КПК

Показати повну версію : Казки та колискові.


Дана
11.09.2008, 15:16
Я шукала для племінника віршик/казку про лелеку і натрапила на ось цю казку, і вирішила вам підняти трішки настрій:

Ніч... Тиха чарівна ніч...
У бездонному синьому Небі пливе срібний Місяць... Молодий і дужий Вітер погойдує ним ніжно-ніжно, ніби колискою. Він то голубить і пригортає Місяць, то ніжним подувом легко відводить його убік. Срібний Місяць гойдається у бездонному Небі, як човен...
На борту човна сидять малесенькі Ангелики і стривожено поглядають навкруги... Вони когось виглядають... Деякі Ангелики обережно ловлять манюні кришталеві зорі, любуються ними, як чарівними самоцвітами, і укладають на ложе човна. Зорі колишуться на цьому ложі, перекочуючись з боку на бік... Інші Ангелики ловлять у просторі ніжний серпанок і загортають у нього теплі заколисані зорі.
У човен заглядає Бог... Він ніжно усміхається, торкається заколиханих теплих зірок... І гладить по голівці кожного старанного Ангелика...
Щасливі Ангелики виводять колискову. Ніжна пісня лунає у Космосі, як чарівна сопілка Бога, а у човні – зручно лежать щасливі і сонні дитинчата:
Люлі-люлі, колисанка
Для Іванка і Оксанки...
Люлі-люлі, крапелинка
Для Юрасика й Іринки...
Люлі-люлі, дві краплинки
Для Андрійка і Даринки...
Люлі-люлі, крапелюсі
Для Жоржика і Мартусі...
Люлі-люлі, Срібні Лілії
Для Тарасика і Юлії...
Люлі-люлі, рідний Всесвіт
Для Василька і для Лесі...
Люлі-люлі, три краплинки
Для Віталіка й Галинки...
Люлі-люлі, Божі роси...
Для Михася і Миросі...
Люлі-люлі, вже Світанки...
Для Євгенка й Адріанки...
Люлі-люлі, срібні Хмари
Для Ганнусі і Захара...
Люлі-люлі, Хмарок двійко
Для Марічки і Сергійка...
Люлі-люлі, ясних клейнодів
Це для Олі і для Володі...
Люлі-люлі, мрії-Мрії
Для Інґвара і Надії...
Люлі-люлі, ясні Ранки
Для Олександра і Тетянки...
Люлі-люлі, ясна Зірка,
Це для Мірка, мого Мірка :)

Чутно дужий Вітер. «Тихше! Тихше...» – просять Ангелики. То прилетіли Лелеки. Кожен Лелека заглядає у човен і акуратно бере сповиток із ніжного серпанку. У сповиточку лежить немовлятко, воно сонно позіхає і зручно вмощується.
Лелеки летять додому – на Землю... Вони знають вірну дорогу.
Цієї ночі у когось з’являться такі довгождані маленькі дива ... :)
:shy:

Irus'ka
12.09.2008, 17:54
:clapping::clapping::clapping:Дано а чи можна вам подякувати за цей пречудовий допис сотки-сотень разів?!!!!!

Дана
12.09.2008, 18:09
Іринка, мені досить і одно разу, дуже тішуся що сподобалось людям:rolleyes: сьогодні знайшла автора,, ось тут http://maysterni.com/publication.php?id=8428 Оксана Яблонська

Лідуся і Місяць (Лідія Дзюпіна)

Сидить сумна Лідуся,
Тре кулачками очі,
А Місяць жовтощокий
Питається з вікна:
„Чого не спиш, Лідусю?”
„Не сплю, бо я боюся:
Кудись поділась киця.
Мабуть, вона втекла.”

І стали ще сумніші
Лідусині очата,
А Місяць у кватирку
Шепоче: „Засинай!
Я бачив твою кицю –
Лягла на кухні спати.
Нема чого боятись,
І ти собі лягай.”

„А хто ж мене врятує? –
Заплакала Лідуся, -
Коли прийде Ревило*
З мішком своїм страшним?”
Всміхнувся добрий Місяць:
„За тебе я вступлюся.
Спи, засинай, Лідусю.
Я впораюся з ним!”

Лідуся втерла слізки,
Закрила оченята
І тихо засинає
Посеред подушок.
І сон Лідусі сниться:
Прийшов Ревило в хату,
А Місяць його садить
В його страшний мішок.

Дана
12.09.2008, 18:15
Казочка про Бджілку Олесю

У хатинці під величезною вишнею жила маленька дівчинка. Вона була дуже цікава і непосидюча. Мама ніяк не могла за нею встежити, як вона втрапляла із однієї шкоди в іншу. Вона вже не знала, що робити, бо дівчинка, крім усього, ніяк не хотіла лягати спати ні вдень, ні увечері. Вона довго лежала і просила розповідати їй казочки, або віршики, або довго плакала, потім просила гладить їй животика, потім спинку і тому подібне. Але одного разу мамі довелося покинути на хвильку доню саму і в цей час у кватирку до неї залетіла маленька бджілка. Вона трішечки поповзала по шибці, а тоді злетіла прямо на подушку до дівчинки і сказала:
- Привіт, ти чому тут репетуєш?
Дівчинка спочатку злякалася, але притихла і уважно подивилася на бжілку.
- А хто ти така? – спитала вона.
- Я маленька Жу-Жу-Жу – бджілка, а тебе як звати?
- Олеся.
- То чому ти тут кричала, Олесю?
- Не знаю... спати не хочу.
- Оце і всього?! То я тобі допоможу. Давай я замість тебе посплю, а ти замість мене політаєш, попрацюєш.
- А що треба робити? – зацікавилася Олеся.
- Ти лягай на подушку, а я тобі буду на вушко пошепки розповідати, щоб твоя мама не почула нас. І очі закрий. Добре?
- Добре, - погодилась Олеся і підсунулася ближче до бджілки.
- Так от, - почала Жу-Жу-Жу, - як тільки ти станеш бджілкою, вилетиш у віконце – побачиш величезну вишню. Ти полетиш туди і будеш сідати на квіти та збирати нектар, потім будеш відносити його у вулик, а потім знову будеш повертатися назад. Тільки гляди, не загуби дороги. І як тільки ти стомишся і схочеш знову стати маленькою дівчинкою, прилітай сюди і сідай на подушку...
Олеся вилетіла через віконце і побачила багато величезних білих квітів. “Що це, - подумала вона, - адже раніше тут нічого такого не було?” Вона підлетіла ближче і зрозуміла, що це вишня, бо це ж вона так гарно пахла на все подвір’я. Олеся сіла на одну квіточку і почала збирати нектар. Так вона весело перелітала з квітки на квітку і збирала, аж поки не наповнила маленький казанок, що дала їй бджілка. Далі вона полетіла туди, де літали інші бджоли, що працювали з нею по сусідству. Вулик стояв досить далеко, але Олесі так подобалося літати, що вона перед тим, як летіти до своєї вишні вирішила трішечки покружляти вгорі і подивитися, що там робиться.
Як тільки вона роззирнулася на різні боки, помітила свого котика Шнурка, який причаївся у траві. “Чого це він там так принишк?” – подумала Олеся і злетіла нижче. Аж ось вона побачила маленького горобчика, який ще не дуже добре умів літати і ніяк не міг підлетіти до стріхи, де було його гніздечко. Ось Шнурко задер хвоста і стрибнув. Олеся злякалася, їй шкода стало маленьке горобеня і вона прожогом кинулася до кота, вдарилася йому прямо в носа і помахала маленьким кулачком. Кіт зупинився. Він не одразу зрозумів, що це у нього перед очима блимає, а потім упізнав бджілку.
- Тільки не кусай мене, будь ласка, я дуже боюся бжіл! - попросився Шнурко.
- Ага, противний ти кіт, маминого віника та ціпка не боїшся – шкоду робиш, – а маленьку бджілку боїшся.
Кіт Шнурко здивувався, звідки це бджоленя знає такі подробиці, але нічого не встиг запитатися, бо її вже не було. А Олеся полетіла до горобеняти, щоб якось йому допомогти.
- Ну давай, спробуй ще раз, - просила вона, - я тебе буду підпихати.
Горобчик відчайдушно замахав своїми слабенькими крильцятами, а бджілка Олеся щосили підштовхувала його з-під низу. Проте, ні горобчикової, ні бджілкиної сили не вистачило, щоб злетіти так високо. І тоді Олеся придумала.
- А ти візьми і підлети спочатку на підвіконня, потім на гілочку вишні, а потім уже на стріху.
Горобеня вилетіло на підвіконня, але до гілки все ніяк не могло долетіти. Воно не могло розмахнутися – лише лупотіло крильцятами і стукало ними об шибку.

- Доню, як ти міцно спала, - поцілувала мама Олесю. – я тебе ледве добудилася.
Олеся глянула у віконце, а там билась об скло маленька бджілка, намагаючись вилетіти на волю. Олеся відчинила вікно і весело сказала:
- До побачення, бджілко, прилітай до мене ще.
Але бджілка цього разу нічого не сказала, лише загула своє “Жу-Жу-Жу” і помахала маленькою лапкою. А може, то лише так здалося... Олеся сіла і задумалася – що саме їй приснилося, а що було насправді. “Треба буде обов’язково пошукати горобенятко, чи може запитати у Шнурка?” – подумала Олеся. Шнурко нічого не сказав, а горобенятка поки що ще не зустріла, чи може не впізнала. Але одного разу мама відчинила увечері віконце і в хату влетів свіжий вітерець. Він приніс із собою колисанку, яка линула десь від густого віття вишні.
Киця спить, мишка спить
І маленька бджілка,
Горобця-молодця
Колисає гілка.

Людмила Юрченко

Дана
12.09.2008, 18:17
автор: Даринка Шубіна (Квітка)

КАЗКА ПРО КАКУ – БЯКУ…

Вийшла якось погуляти
У садочок Кака – Бяка.
Кожен день вона гуляла,
Бо мети в житті не мала.

І робила що хотіла,
І за вчинки не красніла.
Тільки сміхом заливалась,
Ні над чим не замишлялась.

Іграшки могла забрати,
І ніколи не віддати,
Укусити, зачепити,
Обізвати, налякати.

І нічого не жаліла,
Бо нікого не любила.
Кожен день ось так гуляла,
Діточок всіх ображала.

І ніхто не знав де дітись,
У пустелі б опинитись…
А вже там, в пісках сховатись,
Й більше Бяки не боятись.

І ніхто не міг зробити
Так, щоб Каку зупинити.
Панував над дітьми страх,
Лиш при згадці – в очах жах…

Але в Світі ж є герої,
Їм не треба навіть зброї,
Щоб Добро перемогло
Все все все на світі Зло…

Кака – Бяка була зла,
Розуміло це й Маля,
Бо щодня було в садочку
Та ховалось у тіньочку.

Бяку воно пильнувало,
Вчинки всі злі рахувало,
І на камеру знімало,
У комп’ютер закладало.

Врешті докази зібрало,
І на суд те все подало.
Справу судді так відкрили:
Проти Бяки – злої сили.

Бяка – Кака як дізналась…
В неї серце надірвалось!
Хоча ні, його давно
Вже на місці не було…

В цей же день вона з’явилась
У суді, й не запізнилась.
Прийшла навіть з адвокатом,
По секрету, справжнім катом.

Справу стали розглядати.
Кожен міг там виступати.
Перша Бяка закричала,
Все брехнею те назвала.

А Малюк сказав одне:
Докази – ось головне!
Маю я їх майже сто,
Свідчать всі, що Бяка – зло.

Довго суд цей так тривав,
Поки вечір не настав,
І суддя з за столу став –
Час для вироку настав.

Гучно голос залунав:
Каку – Бяку суд пізнав.
Винною її вважаєм,
І в в’язницю відправляєм!

Хай же знає інше Зло,
Переможе лиш Добро!
Все одно те Зло піймаєм
І в суді ми покараєм!

Знайте діти ж ви одне:
ДОБРІ ВЧИНКИ – ГОЛОВНЕ!

Irus'ka
12.09.2008, 19:38
Дівчата шукаю казочку Василя Симоненка "Цар Плаксій і Лоскотон"! Це моя улюблена з дитинства, а зараз по книгарнях знайти не можу. Якби десь хтось бачив, напишіть будь-ласка (можна в ПП)

Liliyah Romanova
12.09.2008, 21:11
Дівчата шукаю казочку Василя Симоненка "Цар Плаксій і Лоскотон"! Це моя улюблена з дитинства, а зараз по книгарнях знайти не можу. Якби десь хтось бачив, напишіть будь-ласка (можна в ПП)
Ось тут
http://www.velib.com/book_ua.php?avtor=s_375_1&book=9895_1_1

Koza-Dereza
12.09.2008, 23:11
А я б хотiла знайти вiршик мого дитинства про Вереду
"мала мама одинця
одинця мазунця (чи щось таке)
одинець був вереда..."

Liliyah Romanova
12.09.2008, 23:19
А я б хотiла знайти вiршик мого дитинства про Вереду
"мала мама одинця
одинця мазунця (чи щось таке)
одинець був вереда..."

Мала мама одинця,
Одинця-мазунця.
Мамі з ним була біда:
Одинець був вереда.
Вереда вередував,
Всім спокою не давав:

І бабусі, й тьоті Ірі,
І сусідам по квартирі.
Навіть котику-Воркотику
Малому від плачу
Тікать доводиться із дому.
А горобчики сміються
У садах:— Цвір-цвірінь!
Уже проснувся
Ве-ре-да!

Ось у ліжку він сидить,
В стінку стука:
— Мамо, йди!Іди сюди!
Візьми на руки! —
Хлопець дригає ногами,
Обливається сльозами
І подушку обніма:
— Ма-ма-ма!

Стала мама умивать
Одинця,—
Репетує мазунець
Без кінця!
Кулачками тре він очі:
— Я вмиватися не хочу!
Теплої води нема!
Ма-ма-ма!

Мама мило червоненьке
Узяла, вереду свого
Вмивати почала.
Знову плаче:— Я не хочу!
Ой, заходить мило в очі!

Не намилюй!Не вмивай!
Ай-ай-ай!
Стала мама вереду
Утирать,
Вереда давай
Ще дужче кричать.
Він до лоба приклада кулачок:
— Ой, колючий рушничок, рушничок!
Ти мене не обдирай,
Ти гладеньким витирай!

Ай-ай-ай!
Мама супу із каструлі
Налила, мама ложку
Вередулі подала.
— Нащо ложка? Забери ти!
Хочу суп з тарілки пити! —
І руками обома
Він тарілку підніма.
— Ма-ма-ма!

Враз за шию
Потекло —Гаряче!
Верещить він:

— Ой, пече!
Ой, пече! —
Як затупає ногами,
Та до мами із сльозами:
— Суп гарячий... їж сама!
Дай того... чого нема!
Ма-ма-ма!

Ось бабуся
Вже зайшла
До кімнати,
Булку з маком
Принесла
Для внучати.

— Я не хочу їсти так!
Виберіть із булки мак!
Чом варення в ній нема?
Ма-ма-ма!

Вереда
Усе кричить,
Не змовка:
— Ви з вареннячком
Спечіть пиріжка!
Я з варенням хочу їсти,
Тільки так, щоб був без тіста,
А начиночка сама!

Ма-ма-ма!
Стала мама одягать Вереду,
Вереда галасувать:
— Не піду!
Хочу дома я сидіти!
Вже набридло мені літо!
Хочу, щоб була зима!

Ма-ма-ма!
Мама слоника
Купила заводного.
Вереда горла щосили:
— Не такого!
Я не хочу заводного!
Ти купи мені живого,
Із ногами чотирма!

Ма-ма-ма!
Він із мамою

Гуляв

У саду.

Хто проходив —

Впізнавав

Вереду.

Знов розплакався синочок:
— Мамо! Хочу в дитсадочок,
Гратись з дітками всіма!
Ма-ма-ма! —А йому відповіли
Малюки:
— Ну, навіщо вереда
Нам такий?
Ні, не візьмемо тебе
Ми сюди:
В дитсадку нам не треба
Ве-ре-ди!

Koza-Dereza
12.09.2008, 23:30
АААААААААААААААААААААААААААААААААА!!!!!!!
Дякую! Який довгий вiршик, а я його колись на пам'ять знала. Старiсть не радiсть. Добре що до тепер хоч якiсь окремi слова пам'ятаю.

Irus'ka
13.09.2008, 00:23
Красно дякую за казочки і віршики!
Чи бачив вже хтось 2-ий том "Сто казок" від А-БА-БИ-ГА-ЛА-ЬА-ГИ обіцяли на Форумі видавців презентувати?

Olenka
13.09.2008, 20:13
Красно дякую за казочки і віршики!
Чи бачив вже хтось 2-ий том "Сто казок" від А-БА-БИ-ГА-ЛА-ЬА-ГИ обіцяли на Форумі видавців презентувати?
Нам бабця його купила і ще багато інших...
супер!!!

Irus'ka
16.09.2008, 17:01
Дівчатка! Викладіть ще раз, будь-ласка, колисанку у виконанні Ніни Матвієнко із анімацією (як аватарка Ksani)
Душа просить...:clapping:

Liliyah Romanova
17.09.2008, 05:55
Дівчатка! Викладіть ще раз, будь-ласка, колисанку у виконанні Ніни Матвієнко із анімацією (як аватарка Ksani)
Душа просить...:clapping:
http://www.youtube.com/watch?v=fwEtAwXgeaQ

Дана
25.09.2008, 13:24
Забавлянки для масажу та купання дитини
Ототушки-тутушки

Погладжуючи тільце дитини, розводять ручки:
Ототушки-тутушки!
На котика потягушки,
А на Василька ростушки.
Ой тошки, тотошки!
Щоб підросли трошки.

Потягусі, потягусі

Потягусі, потягусі,
На Галю ростусі.
Щоб Галочка росла,
Росла-виростала,
Щоб Галочка своїй мамці
Скоріш в поміч стала.
У поміч стала,
Діток колихала
Й хату доглядала.

Печу, печу хлібчик

Беруть у долоні дитячу голівку і, злегка її перекидуючи з руки на руку, роздільно проказують:

Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншичкому - меньший,
Більшичкому - більший.

Після цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:
Шусть у піч!
Сажай - виймай,
Їжу, ріжу
Я, куштую -
Гам!

Кра, ворона, кра!

Дитині, яка, тримаючись за палець дорослого, то опускає, то піднімає руку, примовляють:

Кра, ворона, кра!
На полиці сиділа,
Дітям кашу варила.
Діти пішли до села,
Сама кашу поїла.
Гиш, гиш, гиш!

Дибки, дибки!

Примовляють, навчаючи дитину ходити:
Дибки, дибки!
Ходить котик по лавочці,
Водить кішку за лапочки:
Диб, диб, диб.

Куй, куй, чобіток

Постукують по ступні дитини...
Куй, куй, чобіток,
Подай молоток,
Не подаси молотка -
Не підкую чобітка.
Молоток золотенький,
Чобіток дорогенький.
Ш-ш-ш.

Коточку, де ти був?

Гладять долонями обличчя дитини й приказують:
- Коточку, де ти був?
- У коморці.
- Що там робив?
- Молочко пив.
- А мені залишив?
- Забувся.
- Апчхи! Апчхи!
- Апчхи! Апчхи!

Печу, печу хлібчик

Забавлянки з ручками та пальчиками дитини.... Перекладаємо ручки і кажемо:
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.

Перебираємо пальчики:
Цьому дам, цому дам, цьому дам і цьому дам....
А цьому не дам:
Він хліба не місить,
Він води не носить,
Він в печі не палить,
То я цьому й не дам....

Ладі-Ладусі

- Ладі-ладусі,
- А де були?
- В бабусі.
- А що їли?
- Кашку.
- А що пили?
- Бражку!
- А що на закуску?
- Хліб та капустку.
- Гай, гай на бабину хату
Калачі їсти!

Наш хлопчик

Оцей пальчик - наш дідусь,
Оцей пальчик - баба,
Оцей пальчик - наш татусь,
Оцей пальчик - мама,
Оцей пальчик - хлопчик наш,
А зовуть його....!

Пальчику

Пальчику, пальчику,
Де ти бував?
Пальчику, пальчику,
Що ти чував?
- З меньшеньким братом
Я кашу варив,
Із безіменним
Я кашу поїв,
Із середульшим
У лісі гуляв,
А із найбільшим
Пісню співав.

Сорока-Ворона

Сорока-Ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
- Цьому дам, цьому дам,
Цьому дам і цьому дам,
А цьому не дам,
Бо цей буцман
Дров не носив,
Діжі не місив,
Хати не топив,
Діток гулять не водив -
Справжній лежень.

Скачу, скачу діда

Дитину підстрибуємо на колінах:
Скачу, скачу діда
За скибочку хліба.
Я не дурно скачу,
А я їсти хочу.

Гойда-да!

Гойда-да!
Гойда-да!
Добра в коника хода,
Поводи шовкові,
Золоті підкови.

Чук, чук

Ой, гоп,
Чук, чук
Захотів
Кіт щук.
Але чуки,
Чуки, чуки,
Повтікали
Усі щуки.

Їде пан

Їде, їде пан, пан
На конику сам, сам.
А за паном хлоп, хлоп,
На конику гоп, гоп.
А за хлопом жид, жит
На конику брик, брик.
А за жидом жиденята
Познімали майтенята
Вай. вай. Вай :xaxa:

Заохочують пританцьовувати:

Гоп, гоп, горобейки,
На бабині конопельки,
А на дідів мак
Нехай буде так.

Ой без дуди, без дуди
Йдуть ніженьки не туди.
А як дудочку почують,
Самі ніженьки танцюють.

Два півники, два півники

Масаж та погладжування:

Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки, дві курочки
У млинок носили.
Коза меле, коза меле,
Кізка підсипає,
А маленьке козенятко
З ковша вигрібає.
Старий дід та й ведмідь
Встав да й пришиває,
А лисичка-майстеричка
Красні хустки вишиває.
А сова із дупла
Очицями луп, луп:
- Якби мені не діточки,
- То я пішла туп, туп.

Ходив кіт по току

Ходив кіт по току
В червоному ковпаку,
В червоному ковпаку,
А миші сміються,
Аж в боки беруться.

Миш книш проточила

Миш книш проточила,
Муха борщ пролила,
Півень коня задавив -
Нічим їхать до млина.
А бабині коноплі
На печі попріли,
А дідові постоли
На льоду згоріли.

Заєць косив

Заєць косив, заєць косив,
Лисиця згрібала,
Павук метав у копицю,
А муха топтала.

Комар траву покосив

Комар траву покосив,
Муха посушила,
Заєць в пластя ізметав,
А миш повозила.

Купалися ластів"ята

Співають під час купання:
Купалися ластів"ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми білотілі
Та ще й білолиці.

Купалися ластів"ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми чорноброві
Та ще й білолиці.

У любисточку купали, Живу воду наливали,
Щоб здоров"я тіло мало,
Лиха-горенька не знало.

Іди, іди, дощику

Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику,
Поставлю на вербі,
Щоб випили горобці.
Я яєчком забілю,
А яєчко прісне,
А сонечко блисне.

Ходи, ходи, дощику

Ходи, ходи, дощику,
Зварим тобі борщику,
Зварим тобі галушок
Та виллємо на пісок.

Хлюп, хлюп....
Хлюп, хлюп, водиченько,
Хлюп, хлюп на личенько,
І на ручки, і на ніжки
Хлюп, хлюп, хлюп!

левиця
25.09.2008, 14:25
Хтось дуже гарну тему придумав. Але де це все можна купити у Львові?

natka75
04.10.2008, 15:18
Дівчата шукаю казочку Василя Симоненка "Цар Плаксій і Лоскотон"! Це моя улюблена з дитинства, а зараз по книгарнях знайти не можу. Якби десь хтось бачив, напишіть будь-ласка (можна в ПП)

І моя теж улюблена, ще навіть маю її, але вже старенька і потерта наша книжечка, а ще колись мали проектор і дивилися діафільм на цю казочку, ой це моє дитинство було:)

dimalozz
08.10.2008, 11:35
Колискові для дітей (вик. Лідія Максимяк)
http://detkam.my1.ru/_ld/19/54328.jpg

Над колискою
Сни ці раз у рік приходять
У хатинці
Зіроньки засяяли
Сон
Колискова
Спи маленький козачок
Теплі сни
Місяць і зорі
Пробудження
Маєва нічка
Спи, засни...

завантажити: http://depositfiles.com/files/6481830

tslezinska
09.10.2008, 16:19
В Росави дуже файний альбом з колисанками був. Там навіть 2 відеоряди є до колисанок.

Уляночка
09.10.2008, 16:23
В Росави дуже файний альбом з колисанками був. Там навіть 2 відеоряди є до колисанок.

Дуже класний диск: я його Любасику на 1 місяць купувала в подаруночок!!!!!!1

Loyal
09.10.2008, 22:46
І в нас він появився вдома поки я ще в ПБ була. Краса неземна просто!

фасолька
21.10.2008, 22:19
може хтось знає повністю віршик

розкажу тобі байку,
курив пес файку ...

дякую

Радість
21.10.2008, 22:42
То так Мертвий півень співає.
Розкажу тобі байку,
Як курив пес файку
Та й на довгім цибуху,
Та й спалив собі вухо.
Вухо спалив собі.

По балконі ходять слоні,
Півні, кури, коні...
І другіє таваріщі.

По новенькому килимі
Ходять свині, сині свині.
Всі вони такі чудові,
Бо немає вже любові.
Сині свині, сині свині,
Сині свині, сині свині.

Розкажу тобі байку...

Lyudik
21.10.2008, 23:16
може хтось знає повністю віршик

розкажу тобі байку,
курив пес файку ...

дякую
я в дитинстві обожнювала, коли мій дід розказував такий віршик, а тепер мої малі на канікулах були в моєї бабці і вона їх навчила його розказувати, а звучить він так:
розкажу Вам байку,
як курив пес файку
та й на довгім цибуху,
та й обсмалив собі вухо.
-А де то вухо?
-На столі лежало!
-А де той стіл?
-Вогонь спалив!
-А де той вогонь?
-Вода забрала!
-А де та вода?
-Горобчики випили!
-А де ті горобчики?
-На дубі сиділи!
-А де той дуб?
-Баба зрубала.
-А де та баба?
-Вилізла на граба.
А граб тріщить,
а баба пищить,
а дід тягне за вухо:
"Ходи сюда старуха!"

Гелена
21.10.2008, 23:57
ура!!! я знайшла лічилки (http://www.abetka.ukrlife.org/lichilki.html) і скоромовки (http://www.abetka.ukrlife.org/skoromov.html) :dance::dance::dance:

Гелена
22.10.2008, 00:02
В Росави дуже файний альбом з колисанками був.

в неї дуже гарні колискові, я скачала альбом звідкись
давно вивчила ці колискові і співаю Максику :connie:

viltis
13.11.2008, 21:36
Дівчатка, я тут натрапила на альбом Росави "Колисанки" ...і вже 3 дні більше нічого не слухаю. Кожного вечора співаю пузіку, а засинають чоловік і песик ( благо, маю трошки голос).

Згадала , які пісні співала мені мама. Це були "Чом ти не прийшов?" і "Про соловейка"...їх я люблю до сих пір.

А що Ви співаєте своїм малюкам?:) Що вони полюбляють? можна і з ссилками:)))

Златка
13.11.2008, 22:26
Дівчатка, я тут натрапила на альбом Росави "Колисанки" ...і вже 3 дні більше нічого не слухаю. Кожного вечора співаю пузіку, а засинають чоловік і песик ( благо, маю трошки голос).


Так-так, а тепер детальніше, що то за альбом і які там є колисанки :)

Koza-Dereza
13.11.2008, 22:29
Котику сiренький, котику бiленький, не ходи по хатi, не буди дитяти. Катя буде спати, котик воркотати, а-а-а-а-а.

Але коли вона була зовсiм маленька i багато плакала, я вила все що спадало на думку "что вiжу то паю" бо вже повторяти тi самi пiсеньки "котику" " у лiсi лiсi темному" та про всяких iнших тварючок було не сила. Спiвала англiйську абетку...

СОФІЯ -СОНЯ
13.11.2008, 23:00
Котику сiренький, котику бiленький, не ходи по хатi, не буди дитяти. Катя буде спати, котик воркотати, а-а-а-а-а.

Але коли вона була зовсiм маленька i багато плакала, я вила все що спадало на думку "что вiжу то паю" бо вже повторяти тi самi пiсеньки "котику" " у лiсi лiсi темному" та про всяких iнших тварючок було не сила. Спiвала англiйську абетку...

Я теж співала все, що приходило в голову. Так склалася наша "сімейна" пісенька, яку і пісенькою то соромно назвати, але Таня просила її співати навіть у 1 класі, коли щось їй погано було. А зараз Соня теж відразу затихає. співаю на "раз-два-три, раз-два-три":
ОЙ, чик-чик, ой чик-чик, доня маленька,
ой чик-чик, ой чик-чик Соня моя
Квіточка, пташечка, сонечко, лялечка,
Доня малесенька гарна моя.

Ой чик-чик, ой чик-чик треба вже спатоньки
Доні малесенькій, Соні моїй.
Котику, рибоньці, зіроньці ясненькій
Доні гарнесенькій, Соні моїй.

І т. д., скільки пестливих слів згадаю.. Ось така колискова.:shy:

Олюська
13.11.2008, 23:39
Я співаю найчастіше "У лісі лісі темному" (чоловік каже, що я таке страшне дитині наніч співаю:xaxa:) або
Жили у бабусі
Три веселі гусі
Один білий
Другий сірий
Третій в капелюсі
(і так той куплет повторюю разів 20:xaxa:)

або якісь сучасні пісні, наприклад, "Місяць" (Могилевська), "Намалюю тобі сонце..." (Тіна Кароль), "Скрипаль" (Ніна Матвієнко).

А чоловік колись приспівував Олесі "А-а-а, а-а-а, баба з'їла кабана":lol:

І ще одне згадала:
А-а-а, котки два
Шаробурі обидва
Один пішов на межу
Другий Олесю колишу

Lyudik
13.11.2008, 23:53
І ще одне згадала:
А-а-а, котки два
Шаробурі обидва
Один пішов на межу
Другий Олесю колишу

В нас до тих пір перед сном:
А-а-а, котки два
Чорно-білі обидва
Один пішов на миші
Другий Сашу і Женю колише...
Олюська, а про "баба з"їла кабана" я тут ледве сміх стримую, так сміялась, що сльози градом покотились, просто уявила картину...:lol::lol::lol:

карапуз
14.11.2008, 00:14
Дуже мені подобається колисанка з фільму "Довга дорога в дюнах"(по-моєму так),правда російською мовою.
"За печкою поет сверчок..."

Женічка
14.11.2008, 00:16
ми взагалі колискові не співаємо, тільки тому, що для моєї Насті це запрошення до веселощів :)
ми співаєм коли бавимось.
не в тему, але напишу. були у бабусі-свекрухи, пішли вони вдень спатки, через хвилин 30 приходить до мене Настя в кімнату, веселенька така, від сонливості ні сліду, а свекруха:"я їй пів годин співала, а вона ніяк не засинає" :)

guculyanka
14.11.2008, 01:17
Наша улюблена:

Котику сіренький, котику біленький,
котку волохатий, не ходи по хаті.
Не ходи по хаті, не буди дитяти,
дитя буде спати, котик воркотати.

Ой, на кота - воркота,
на дитину - дрімота.
А-а, а-а, лю-лі,
а-а, а-а, люлі.


Деколи співаю "Ой, ти дівчино, з горіха зерня", якщо мала дуже активна,
то а-а-а низьким і тихим голосом - швидше заспокоюється.

Гелена
14.11.2008, 01:27
я вивчила колискові з альбому Росави і співаю
а коли вони мені вже в печінках сидять, то співаю просто народні пісні

п.с. така тема вже є :)

Zirnycja
14.11.2008, 03:13
Дуже мені подобається колисанка з фільму "Довга дорога в дюнах"(по-моєму так),правда російською мовою.
"За печкою поет сверчок..."
Одна з моїх найулюбленіших! Співала її і тоді, коли ще не мала власних дітей...(Дуже люблю той серіал, вже бачила кілька разів...)

а ось варіант цієї колискової українською мовою!:
http://www.pisni.org.ua/songs/810756.html

пс.там на сайті ще багато чудових колисанок і взагалі українських пісень!

Nata
14.11.2008, 11:48
Ходить сон біля вікон,
А дрімота біля плота.

Питається сон дрімоти:
Та де будем ночувати?

Де хатина теплесенька,
Де дитина манесенька.

Отам будем ночувати
І дитинку колихати...

Це улюблена колискова мого Петра (Дмитрові всеодно що мама співає), ще любить "Ой у вишневому садку" :)
Я взагалі багато співаю діткам, колись знала ду-у-уже багато народних, трохи забулося, часом починаю співати, половину слів придумую :).

Nata
14.11.2008, 12:12
Ще оцю уже любимо


Ходить нічка коло хати
В синьому плащі
Каже нічка: "Треба спати,
Сплять в саду кущі.
Сплять тополі і фіалки,
Спить у хмарці грім
Тільки песик аж до ранку
Стерегтиме дім."
Приспів.

Баю-бай, спи дитино, засинай
Баю-бай, спи дитино, засинай.

І воркоче сіра киця
Під твоїм вікном:
"Хай тобі, дитя, насниться
Кольоровий сон."
Блідий місяць в небі сяє
Мишка не шкребе,
Киця хвостиком обвилась
Спить дитя мале



А ось надибала Росаву http://www.rosava.com.ua/music.html

Nata
14.11.2008, 12:17
Ось, ще колискові :)
http://abetka.ukrlife.org/kolysankya.htm

lapocka
14.11.2008, 14:29
Моя малеча в перший місяць дуже добре засинала коли ми співали "Лента за лентою", і "Сяяли на сонці шаблі запорозькі":xaxa:.
Зараз треба щось нове вивчити,розширити репертуар:) такі гарні понаписували колискові

Бурулька
14.11.2008, 16:31
Ми з чоловіком купили книжку "Колискові на ніч малюкам". Там досить гарні колискові є. То я по одній вивчаю разом з донечкою.
Але в нас колискові використовуються як заспокійливе, коли доця не може заснути довго, тоді доводиться її на руках заколисувати і співати. Мені дуже подобається, що в колискових слово "дитинка" гарно замінюється на "Христинка" - виглядає так, ніби всі колисанки написані персонально для моєї донечки :)
А так ми співаємо часто: коли мені щось треба зробити на кухні чи поприбирати, то іноді вмикаємо радіо, але я теж співаю і, коли треба, навіть підтанцьовую :) ; співаємо іноді навіть коли міняємо підгузник, щоб донечка не так крутилася; співаємо, коли бавимося (улюблена після у виконанні татка - пісня з мультика "Мадагаскар 2" гіпопотама Мота-Моти). Ну і співаємо ми все, що знаємо :) Крихітці подобається звучання маминого і таткового голосу. Їй це надає впевненості

Panadolka
15.11.2008, 01:16
:) я як тільки починаю співати Дімі колискову, він мені каже - "Мама, тихо, Діма а-а-а-а-а"
От ми взагалі і не співаємо. Напевно Дімі не подобається мамин голос :)

Ірена
15.11.2008, 08:20
В мене малий особливо любив "Спи моя радость, усни"...
а поскільки я знала лише один куплет то співала його разів двісті:xaxa:
а ще "сіренького котика":)

RUZHAJA
15.11.2008, 15:18
Ми с піваємо всі пісеньки , які знаємо і народні( А народів різних у нас дома тьма!:xaxa:) і попсові.:) З колискових надаєм перевагу "за печкою поет сверчок", "колискова ведмедиці" ( з мультфільма " Умка") ,але як і в Женічки ми аж занад-то радіємо і тому співаємо в активні періоди:clapping:. А засинаємо під класичну музику, я скачала з нету фільм , зйомки землі з орбіти і там дуже гарна підбірка класичной музики:y:.Так ми робимо майже від самого народження і Анжеліка вже знає , якщо ми його включаєм , то треба готуватися до сну. :)
Щє ми закачали кучу мінусовок ( караоке не навиджу , воно мені вуха ріже) і вдень слухаємо і співаємо. Так класно!:clapping: Спробуйте , різниця з караоке справді суттєва.
А щє в нас є власна пісенька , яку дідусь в день народження Анжеліки сам написав! І навіть кліп зняв! :)
Ось лінк, послухайте

http://de.youtube.com/watch?v=pNx0Ji4GtKI

Мені тільки жаль , що в мене зараз руки до гітари не доходять і фортепіано моє у Львові залишилось...:( А Кошечка так любить коли ій хтось грає ... :( Ну нічо , трішки підросте і теж будемо іі до музики залучати :)

guculyanka
16.11.2008, 00:20
А щє в нас є власна пісенька , яку дідусь в день народження Анжеліки сам написав! І навіть кліп зняв! :)
Ось лінк, послухайте

http://de.youtube.com/watch?v=pNx0Ji4GtKI



RUZHAJA, дуже гарно!!! Дідусь молодець!:clapping:
(Це на мандоліні іде кусочок партії? Я в шоці... Де ви її знайшли?):clapping:

molcha
16.11.2008, 01:57
дуже добре "довгого Довбуша". Так і за тих 30 хвилин всіх приспати можна...
Крім того, на Українських Піснях є колискових ціла купа. Навіть деякі із звуковими файлами http://www.pisni.org.ua/songlist/kolyskovi-1.html

RUZHAJA
16.11.2008, 14:03
RUZHAJA, дуже гарно!!! Дідусь молодець!:clapping:
(Це на мандоліні іде кусочок партії? Я в шоці... Де ви її знайшли?):clapping:

Дякую дуже ! Я передам дідусю! :)
Так , це мандаліна. Я не знаю точно звідки вона в нас взялась, наш дідусь полюбляє всяки витребеньки. В нього в студіі ціла коллекція різних інструментів, навіть банджо є, такий прикольний звук має, я сама люблю там поритися і на всьому по черзі пограти. :)

Koza-Dereza
17.11.2008, 23:27
Дiвчата, я рекомендую цей CD менi подарувала кузинка з Києва. Це живi голоси всяких бабульок з рiзних мiсцинок України. Я перше не слухала, думаю ну тi бабки напевно будуть вити як пси дикi, АЛЕ я коли послухала i побачила як моє козеня слухає i собi а-а-а-а-а спiває, то я тепер включаю кожний раз перед обiднiм сном, заспокоюю її. Працює!!!
I доречi, бабки не виють як дикi пси, а мелодiйно спiвають. Я б сама заснула.

http://www.umka.com.ua/images/product/2053_l.jpg

http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/authentic-performing/lullaby-project-my-ukraine-bervy.html

Ольга
18.11.2008, 00:14
були часи коли доця спала ще гірше ніж тепер, то я їй виспівувала всі пісні Шевченка, які знала "Реве та стогне", "Учітеся брати мої", "Садок...", "Заповіт" і "Така її доля" :D при цьому треба було ще колисати ритмічно і не видавати на лиці емоцій бо інакше дитина теж починала сміятися :) чоловік був шокований...

Переважно співаю те що бачу :))) Прадід і прабабця привчили дитину до "Ой у лузі калина", інколи доця каже "співай дід, а тепер баба співай", потім киває головою і засинає :))

З класичних колискових люблю "Спи маленький козачок", хоча в мене козачка росте ;)

viktoria
18.11.2008, 18:50
А щє в нас є власна пісенька , яку дідусь в день народження Анжеліки сам написав! І навіть кліп зняв! :)
Ось лінк, послухайте

http://de.youtube.com/watch?v=pNx0Ji4GtKI

мои дети были ввосхещении улыбались и весело танцевали:xaxa::y:

olja_zaj
19.11.2008, 12:57
Я бачу тут про котика колискова популярна,ми також її дуже любимо , в нас є котик і звати його Серий,в нас та колискова тепер найулюбленіша,тільки під неї засипаєм.

Irusya
19.11.2008, 23:04
А я таку знаю:
А-а а - котки два,
сірий й бурий обидва,
один пішов по миші,
другий лялю (Марту, Олю, Юру.....) колише...
А-а а, а-а а.....
Спить дитинка маленька...
А-а а, а-а а.....

А-а а люлі,
налетіли гулі,
сіли на воротцях,
в червоних чоботцях,
а воротця - скрип, скрип
наша доця (ляля) спить, спить...
А-а а, а-а а...

dimalozz
03.12.2008, 15:00
Я співаю цілу купу різніх колискових (кот-кидва, ходить-слонко-ловікон, сонькодрімко, тихесенькийвечір і тд), а коли закінчуються то просто пісні українські (несегаляводу, ойнагорідвадупки, улісілісітемному, тощо), а коли й ті закінчуються то й наприклад таке http://www.youtube.com/watch?v=I8ozi7MQshg )))

tslezinska
03.12.2008, 15:11
Такі пісеньки дитинці маленькій?:xaxa: Потім не дивуйтеся, як підросте і почне то співати десь при чужих людях:xaxa:

Дана
03.12.2008, 16:07
Такі пісеньки дитинці маленькій?:xaxa: Потім не дивуйтеся, як підросте і почне то співати десь при чужих людях:xaxa:

У нас був смішний випадок, сестра ніяк не могла укласти малого, (в нього вже тиждень зуби лізли, крику було на всю хату), щоб хоч якось заспокіти сина вона колисала малого і співала, переспівала весь запас пісеньок, співала не думаючи, як то кажуть "на автопілоті", і тут вона здирагається від реготу, чоловік сміється аж за живіт хапається, вона його питає чого смієшся, а він, ати послухай що 5 місячному синові співаєш, -ой полечко, поле, трупами покрито:confused::xaxa:

СОФІЯ -СОНЯ
03.12.2008, 16:29
О, теж згадала, як Таня після того як ночувала у діда-баби до мене вчепилась: "Заспівай про те, як дід у кущах спав!" Я -:eek:???.
Виявляється, дід її патріотичними повстанськими піснями присипляв: "Лежу я в лісі під кущами, переді мной рідне село..."

Птася
08.02.2009, 23:22
Привіт. Бачу тут частенько згадували колисанки від Росави, диск просто спасіння, та й самій приємно послухати. Тому якщо хтось ще немає тут є посилання де можна закачати диск :)
http://musicfond.com/music/album/-/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B2%D0%B0/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D 0%B8/?id=38640

kitka
08.02.2009, 23:48
кот-кидва, ходить-слонко-ловікон,

ойнагорідвадупки

:D:D:D Кот Кидва і слонко Ловікон? То якісь нетутешні колєги:xaxa::xaxa:

Лідочка
09.02.2009, 00:18
Я співаю цілу купу різніх колискових (кот-кидва, ходить-слонко-ловікон, сонькодрімко, тихесенькийвечір і тд), а коли закінчуються то просто пісні українські (несегаляводу, ойнагорідвадупки, улісілісітемному, тощо), а коли й ті закінчуються то й наприклад таке http://www.youtube.com/watch?v=I8ozi7MQshg )))

котки-два і сон коло вікон:). Але то не так вже й суттєво:xaxa:, ви молодець:)

Маруся-мама
09.02.2009, 00:32
А я малечі співаю так, а вона мені підспівує:
Я-Люлі, люлі,
Мала - ліііі
Я- старий гулю
Мала - люю
Я-Лізь на вишку
Мала - кууууу
Я- по цибулю
Мала - буллллюююююю

Макарена
02.03.2009, 22:50
А ми любимо засинати під таку:

Колишися, колисонько,
із дуба, із дуба
Колишися в колисоньці,
дитинонько люба.

Хай до тебе в колисоньку
пташки прилітають
ніжним співом дитиноньку
тішать, звеселяють.

Колишися, колисонько,
хай сяє усмішка
Колишися в колисоньці,
мамина потішка.

А знає хтось слова колискової з мультфільма "Умка"?

Lyudik
03.03.2009, 15:51
А знає хтось слова колискової з мультфільма "Умка"?

мої малі знають перший куплет:), а повний текст нижче:

Колыбельная медведицы

Ложкой снег мешая,
Ночь идёт большая,
Что же ты, глупышка, не спишь?
Спят твои соседи -
Белые медведи,
Спи скорей и ты, малыш.

Мы плывём на льдине,
Как на бригантине,
По седым, суровым морям.
И всю ночь соседи,
Звёздные медведи
Светят дальним кораблям.

галіна
03.03.2009, 18:43
ДВІ СЕСТРИ
Казка

У лісі, густому й темному, жив чарівник, якого звали Можу Те На Що Здатний.
Але казка не про чарівника, а про його до-чок - Глею та Бімбок. Бімбок була надзвичайно вродлива: тоненька-тоненька, з довгим чорним волоссям, яке аж заплутувалося у траві, коли Бімбок рвала білі квіти. Більше вона не вміла нічого робити. Коли квітів збиралося стільки, що з пелюсток можна було пошити плаття, Бімбок кликала Глею, меншу сестру. Вона теж була вродлива, але всі захоплювалися працьовитістю Глеї, її вмінням шити обнови з пелюсток, з трав, з тополиного пуху і кульбаби.
Ось і того дня, про який я хочу розповісти, Глея шила з сухої глиці курточку для Їжачка. І раптом із-за дерева долинув сердитий голос Бімбок:
- Глеє! Хіба ти не знаєш, що я йду на бал до русалок? На бал! На бал!.. Мені потрібне нове плаття!
І Глея відіклала вбік курточку, яку шила для Їжачка, й побігла до Бімбок.
- Ці пелюстки, сестричко, нагадують хмарки, - сказала Глея, побачивши купу білих пелюсток. - Я могла б пошити з них гарне плаття, але такі ж білі плаття будуть і в русалок. Краще пошию тобі плаття з пелюсток курячої сліпоти. У вечірніх сутінках ти будеш схожа на сонячний промінь!
- Гаразд! - сказала Бімбок і додала:
- Плаття принесеш увечері!..
Ой що це було за плаття! Незвичайне... Сяйливе... Воно пахло лугом і сонцем.
Навіть Бімбок задоволено посміхнулася.
- Йди, - сказала вона Глеї, а сама мерщій зодягла плаття і відчинила вікно, так їй гаряче стало від хвилювання.
Саме в цю мить пролунав глумливий сміх старого Ворона-Крумкача, який зазвичай
спав на гілці могутнього дуба і в снах бачив лиш одне: війни, війни, війни...
- Ти й справді думаєш, що плаття гарне? - крикнув Крумкач.
- Як ти могла довіритись Глеї! Плаття пошите з болотяної трави. Ха-ха-ха!..
І тоді Бімбок тупнула ніжкою й почала зривати з себе плаття.
- Глеє! Негіднице! - закричала вона.
А старий Крумкач, сівши на пліт під вікном, заговорив по-змовницьки:
- Зараз прибіжить Глея. Попроси, щоб пошила тобі плаття з місячного сяйва або з річкової хвилі...
А Глея уже убігла до кімнати:
- Що трапилося, сестрице? Тобі не сподобалось плаття?
Бімбок ще раз тупнула ніжкою:
- Хочу плаття з місячного сяйва або з річкової хвилі!
- Це неможливо, - зітхнула Глея. - Місячне сяйво невловиме, так само як і річкова хвиля.
- Ха-ха-ха! - засміявся старий Крумкач і знову всівся на гілку могутнього дуба.
Щоки в Бімбок почервоніли. "Хіба ти не бачиш, що Глея тебе ненавидить?!" -
кричала злість у її серці. І Бімбок накинулася на Глею.
Будь-які чвари, навіть найкоротші, починаються тоді, коли людське серце залишає любов.
Глея не плакала, хоч стусани сипалися й сипалися на неї.
А старий Крумкач тим часом підлетів до вікна, за яким Можу Те На Що Здатний читав чарівну книжку.
- Як ти можеш читати в таку хвилину? - злорадо закричав він. - Твої дочки порушили родинний закон!
Можу Те На Що Здатний зітхнув на повні груди й відразу опинився в кімнаті Бімбок. Він не любив довго говорити, тому сказав коротко:
- Ти, Бімбок, будеш кожного року міняти своє вбрання і - лишатися в тому ж самому. А ти, Глеє, повертайся на своє місце й закінчуй шити курточку для Їжачка.
І Можу Те На Що Здатний знову зітхнув на повні груди й зник, ніби його й не було в кімнаті.
А Глея злякано зойкнула. З високого крісла, де сиділа Бімбок, сповзла довга тонка Гадюка, яка з того часу щороку міняє свою шкіру і залишається все такою ж... тонкою довгою Гадюкою. Але розмова тепер не про неї.
Коли ви побачите в річці чи в озері спритну сяйливу Плотвичку, знайте, що вбрання їй пошила Глея з легкого пилу, який струшують зірки, падаючи на землю. А побачите в лісі Білочку, яка стрибає з дерева на дерево, знайте: це вона шукає Глею, щоб подякувати їй за теплу шубку.

Zlju4ka
03.03.2009, 22:23
Мамо а де йде сонце спати?
---за високу гору в золоту комору
а хто ж йому стелить на білій постелі?
--Зіронька вечірня,гарна як царівна
а хто ж його колише,все тихо тихо?
--Соловей піснями,темна нічка снами
а які сни має, коли засинає?
--Сняться йому квіти що в день на них світить
а хто ж його збудить,як світати буде?
--Пташечки веселі,збудять і з постелі
а на що як встане ,то найперше гляне?
--На дітей,серденько,чи встають раненько...

ми під це засинаем,правда то віршик,але я його співаю.

а ще любим "За печкою поёт сверчок"!

Bogdanka
07.03.2009, 21:08
А наша доня дуже гарно засинає і спить вдень під диски хорової капели "Дударик" - особливо улюблені у нас два диски: "Мамине серце" і "Дударик на завжди або ой чий то кінь бороздить". Мама вагітна слухала багато Дударику:)))))))))) - певно донечка думає шо то такі колисанки :-)

Loyal
08.03.2009, 00:33
Мамо а де йде сонце спати?
---за високу гору в золоту комору
а хто ж йому стелить на білій постелі?


Я дужжже люблю цей віршик. Дякую Росаві за диск, бо сама не співоча мама, а вона на ура малого заколисує. Як не забуду повтор включити, то малий ловго спить, а як забуду, то спить тільки до закінчення диску :)

Bogdanka
08.03.2009, 11:12
Пам'ятаю з дитинства таку пісеньку:

Ой дві жабки вечірком
На лужку сиділи.
Ой дві жабки вечірком
На зірки гляділи.

Тут комарик на лужок
Прилетів під липки.
Узяв в лапки він смичок
Та й узявсь до скрипки.

Жабенята комару
Лапками махали.
Під його веселу гру
Польку танцювали.

Тра-ра тра-ра тра-та-там,
Тра-та-та-та тра-ра,
Тра-ра тра-ра тра-та-там,
Тра-та-та-та тра-ра.

І віршики ось такі:

Під дубом зеленим трава-мурава,
На дубі зеленім пташина співа.
Від мами чарівних ти чуєш слівець,
Якщо казку слухав - тоді молодець!

[/I][/B]про бабцю:[/I][/B]

Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця,
А годинник цокотить:
Бабця спить, бабця спить.

Я навшпиньки вийду з хати,
Щоби їй не заважати,
Не бурчи собачко, цить,
Бабця спить, бабця спить.

Марійки Підгірянки - про маму:
Снилось мені ясне сонце,
Що в хаті світило,
Що на мене рідна ненька
Дивилася мило.

Приснився мені легкий вітрик,
Що пестив колосся,
А то мені моя мама
Гладила волосся.

Снилась мені ягідочка,
Як мед солоденька,
Що мене цілувала
Мати дорогенька.

Снились мені ангелики,
Що в рай мене несли,
А то мами ніжні ручки
До серця притисли.

Holly
08.03.2009, 13:59
раніше Ярина засинала тільки під чийсь спів, а заколисувати доводилось цілу годину. Я починала з колискових, а закінчували тими піснями, які згадувала на ходу. Дуже запам"яталась така колискова:

Повішу я колисочку,
тай на калиночку
Буде вітер колисати
мою дитининочку

Буде вітер колисати,
пташечки співати
Буде моя дитиночка
в колисочці спати

Повішу я колисочку
на вербу, на вербу(в першому слові наголос на останьому складі, в другому на першому)
Ой чи вітер поколише,
доки я ся верну

molcha
08.03.2009, 23:27
В нас колискова - одна із складових обряду засинання. Порядок такий - чистимо зуби, молимося, казочка, масаж "рейки-шпали", колискова. До колискової доходить рідко, як правило на "рейках" уже чую рівномірне сопіння. З колискових Орко любить "Спи маленький козачок", У Росави є ця колискова. А Софійці подобається про котика сіренького, і стандартне "Люлі-люлі прилетіли гулі".

Borodinka
09.03.2009, 09:40
У нас теж улюблена колискова "Козачок", хоч іще люблять про Сон-Дрімоту і Сонька-Дрімка. :)

Gala
09.03.2009, 10:23
А мої люблять про"Сонька -Дрімка", про"Умку",про"За печкаю поет сверчок"-згадую дитинство і колискову ,яку співає ведмедик "Дрімка"-це улюблена.

molcha
10.03.2009, 14:21
Орко в Соньці - Дрімці співає замість принесе співанку - принесе піжамку й тиху колисанку.

Zlju4ka
11.03.2009, 15:33
масаж "рейки-шпали"


Мій теж той масаж любить!!!!:)

Селена
24.06.2009, 01:31
Моя доця засинає виключно під колискову Ніни Матвієнко у моєму виконанні, правда я її співаю 3-4 рази підряд :girl_in_dreams:

Oddly
24.06.2009, 02:11
у нас Сонько-Дрімко, і про Сон-Дрімоту, і налетіли гулі - на ура завжди було і є

а ще ми такі любили, коли менші були -

- Мишко, мишко, де була?
- Ген, на тім краю села.
- а що ти там робила?
- котиків ловила
- а що заробила?
- два кільця ковбаски,
ще й хлібця окрайчик
завтовшки у пальчик
- де ж ковбаска ділась?
- Гава поживилась
- ну, а де ж окрайчик?
- його забрав зайчик

і ще про пса, який курив файку (ще моя бабця мені розказувала)
і про

Ішла киця з міста,
несла миску тіста
надійшов баранчик:
-ходи, кицю, в танчик.
- я не піду в танчик - мене болить пальчик
- а що тобі в пальчик?
- мушка мене вкусила
- а де тая мушка?
- в гори полетіла
- а де тії гори?
- барвінком зацвіли
- а де той барвінок?
- дівчата зірвали
- а де ті дівчата?
- стовпом поставали
- а де тії стовпи?
- сокира зрубала
- а де та сокира?
- у вогні згоріла
- а де той вогонь?
- водичка залила
- а де та водичка?
- горобчики випили
- а де ті горобчики?
- Пурх! та й полетіли!

Мамусічка
30.08.2009, 18:18
Наш синочок ще маленький щоб зрозуміти всю суть історії, але цю казку написав йому наш тато на майбутнє.
КАЗКА

В одному звичайнісінькому лісі було собі одне болото. Не таке, щоб дуже глибоке, не надто і мілке, не дуже й грузьке. Болото собі, як болото – із зеленою тванню, густим лататтям і своїми болотними мешканцями: пуголовками, жучками-водомірами і, звичайно, жабками. Одна з них – жабка Квася – була не такою, як всі інші зелені мешканки болота. Коли її подруги з ранку й до пізнього вечора насолоджувались голосним кумканням, щосили деручи горлянки, особлива жабка мовчала. Вона нікому не зізнавалася, але… їй не подобалося жаб’яче кумкання. Більше всього на світі жабка мріяла не лякати жителів лісу бридким кваканням, а… співати як соловейко. Колись давно, коли маленька Квася була ще пуголовком, вона почула цей неземний спів такої тендітної, але голосистої пташини. Та скільки бідна жабка не намагалася наслідувати співу солов’я – виходило лише кволе булькотіння, яке дуже тішило усе жаб’яче сімейство.
Ішов час, жабка підростала, але не полишала своєї мрії. І коли пізно вночі болото врешті затихало, Квася вилазила на берег і, затамувавши подих, чекала, коли прилетить маленький соловейко, всядеться на розлогій липі та почне виводити свої неповторні трелі. Жабка сиділа, принишкнувши, аби, не дай Боже, не злякати співця і не обірвати чарівної ноти. Слухала, але так жодного разу і не наважилась заговорити із соловейком. А він, натішившись своїм голосом досхочу, відлітав. І жабка лишалася одна – сам на сам зі своєю мрією.
Та от, одного літнього дня лісом пройшов гомін: «Соловейко зник! Співець пропав! Не чути нам його пісень!». Квася, почувши страшну звістку, вилізла з болота і спитала в галасливої сороки: «Що з ним? Де його шукати?». «Люди! Лю-ю-ю-ди забрали його!», - проторохтіла білохвоста і полетіла далі розносити новини лісом. Жабка зібрала усю свою мужність і, полишивши болото, вирушила на пошуки солов’я. Багато метрів відміряли її перепончасті лапки, перш ніж вона знайшла помешкання Людей. Ще важче було прокрастися всередину. Але Квася знайшла отвір для кота у дверях і прошльопала в дім. Ой, лихо! Там, у залізній клітці гойдався під стелею її соловейко – сумний і мовчазний. «Тримайся, співоче!», - прокумкала жабка, - «Я тебе звільню!». І таки звільнила! Десь хитрістю, десь розумом, а відчинила клітку. І втекли соловейко із жабкою назад до лісу. Всім – радість, жабці – слава! А щедрий співець на знак вдячності навчив Квасю солов’їному співу. І відтоді всі, хто проходив ввечері повз болото, здивовано слухали, як з боку трясовини звучить жаб’яче кумкання і… чарівний спів солов’я.
Мораль цієї казки така: «Сидячи в болоті, солов’єм не станеш!». Ну і по-друге: «У мрію треба вірити до кінця».

Donna Flor
13.03.2010, 15:43
я в дитинстві обожнювала, коли мій дід розказував такий віршик,

Мені теж мій дід (він родом із Мостистьок) той віршик розказував! Якби не цей форум, то я б і не згадала його повністю. Дякую!

Беата
20.02.2013, 02:00
ДІвчатка ану може ви мені нагадаєте??? Колись років сім назад плимінниці читала( а потім розповідала ) казку (книжка-розкладка була) "Теремок". Книжка до наших днів не дожила і знайти ніде не можу, а доні розповідаю те що знаю....Може хтось знає всю казку? Або має?
"Де кують зозулі жваві,
Віє вітер між гілок,
серед лісу, на галяві,
звідкись взявся теремок.

Лісом бігло мишинятко,
мишиня, на свитці латка
бачить терем на стежині
і питає "Хто в хатині"
Як ніхто не відмовляє,
теремочок я займаю

Скаче жабка-постребуха
превесела скреготуха
бачить, терем на стежині
і питає "Хто в хатині? "
"- Я, маленьке мишинятко,
мишиня, на свитці латка
Ти ходи сюди скоріше
разом жити веселіше"

Можу ще продовжити, всіх звірів памятаю, окрім вовка, і закінчення казки......Доня її дуже любить, бо можна повторювати щоразу" Хто в хатині", і разом казати "Разом жити веселіше)))))))))))

Може допоможете?