мені вичитали нотацію, що я маю з повагою відноситись до її крематорного віку і боготворити все що вона робить... При цій фразі я просто провалилась в підземелля... Мало того що вона знущається над дітьми і принижує їх, вона ще й створила скандал між мною і батьками...
Скандал кажете... а вам то шо? ну буде скандал.. і що з того? При чом тут ваша мама? Мама то Ви і Ваша дитина. Не знаю як в вашій сімьї...але в нас скажімо основні рішення приймаєм ми з чоловіком, бабусь ставимо лише перед фактом...або не ставимо взагалі... і що там бабусі думають по цьому поводу то вже діло 10-те.
Інша ситуація... Чоловіка в мене нема, я працюю і все на що маю можливість по часу, так це вранці відвезти малого до школи. Так що... її думка не тільки не остання, але й вона мені ще пригрозила, що як заберу малого, то вона на правах бабці буде зі мною судитись... Класна мама...
Менше з тим... повна картина така... Сьогодні просто інформативно спитала в малого, чи хотів би він перейти в іншу школу... Я не чекала такої реакції... малий від радощів кричав в машині, що він давно вже цього хоче... Що ще він не договорює?! І що ж таке таки твориться в школі?
Говорила з куліжанкою, яка працює в тій же школі... Каже нічого дивного, що Мирослава завжди ділила на білих і чорних, мало того ще й падлянить молодим вчителям... Пообіцяла нині поговорити з директором, просто звернути йому увагу на те, що дитина сама хоче йти зі школи... щоб він задумався...

Муська
03.12.2009, 12:40
Iriska якщо вас не влаштовує ні вчителька,ні школа,переводьте дитину в іншу,тимбільше малий від радощів кричав в машині, що він давно вже цього хоче..
А з вашими батьками варто провести "виховну роботу" ,вони не мають права Вас повчати,а лише порадити коли Ви цього потребуєте.
Згадую, в нас також була вчителька,яка на всіх кричала,також мала улюбленців і навпаки. Хамила.Діти страшено її боялись. Так тривало поки я своїй мамі не пожалілась і та на зброрах, в присутності і класного керівника, і батьків, і самої вчительки підняла це питання. Незнаю ,що моя мама там наговорила,але вчителька стала майже "шовкова", підвищувати голос на дітей і хамити перестала.

Мар'яся
03.12.2009, 12:47
Знаєте, вчительку ви вже не переробите. А от з дітьми говорити треба. В нас була ситуація схожа з моєю сестрою. Тільки ситуація була ускладнена тим що то було між дівчатами! В тому ж таки 3 класі. Була одна така яка постійно настроювала всіх проти моєї сестри, але поки йщли розмови, то ніхто не втручався, але коли вже почала битись (ну не зовсім битись, а так обтрусити крейдою з мочалки і т.д.), то це вже як на мене занадто. Причина була банальна: моя сестра вчилась краще від неї, а у тої малої була явно "зіркова хвороба", от вона і влаштовувала концерти. І вчителька про то знала! Розмови мами з нею і мам між собою нічого не дали, ще й закінчились тим, що сестра ще раз дістала в школі (типу чому настукачила мамі). Тут вже я стала чортом (я старша від сестри на 9 років). Прийшла до школи забирати малу(а так вийшло що прийшла разом із ще одною сестрою яка в гостях була у нас) і попала якраз вчасно :) Прийшлось мені з тою дівчинкою поговорити її ж мовою. При цілому класі. І ще вчителька стояла з батьками якимись (як виявилось то був батько однієї з дівчат яка від мене в той день теж нормально получила, бо засильно мудра була). На запитання чим зумовлена така поведінка. я почула геніальну відповід6 "А вона нас нервує" На зустрічне питання чим я почула, що тим що її раз живіт болів. Тобто реальної причини, що просто так я не почула. Під час тої розмови вчителька абсолютно не втручалась. І то при тому що та мала вже встигла закатати істерику. Потім ще пару раз за моєю сестрою прийшов мій швагро (так 2 м росту). Для закріплення результату. З того часу мою сестру ніхто не рухав. Були правда розбірки потім ще з її мамою, бо в інтерпретації тої дівчинки вийшло що я її там тягала по класу і чуть не била. Добре, що у мене був цілий клас свідків з вчителькою і батьками за компанію. А я в уяві цілого класу (і хлопців в тому числі) стала чуть не монстром, якого всі бояться (при моїх то 43 кг :girl_crazy:). Зараз вони в 7 класі, до сьогоднішнього дня все тихо і спокійно. То може і вам варто щоб "чисто випадково" розмову провів хтось хто точно буде користуватись авторитетом. Бо батьки серед них таким авторитетом не користуються.

Medusa
03.12.2009, 12:55
Скажіть мені (вибачте, якщо трохи загрубо) - як може дитина бути впевненою в собі і протистояти хуліганам і т.д., якщо бачить, що МАМА ніяк не може її захистити перед усім світом?

Радість
03.12.2009, 13:08
Medusa, напевно мамі треба завжди за ручку з синочком ходити і відбиватися віж поганих хлопчиків і вчителів? Мама ж старається, але поки що їй не вдається. Ще трохи часу, і вона знайде правильне рішення. Ми також таку ситуацію вирішували не за один день.
Medusa, ви щось можете порадити? Знаєте, зі сторони завжди все виглядає легко.

Medusa
03.12.2009, 13:13
Ні-ні, я не те мала на увазі. За ручку - то ще більше будуть тюкати хлопці в класі, бо все-одно колись зловлять без мами. Мала на увазі - що мама не може дати собі ради між своїми батьками і вчителькою, десь ще відчуває вищість батьків над собою, признає їх право "виховувати" себе як дитину. Але мабуть має бути насамперед відчуття що "я вже доросла, реалізована жінка і моя дитина - буде захищена і задоволена". Не дідо-баба мають керувати життям внука, а мама.
Ну, в мене дітей наразі нема, я розумію що трохи мабуть не маю морального права "вчити" мамів, але хотіла звернути увагу що може проблема десь у мами в голові і у сприйнятті ситуації.
Не хотіла нікого образити

дашулька
03.12.2009, 13:34
Iriska,як Ви МАМА можете від МАМИ своєї терпіти!!!! вибачьте,але як би моя мама таке сказала,я б зібралась й пішла на всі 4 сторони разом з дитиною,при чому куди завгодно. І хай судится скільки забажає,хоть ,вибачьте,обкакається там- тільки Ви маєте приймати рішення за Вашу дитину! мене взагалі Ваша мама не тошо трохи дивує,а приводить у шок! замість того,щоб підтримувати власну дитину з рідним онукам у непростій ситуації ще й спеціально провокує у родині скандали!
і це не вчитель винен,що у Вас неприємності у сім*ї,а власне Ваші батьки!!! Ви же ніби писали,що у Вас є хлопець? а він ,як дивиться на все це?
Ви напевно по житті дуже спокійна й врівноважена людина,але я би так не змогла. По-перше,якби дізналась,що мою дитину принижують спочатку поговорила би з самою дитиною,вияснила причину та навчила як треба відповідати. По-друге,якби не допомогло,провела виховні роботи з вчителькою,дітьми та їх батьками,при чому би зібрала їх всіх разом,щоб всі почули. Ой,я би їм влаштували розгон польтів да так,щоб на все життя запам*ятали.По-третє,є дирекція й районно!!! не вірю,що Ваша мама займала у районно останню інстанцію, я би писала всі можливі заяви та зверненняЮда так,щоб та вчителька була бідна від чисельних перевірок, й сама пішла на пенсію спочивати!!! але я б дитину ні в якому випадку не переводила в іншу школу,це великий стрес,навіть,якщо вона цього хоче,й,якщо вона не вміє за себе постояти-ситуація повториться,бо знайдуться такі самі діти,які будуть даставати тіхононь.
Якщо самі не справляєтесь,щоб навчити свою дитину відповідати й давати сдачу,є певні гуртки ,психологи,врешті-решт...ЗАХИЩАЙТЕ СВОЮ ДИТИНУ!!!!

Oddly
03.12.2009, 14:02
знаєте, Іріска, я так само думаю, що проблема набагато глибша.
якщо ваші батьки вважають за потрібне, при тому, що у вас самої син-третьокласник, вибачатися перед вчителькою за ваші слова, якщо ваша же ж мама готова навіть кардинальними методами на вас діяти при вашій спробі приймати хоч якісь самостійні рішення - то мабуть неспроста. очевидно, ваші батьки не вважають вас достатньо дорослою і самостійною, тому і переконані, що і за вашого сина повинні все вирішувати.
мабуть вони мають на це підстави. а вчителька не сліпа - тому поваги до вас і не має і слухати зовсім не хоче.
а якщо у вашому розумінні. як ви писали. ви досить ввічливо говорили з вчителькою, а в розумінні вашого батька - ні. хоч він і не чув. то напевно ви просто схильні не котролювати себе.
ви повинні вирішити самі для себе, коли саме для вас настане час прийняти самостійне рішення - в т.ч. і за вашого сина, і я думаю, навіть не потрібно чоловічої допомоги, в формі чи без форми.
залякуваннями справи все одно до кінця не вирішуються, тільки на деякий час вгамовуються.
міняйте школу - не втратьте авторитету перед своїм сином, і перед наступними вчителями, яких ще буде ого-го, і всі різні, а жити далі треба.

моя дитина вдввічі молодша. і в нас аж таких проблем ще не було. але я не хотіла би, щоб чужа людина (інша мама чи тато, чи дідусь, чи дядя в формі) з моєю дитиною проводила якісь там розборки без мого відома.
я впевнена, що треба говорити з батьками, з вчителями, але не залишати все так, як є.
дитина прийшла додому в синяках - це не жарти.

в мене одного разу щось схоже було - ми займаємося в групі, дітки там трошки старші за мою, хлопці 6 років (моїй 4,5) - постійно задираються, б"ються. вчителька молода. ради зними дати не дуже виходить. бідні мами так само не можуть. це дуже дратувало, але просто НЕ МАЮ ПРАВА робити. що мені хочеться. спочатку я запитала дозволу в батьків тих дітей. чи можу я робити їх дітям зауваження. і тільки тоді - "потрусила" тих хлопців, говорила з ними досить різко, бо по-іншому вже там не можна було. але батьки їх були в курсі і навіть подякували. бо ж дитина від чужого сприймає зауваження набагато гостріше і болісніше.
щодо своєї дитини - я припускаю, що ще буду просити інших батьків і вчителів бути з нею строгішими, бо характер в неї дуже буйний :girl_crazy: активний
але без мого відома - НІ-НІ

Iriska
03.12.2009, 14:41
очевидно, ваші батьки не вважають вас достатньо дорослою і самостійною, тому і переконані, що і за вашого сина повинні все вирішувати.
Не тільки мене, але і мою 40-ка річну сестру і 35-ти річного брата... І вирішувати вони привикли все і за всіх. Як результат, я і сестра, по її словам мафія... бо ми зблизились і підтримуємо одне одного. Брат - любимий і єдиний син, з ним ми (я і сестра) в не ахті відносинах... В певній мірі і тому, що його постійно возвеличують у всіх ситуаціях, і найбільше я сміялась коли появилась реклама ЮВТ "Вона працює", бо "Він працює", то стандартна відмазка моєми мами для мого брата у всіх ситуаціях... Щодо рішень... ніякого впливумої батьки на них не мають, є тільки питання школи, бо там всі її знайомі і "дитина під наглядом"... догледілись блін...
Скажіть мені (вибачте, якщо трохи загрубо) - як може дитина бути впевненою в собі і протистояти хуліганам і т.д., якщо бачить, що МАМА ніяк не може її захистити перед усім світом?
Задам зустрічне питання... Як дитина буде впевненою в собі і самостійною (навіть діти можуть приймати власні рішення), якщо МАМА буде його оберігати від усього і захищати? Більше того, є ще й таке, що мені не прийнятно, а для нього це нормально. А також, якщо захищати від усього, то дитина навіть не навчиться відрізняти що зле, а що добре, знову ж таки у власному сприйнятті... Навіть маленький приклад: я зачитувалась казками, оповіданнми і т.д., йому ж це не подобається. Мені це видається неприйнятним, як це так дитина не читає... як це може йому не подобатись?! А він не вважає це таким... відчитав те що задали і все, крапка.

Мала на увазі - що мама не може дати собі ради між своїми батьками і вчителькою, десь ще відчуває вищість батьків над собою, признає їх право "виховувати" себе як дитину.
Мама є мама, чи реалізувалась я, чи ні. "Виховувати" то голосно сказано... вона ніколи не мала відношення до мого виховання..., вона працювала. Мною займалась сестра, а тепер виховувати мене пізно і навряд це комусь взагалі вдасться.

Не дідо-баба мають керувати життям внука, а мама.
Не розумію словосполучення "керувати життям"...?! У мене є визначені погляди на майбутнє малого, але вони звісно будуть коригуватись і відносно його власного бачення. Бо якщо тупо нав*язати буде гірше. Я сама була за те щоб саме в цю школу давати малого, хоч вона і далеко від дому. Я сама вибрала клас в який він піде, тобто класну керівничку. І тепер маю...

а якщо у вашому розумінні. як ви писали. ви досить ввічливо говорили з вчителькою, а в розумінні вашого батька - ні. хоч він і не чув. то напевно ви просто схильні не котролювати себе.
Окей... Як хамство розцінилась фраза: "Я Вас дуже попрошу допомогти вирішити дану проблему, оскільки повторення минулорічних подій я не хочу" у відповідь отримала: "Ось... є нормальні діти (показала на трьох), вони мовчать! А ці ненормальні (всі решта і мій)", відповідь: "Те що діти не мовчать, не означає, що інші ненормальні, тільки тому, що їм не подобається коли їх ображають і говорять про це. І мовчання інших не говорить про те, що їх все влаштовує, вони просто можуть боятись сказати". Можливо хтось побачить тут хамство, я ж бачу правду, яку я посміла сказати в очі, а не лизати дупцю вчительки і питати що мені зробити, щоб моя дитина належала до нормальних...

) з моєю дитиною проводила якісь там розборки без мого відома.
Мама того хлопчика про все знала, я говорила з нею за пів години до того, як спілкувалась з ним, більше того, вона могла б і в школу заявитись, якби вважала, що я не права чи просто поговорити зі мною... Але її відсутність тоді, а також вчора на батьківських зборах говорить про те, що вона мені сказала 1-го вересня... "Я на такі дрібниці навіть уваги не звертаю, з ним навть батько не може справитись, тільки не розумію навіщо йому взагалі це".

залякуваннями справи все одно до кінця не вирішуються, тільки на деякий час вгамовуються.
Це не залякування. Якщо не дай Боже, малий ще раз прийде весь побитий, я просто йду знімати побої. І нести відповідальність будуть батьки учасників і вчителька. Це більше попередження для них, щоб звернули увагу на те, що є на що звертати увагу, а не пускати дитину по течії...

Medusa
03.12.2009, 14:52
І вирішувати вони привикли все і за всіх.

Щодо рішень... ніякого впливумої батьки на них не мають

Я сама була за те щоб саме в цю школу давати малого, хоч вона і далеко від дому. Я сама вибрала клас в який він піде, тобто класну керівничку.

питання школи, бо там всі її знайомі і "дитина під наглядом"...

а керує життям третьокласника таки мама - в яку школу ходити, як проводити час після уроків, як дозволити бабі з дідом поводитись з власною дитиною і з самою собою.
А про реалізацію - не мусить бути посада міністра. Просто доросла жінка - це вже реалізована особа, наскільки зуміла, настільки реалізувалась. Ніякого тонкого натяку чи прихованого змісту тут не було. Просто "дєвочка сазрєла", тобто виросла.
Я думаю, поки баба керуватиме мамою, ваша дитина не віритиме, що може щось САМА змінити в житті - тобто не дозволити комусь себе кривдити. І ще раз наголошую - я не за те, щоб тримати дитину за руку, я за те, щоб дати їй віру, що вона і сама може себе захистити. Чи в цій школі, чи в іншій.

OxankaF
03.12.2009, 14:53
Як дитина буде впевненою в собі і самостійною (навіть діти можуть приймати власні рішення), якщо МАМА буде його оберігати від усього і захищати?
бути самостійною і впевненою дитиною, це одне, а перекладати на дитину проблему, з якою не може справитись навіть доросла людина, це інше. Я своїм дітям дуже часто повторюю, що вони завжди мають старатися вирішити свої проблеми, але знайти, ви завжди можете прийти до мене і порадитись, а якщо не зможете справитись, я допоможу. Також були проблеми у школі, хоча це так, дрібниці, один хлопчик постійно наливав в обід мила рідкого. І моя дитина знала, що я буду його захищати.
Iriska, встаньте на місце свого сина, його побили, ображають, обзивають, а людина, яка є найближчою, тобто мама, не може нічого зробити, ви хоч уявляєте, що ваша дитина зараз відчуває. Я б уже давно за свою дитину порвала цілий світ, але цю проблему вирішила.

Iriska
03.12.2009, 15:01
Iriska, встаньте на місце свого сина, його побили, ображають, обзивають, а людина, яка є найближчою, тобто мама, не може нічого зробити, ви хоч уявляєте, що ваша дитина зараз відчуває.
Такс... стоп... не перекручуйте будь-ласка. Проблема з побиттям і обзиванням вирішена на даному етапі. Від повторів ніхто не застрахований і так само від інших ситуацій. Хоча страхівкою від таких ситуацій, принаймні на території школи має бути викладач, який несе відповідальність і за бешкетування дітей, і за решту подій. Оскільки наша вчителька такою страхівкою не є, більше того вона сама вчить дітей клеєти одне одному ярлики і обзиватись, а також принижувати одне одного, тому і постало в мене питання про доцільність навчання в цій школі.

дашулька
03.12.2009, 15:06
Я б уже давно за свою дитину порвала цілий світ, але цю проблему вирішила.
золоті слова!

---------- Додано в 15:06 ---------- Попередній допис був написаний в 15:03 ----------

постало в мене питання про доцільність навчання в цій школі.
а Ви думаєте проблема тільки в вчитильки? безумовно,вона несе відповідальність,але якщо дитина не вміє за себе постояти Ви думаєте у новій школі це не повториться?

Iriska
03.12.2009, 15:39
безумовно,вона несе відповідальність,але якщо дитина не вміє за себе постояти Ви думаєте у новій школі це не повториться?
Я не пригадую чи уточняла, а перечитати все нема зараз часу... Як накажете навчити себе захищати в ситуації коли тебе б*ють одночасно семеро? Взяти бейзбольну біту чи як? Я ж не кажу, що він одразу біжить до мене, щойно його обізвали чи ще щось, він дає здачу коли може, точно знаю, що не обзиває у відповідь, просто ігнорує. Доти поки йому дійсно не стає обідно, як то кажуть... поки не накопичеться. Він навіть не жалівся коли його побили, ми самі побачили синяки. Так що не треба казати що він не вміє за себе постояти. Повторюсь, мене зараз найбільше турбує до чого може довести манера спілкування і т.д. вчительки. Адже вона просто створює в дітей комплекси неповноцінності..., що мені підтвердили люди, які працюють в школі в старших класах.

дашулька
03.12.2009, 15:42
Зрозуміло. якщо можна прокоментуйте мій перший допис,бо Ви не відповіли на питання. Якщо не хочете,тоді не відповідайте.

klen
03.12.2009, 15:44
Почитала я про цю ситуацію і згадала свої шкільні роки.
Всі діти(люди) різні. Хтось може постояти за себе а хтось ні. Причому те що дитина не може за себе постояти у школі ще не означає шо життя у нього не складеться. При наявності певних знань і вмінь і з дуже спокійною вдачею можна чудово жити. Головне щоб був мир і спокій у душі.
Основну проблему для життя створить не спокійний і мирний характер, а психологічна травма "зацькованої дитини".
Я не вважаю що дитина МУСИТЬ "вчитися життю" на такий спосіб. Бо ніц вона у такий ситуації не навчиться, ні життю, ні шкільній программі.
Я тільки ще більше впевнилася що до школи краще не ходити взагалі. Але це мої думки і мій вибір

OxankaF
03.12.2009, 15:57
мене зараз найбільше турбує до чого може довести манера спілкування і т.д. вчительки.
Моя думка (чи порада): ви вчительку вже не зміните, турбуйтесь про те, що ви повинні зробити, щоб допомогти дитині і не покладайтесь на вчительку і на те, що вона повинна робити і не робить

natalka-matias
03.12.2009, 16:24
я вас дуже добре розумію.будучи в своїй першій школі, мала постійно конфлікти з однією дівчиною. вона була більшою за мене по комплекції, словом акселерат. постійно провокувала мене, обзивала, от я завжди їй поступалась, мовчала у відповідь. в мене в класі була кличка-Крапочка(то мене вчителька з фіз-ри так назвала, через те, що я на її урочі в учнівській ширензі останньою стояла ,через ріст і дюймовочну комплекцію). одного разу я зірвалась на бійку з нею.:) ;(.а все через те, що вона викинула в туалетний смітник мій щойно подарований на Миколая комплект з малювання. я прийшла в клас в страшній ярості від образи і приниження і схопила її за волосся, короче бійка була ще того!!!! дістали навіть хлопці, що нас розбороняли. нас поволокли до керівнички... та викликала батьків. моя мама ввечері сказала , що не хоче йти, то мої проблеми і т.п. сказала що я достатньо доросла щоб сама у всьому розібратись.
на другий день я боялась йти, і зі мною пішла моя бабця. а що було б якби не вона? мама тої однокласниці прийшла явно з наміром попустити мене ще більше, моя бабця вислухала всі аргументи, а потім відповіла, що якщо я ще раз на когось пожаліюсь на когось в класі, то їм буде не переливки, і їй всерівно хто буде зачинщиков, бо я її внучка.
це дуже добре, що ви постояли за свого сина.він знає, що ви його підтримуєте і розумієте. Це є найголовніше!!!
вчительку не переробиш, вона надто стара, по-перше, а по-друге у всіх вчителів є хвороба, вони вважають ,що завжди праві. знаю по-собі яко по вчителі:) заберіть малого...не псуйте ні йому нерви, ні собі. всі ми люди і всі помиляємось. а щодо матері своєї, її ви теж не зміните. просто заспокійтесь, у вас є сестра, вона ваша підтримка. зрозумійте, що комусь , щось доказувати, то надзвичайно невдячна справа.побережіть свою психіку для чогось кращого:)
просто спокійно скажіть мамі- я чекаю від тебе підтримки, бо я тебе люблю, ти найрідніша мені людина.-спокійно, без доказувань і т.п.це важко, погоджуюсь, але це обеззброює, повірте!!!
після того випадку з моєю школою, я колись запитала, маму чому вона не пішла тоді зі мною, а вона сказала, що не знала, що це настільки важливо для мене. так, вона добилась того, що я сама надзвичайно самостійна, сама поступила, сама вивчилась, сама знайшла роботу, але тепер вона, говорить, що її ображає, те, що я ніколи не прошу в неї ні, поради, ні підтримки, навіть грошей з другого курсу я в неї не брала.
в нас тепер дуже хороші стосунки, але поки вона зрозуміла, що я вже не дитина, і пізно перевиховувати, пішло ой як багато нервів і вияснянь.
пропоную гарну притчу:
Однажды ученик спросил у своего учителя:

- Учитель, окружающий мир несет человеку благо или несчастье?

- Давай я лучше тебе расскажу историю, сказал тот.

Давным давно жил шах, и решил он построить замок, полный чудес.

И сделал он в этом замке зал, в котором все стены, пол и потолок были обклеяны зеркалами. А стены там были устроены таким образом, что если кто-то вслух скажет "кто тут?", то тут же услышит "кто тут?""кто тут?""кто тут?"

Однажды в залу забежала собака и в изумлении застыла посередине — целая свора собак окружила её со всех сторон, сверху и снизу. Собака, на всякий случай, оскалила зубы; и все отражения ответили ей тем же самым. Перепугавшись не на шутку, собака отчаянно залаяла. Эхо повторило её лай.

Собака лаяла всё громче. Эхо не отставало. Собака металась туда сюда, кусая воздух, её отражения тоже носились вокруг, щёлкая зубами. Наутро слуги нашли несчастную собаку бездыханной в окружении миллионов отражений издохших собак.

В зале не было никого, кто бы мог причинить ей хоть какой-то вред. Собака погибла, сражаясь со своими собственными отражениями".

- Теперь ты видишь, — закончил дервиш, — мир не приносит ни добра, ни зла сам по себе. Он безразличен к человеку. Всё происходящее вокруг нас есть всего лишь отражение наших собственных мыслей, чувств, желаний, поступков. Мир — это большое зеркало.

сніжна
03.12.2009, 16:46
я коли читала цю історію,спочатку думала,що вона відбувалася у 76 школі ( ліцеї міжнародних відносин)- просто колись,одна знайома розповідала про дуже схожу ситуацію. Потім вони свою дитину перевели у 5 школу,яку всіляко розхвалювали.Але коли я дочитала цю ситуацію і побачила,що вона відбулася у ...5 школі.... Від таких ситуацій не застрахована жодна дитина у жодній школі?..
п.с. вчора мала один теж не зовсім приємний випадок зі своєю дитиною у приватній школі...

Iriska
03.12.2009, 17:11
я коли читала цю історію,спочатку думала,що вона відбувалася у 76 школі ( ліцеї міжнародних відносин)- просто колись,одна знайома розповідала про дуже схожу ситуацію. Потім вони свою дитину перевели у 5 школу,яку всіляко розхвалювали
Ні не в 76 і не в 5. В 5-ту я думаю переводити його... Тому й питаю відгуки...
А 76... я сама там 3 роки провчилась і втікала далі ніж бачила...

А мова про 55 школу...

сніжна
03.12.2009, 17:18
ага. не вникла. До речі, про 5 школу є відгуки у темці "школа,влаштування,наука..."

Oddly
03.12.2009, 17:30
я би все-таки міняла школу, вчительку не зміниш, але якось так не посередині, до кінця навчального року ще далеко - то може якраз з новоо семестру чи чверті нормально
Iriska, з того, що ви написали - міняйте і школу, і місце проживання

OxankaF
03.12.2009, 17:37
міняйте і школу, і місце проживання
я б теж так зробила

Iriska
03.12.2009, 17:42
Дашулька... я вже писала, що мама є мама. І будь вона 1000 разів не права, це мама. Я ж прекрасно розумію, що погрози судом, це спроба таким чином втримати мене і малого (без якого вона просто не може, по своєму) коло себе. Вона боїться залишитись без нього... і мене часто тим аж до сказу доводила... Чим більше я намагалась відірватись від них, тим більше вони пробували мене до себе прив*язати. Я розумію її в якісь мірі. Щодо зібрати речі і на всі 4-ри сторони... ну це голосно сказано... 1. це можна зробити маючи власне окреме житло як мінімум. не на вулицю ж іти... 2. він любить бабцю і дідуся і звик до них, такий рух, принаймні різкий, також може його травмувати, адже для нього сім*я це я, бабця, дідусь і він. 3. травматично це буде і для моїх батьків. Які б не були батьки, це батьки і я не хочу їм робити боляче, навіть коли вони роблять мені.

дашулька
03.12.2009, 18:02
Ну,тоді я просто заздрю Вашему терпінню,я би так не змогла...

Iriska
03.12.2009, 18:04
Це був коментар на Ваш допис, якого Ви просили. До чого тепер та лейба про оффтоп? В мене просто погано спрацьовує цитування, тому перегляньте самі, або пригадайте, що Ви просили прокоментувати.

дашулька
03.12.2009, 18:47
Це був коментар на Ваш допис, якого Ви просили. До чого тепер та лейба про оффтоп? В мене просто погано спрацьовує цитування, тому перегляньте самі, або пригадайте, що Ви просили прокоментувати.
Оффтоп,тому що мій останній допис не зовсім стосувався теми. Дякую,що прокоментували,але ще раз скажу (без оффа,щоб він Вас не смущав),такі вибрики батьків я би не змогла терпіти.

Ніколь
03.12.2009, 19:43
Так і хочеться щоб мій хлопець пішов... в формі... Зразу два запуга в одному..
Я перечитуючи темку з початку узрєла нюансик. Ви кажете що чоловіка в вас немає, але написали що є ВАШ хлопець. Якщо він дійсно ВАШ то в чому принципова різниця від чоловіка? Він також може посприяти тому щоб розрулити ситуацію, він може як батько водити малого в школу чи забирати чи просто час від часу появлятись в полі зору і щоб інші діти його бачили і знали що той чоловік він за вашим сином приходить. Може лізу в дуже особисте, сорі наперед, але маючи хлопця який має на рахунок вас серйозні наміри - вже легше протистояти вашим же батькам і на 4 сторони легше йти.
Ваші батьки вони мають авторитарний впллива на вас, на вашу сімью, і на вашого сина..... і знов ж таки сорі, але ваш син бачить що во не взмозі протистояти батьківському натиску, ви немаєте ні моральних ні фізичний сил, раз ви
Чим більше я намагалась відірватись від них, тим більше вони пробували мене до себе прив*язати.
а оце Я розумію її в якісь мірі. про яке розуміння йдеться? з їх боку це чистої води егоїзм....
Він вибачився перед нею за мене і від мого імені... Я вчора мало не впала, коли це почула... Потім мені вичитали нотацію, що я маю з повагою відноситись до її крематорного віку і боготворити все що вона робить... При цій фразі я просто провалилась в підземелля...
А вам що 10 років? якби мій батько почав мене отак лікувати - розвернулась би і не слухала... і ввіду імєла. Що значить провалилсь? Ви себе досі перед батьками вважаєте дитиною..... а треба відчувати себе дорослою жінкою з власним світоглядом, думками, точкою зору, гідністю і характером.
А ще я б при нагоді сказала б тій старій що то що ваш батько вибачався - то він за себе.. а ви її вважаєте такоюто і такою-то.. і дале по тексту і по смислу... і вибачатьсь і не збираєтесь. Але я б це робила на останок - коли заберете малого з тої школи.

На рахунок дитини - бачу що ситуація запущєна на корню... спробуйте перевести в іншу школу, моживо все буде добре і малому там буде класно і зручно. НО якщо ситуація повториться... то вже біганням від школи до школи виходу не знайдете. Треба буде шукати причину в в самому малому, і його поведінці, в тому як він спілкується з однокласниками, що і як робить, і що з того він розказує вам а що насправді відбувається.

OxankaF
04.12.2009, 00:53
Iriska, Ви знаєте, я все думаю-думаю про ваших батьків і не дойде до мене, ви пишете
травматично це буде і для моїх батьків
якщо ваші батьки люблять онука, як же вони можуть дозволити, щоб "їхня" вчителька так до дитини ставилась. Чи вони не люблять його? Як вони ставляться до онука?

Knopka
05.12.2009, 00:41
Iriska, я теж спершу подумала що мова про 76 школу, бо знаю дуже багато про те, що там відбувається. 5 школа недалеко від мене, як на мене, вона не ідеальна, але досить нормальна. Тільки врахуйте, що заняття початкової школи там відбуваються в одному приміщенні з початковою 55, про яку ви пишете (звичайний клас) і 17 (англійський).

Мені здаєтсья, що задля дитини все-таки варто поміняти школу, бо такій вчительці ви все одно швидше за все нічого не доведете, а директор найймовірніше буде все покривати, щоб уникнути скандалу... Цього року мої друзі забрали дитину від такої проблемної вчительки в іншу школу, дитина легко адаптувалась і тепер навіть на канікулах хотіла йти на заняття...

Iriska
05.12.2009, 22:07
Оффтоп,тому що мій останній допис не зовсім стосувався теми. Дякую,що прокоментували,але ще раз скажу (без оффа,щоб він Вас не смущав),такі вибрики батьків я би не змогла терпіти.
Понял... не знала про ці штуки... передивлюсь і в інших темах де бачила, бо давно тут не була...

Тільки врахуйте, що заняття початкової школи там відбуваються в одному приміщенні з початковою 55, про яку ви пишете (звичайний клас) і 17 (англійський).
Це я в курсі..., але... спільний корпус не дає прав їй впливати на дитину, тим більше, що офіційно він в іншій школі.
Знову проблема з цитуванням...
До Ніколь...:
Я і маю наувазі те що батько вибачився, а провалилась, в плані, що я не чекала такої зради від нього... від шоку...
Щодо вчительки... відбулась розмова, на тему що:
- Якщо є претензії до МОЄЇ дитини, то вони мають бути озвучені мені;
- Якщо є претензії до мене, то також вони мають бути озвучені мені, бо я на щастя вже цю школу завершила 10 років тому, і на щастя в малявочнику я була в іншії школі, і мені не "пощастило" з такою як вона, а мала прекрасну вчительку, яку досі пригадую на добрім і ніжнім слові. Сподіваюсь, що ще побачу її...

Після цього - втрата дару мови і дитина приходить спокійна додому...

Chereshka
05.12.2009, 22:30
я скажу Вам так:
1. малого заберіть зі школи і переведіть у іншу. Нічого йому не станеться привикне, навчитися більше знайомитись з людьми, шукати спільні інтереси і тд. і тп.
2. Ви в своїй ситуації є не переливаючою водою у бурлящому фонтані, а застоєною водою у вазі. Боїтеся міняти щось, поправялти, постояти за себе. От в мене є подруга мама нею керує вдоль і впоперек, керє нею, її дітьми, її чоловіком. Та нах воно Вам таке здалося. Візьміть ситуацію в свої руки.
3. А Ви що не заробляєте. Упрекніть своїй мамі, так вона пойме, що не тільки братик дорогенький, але і Ви стараєтесь.Вчіться відстоювати себе.
4. Не говоріть з тою вчителькою, моя мама вчитель, так вона би себе контузила, якби так сплетнічала про дітей, хіба таке можна. Тощо то говоріння не доведе нідочогоз тою псевдовчителькою.
5. Не сильно жалуйте свого синочка, а то пожалійте свою майбутню невістку, і не привязуйте його сильно до себе, а то буде мамин синочок. Най сам бореться, він майбутній Чоловік.
6. Слухайте своє серце і не розпускайте нюні, полюбіть СЕБЕ КОХАНУ.
7. Вибачте мене, за мої часом обідні думки.